38

Тема 4. Формування й розподіл прибутку

Тема 4. Формування й розподіл прибутку

ЗМІСТ

1. Формування фінансових результатів діяльності підприємства.

2. Методи розрахунку прибутку й рентабельності.

3. Управління формуванням прибутку від операційної діяльності.

4. Розподіл і використання прибутку.

5. Механізм формування прибутку від експортної діяльності.

Ключові слова: ФІНАНСОВИЙ РЕЗУЛЬТАТ ВІД ОПЕРАЦІЙНОЇ, ІНВЕСТИЦІЙНОЇ, ФІНАНСОВОЇ, ЗВИЧАЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ВАЛОВИЙ ПРИБУТОК, ПРИБУТОК ВІД ОПЕРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ЧИСТИЙ ПРИБУТОК, РОЗПОДІЛ ПРИБУТКУ, РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ

1. Формування результатів діяльності підприємства

Фінансові результати діяльності підприємства характеризують успіх або невдачу у його роботі на ринку і визначаються системою показників прибутку й рентабельності.

Прибуток як один з показників досягнення цілей роботи підприємства:

1. є основним елементом формування грошових ресурсів підприємства,

2. джерелом самофінансування, стимулювання соціально-економічного розвитку виробництва і матеріального заохочення персоналу;

3. забезпечує виконання податкових зобов’язань перед державою.

Відповідно до Закону про оподаткування прибутку підприємств¹ [ ] валовий прибуток за всіма видами діяльності визначається на основі чистих грошових потоків, як різниця доходів мінус видатки мінус амортизаційні відрахування (1):

² , (1)

де П_вал – прибуток до оподаткування (валовий прибуток);

В_чистл – чисті доходи, тобто надходження коштів без ПДВ і АЗ;

Р – видатки, відтік грошей (повна собівартість за винятком амортизаційних відрахувань;

А_м – амортизаційні відрахування, які не є грошовим потоком, але входять до собівартості продукції.

Визначення прибутку³ здійснюється на основі скорегованого валового доходу. До складу скорегованого валового доходу не включаються:

• сума податку на додану вартість (ПДВ) і акцизного збору (АЗ);

• сума коштів або вартість майна, отриманих за рішенням суду як компенсація видатків або збитків;

• сума коштів або вартість майна, які надходять у формі прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права;

• сума отриманого платником податку емісійного доходу

• кошти або майно, які надходять у вигляді міжнародної технічної допомоги тощо.

Істотне значення для визначення суми оподаткованого доходу має визначення валових видатків підприємства. Валові видатки збільшуються в тім податковому періоді, у якому відбулася перше з подій:

а) списання коштів з банківського рахунку на оплату придбаних товарів/ послуг (попередня оплата);

б) оприбуткування товарів або фактичне одержання результатів виконаних робіт (послуг).

До складу валових видатків включають видатки на капітальний і поточний ремонт, суму податків, які відносяться на собівартість продукції (сума зборів на обов'язкове державне пенсійне й соціальне страхування, податок на землю, митні збори й мита, місцеві податки й збори).

Відповідно до Закону, дозволено включати до складу валових видатків добровільні страхові платежі на користь найманих робітників, але не більше 15% від їхньої заробітної плати.

До складу валових видатків дозволено включати видатки на гарантійний ремонт, на рекламні заходи, на утримання фондів природоохоронного призначення.

Не дозволяється включати до складу валових видатків суму збитків, пов'язаних із продажем або обміном товарів за цінами, нижче звичайних. Звичайної вважається ціна товару, що визначається сторонами договору й відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Схема формування прибутку підприємства за видами діяльності представлена на рис. 1.

Як видно з рис. 1, спочатку визначається чистий дохід від реалізації продукції.

Для розрахунку чистого доходу з валового доходу від реалізації продукції треба відняти податок на додану вартість і акцизний збір:

– З_інші, (2)

де 1/6 – це ставка ПДВ, що визначена по відношенню до валового доходу з ПДВ і АЗ;

З_інші.– інші відрахування з виручки, а саме: надані знижки, повернення товарів тощо.

Далі валовий операційний прибуток (збиток) від реалізації продукції (П_вал) визначається як різниця між чистим операційним доходом мінус виробнича собівартість реалізованої продукції:

П_вал. =В_{вал. –} С, (3)

де С – виробнича собівартість реалізованої продукції.

Виробнича собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з:

1) прямих матеріальних витрат;

2. прямих витрат на оплату праці;

3. інших прямих витрат;

4. виробничих накладних витрат [26, с. 121].

Із рис. 1 видно, що прибуток (збиток) від операційної діяльності утворюється як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку) від реалізації продукції (код рядка 050 ф. 2), інших операційних доходів за мінусом адміністративних і збутових витрат та інших операційних витрат. До одержаного результату додаються інші можливі операційні доходи, наприклад, надходження грошей від оренди активів, доходи від операційних курсових різниць тощо. Таким чином, механізм формування операційного прибутку охоплює комплекс надходжень і відрахувань грошових коштів, пов’язаних з виробництвом і реалізацією продукції (робіт, послуг).

Механізм формування прибутку від звичайної діяльності до оподаткування містить в собі, крім операційного прибутку, доходи і видатки від фінансових та інвестиційних операцій.

Рис. 1 – Порядок формування чистого прибутку (збитку) згідно з П(С)БО.3

ФР_{до_оп.} = ФР_опер. + Д_к+ І_ф,д, + І_д – Ф_в – В_к – І_в,, (4)

де ФР_опер. – фінансовий результат від операційної діяльності;

Д_{к –} доходи від участі в капіталі;

І_ф,д – інші фінансові доходи, тобто доходи за депозитними сертифікатами, дивіденди одержані, відсотки одержані, інші доходи від фінансових операцій;

І_д – інші доходи, тобто доходи, одержані від фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів, не операційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі звичайної діяльності;

Ф_в – фінансові витрати на виплату відсотків та інші витрати підприємства, пов’язані із залученням позикового капіталу;

І_в – інші витрати, до складу яких входять втрати від не операційних курсових різниць, від уцінки необоротних активів, собівартість реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, інші витрати, які виникають у процесі звичайної діяльності.

Таким чином, прибуток (збитки) від звичайної діяльності до оподаткування формується як сума прибутку від операційної діяльності, фінансових та інших доходів і витрат.

Чистий прибуток (фінансовий результат) від звичайної діяльності дорівнює різниці між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податку з прибутку.

Після цього з одержаного фінансового результату віднімаються надзвичайні збитки (доходи).

Надзвичайні доходи (збитки) формуються в залежності від надходження страхових відшкодувань і покриття втрат з інших джерел (викликаних стихійним лихом, пожежами, техногенними аваріями).