3. Охарактеризуйте російських українські відносин на сучасному етапі та вказати їх наслідки

Російська Федерація — держава-сусід України, кордон із якою проходить на північному сході та сході країни. Відносини із нею мають стратегічне значення[1][2] для України і значною мірою визначають її зовнішню, а часом і внутрішню політику. У серпні 2013 року Росія почала проти України безпричинну торговельну експортну блокаду з метою змусити державну владу України відмовитись від підписання договору про асоціацію з ЄС. Існують різні точки зору щодо дати початку російсько-української війни. Колишній радник російського президента А. Ілларіонов. вважає, що датою початку війни слід вважати 20 лютого 2014, оскільки саме ця дата викабрована на медалі «За повернення Криму», і відповідно першою силовою акцією - розстріл демонстрантів на Майдані Незалежності в Києві, який відбувався, за твердженнями автора, за наказами та під керівництвом представників російського ФСБ[39]. Подібну точку зору висловлює журналіст Ю. Колесніков. [40]. На 9 липня 2014 року, збитки руйнувань на Донбасі в ході війни становили 8,1 мільярди гривень.[96]

1 місяць АТО коштував Україні 1,5 мільярди гривень.[97]

21 липня на АТО було вирішено додатково виділити 16,931 мільярди гривень

В.№2

1. охарактеризуйте, чим були викликані зміни у зовнішній та внутрішній політиці української держави п скоропадського та до чого воно призвели

2. проаналізуйте чому конституційний процес в незалежній україні був таким довготривалим

3.Визначити основні положення закону україни про мову

В№12

1.Дати оцінку діяльності ОУН-УПА під час Великої Вітчизняної Війни

Становище в західних областях України. ОУН-УПА на завершальному етапі війни

У 1944 р., з наближенням радянських військ до Східної Галичини, УПА практично припинила воєнні дії проти німців. Між ними розпочалися переговори, які завершились компромісом. В обмін на розвіддані абвер зобов'язався постачати УПА зброєю, боєприпасами, оскільки ОУН-УПА готувалась до тривалої боротьби за визволення України від радянської влади.

У Західній Україні зі вступом радянських військ у 1944 р. одразу ж, рішуче і безкомпромісно, на відміну від досить обережної політики, яку більшовики проводили 1939 р., почала насаджуватись нова влада.

Були мобілізовані і відправлені па фронт чоловіки віком від 18 до 50 років. Почались репресії проти греко-католицької церкви. Під домашній арешт було посаджено митрополита А.Шептицького, через кілька місяців він помер. Його наступника Й.Сліпого було заслано до Сибіру.

Проводилася мобілізація молоді на шахти Донбасу, що викликало обурення місцевого населення. УПА організувала низку акцій, щоб запобігти мобілізації. Вони, в першу чергу, були спрямовані проти працівників НКВС, членів Комуністичної партії та тих, хто співпрацював з радянською владою.

Дії ОУН-УПА в цей період проходили під гаслом, яке проголосив Роман Шухевич (очолив рух ОУН-УПА з осені 1943 р.): «Домагатися, щоб ні одне село не визнало радянської влади. ОУН мав діяти так, щоб усі, хто визнав радянську владу, були знищені. І не залякувати, а фізично знищувати. Не потрібно боятись, що люди проклянуть нас за жорстокість. Хай із 40 мільйонів українського населення залишиться половина – нічого страшного в ньому немає».

Тільки на Львівщині протягом 1945 р. було вбито близько 5 тис. енкаведистів, бійців винищувальних частин, партійних, радянських і комсомольських працівників, а також голів сільрад, колгоспів, учителів.

Органи НКВС-НКДБ також проводили на землях Західної України масовий терор. За 1941-1945 рр. військами та радянськими каральними органами було здійснено близько 40 тис. операцій, у ході яких було вбито 103 тис. і затримано 125 тис. повстанців.

У свою чергу повстанці здійснили 6 тис. операцій, 14,5 тис. диверсій і терористичних актів, від яких загинуло не менше 30 тис. чоловік. 24 квітня 1944 р. в районі села Гурби на Рівненщині сталася велика битва, в якій з радянського боку брало участь близько 30 тис. чоловік, а з боку УПА – до 5 тис.

У бою було знищено близько 2 тис. повстанців, 1,5 тис. потрапили в полон. Для боротьби з повстанцями, крім частин НКВС. були залучені війська Львівського військового округу.

Таким чином, після визволення від німецько-фашистських загарбників Україна пережила ще одну трагедію громадянську війну.