35. Назвіть найпростіші укриття. Від яких вражаючих факторів вони захищають. За яких обставин виникає потреба в їх будівництві.

У системі захисту населення особливе значення мають найпростіші укриття типу щілин. Це найбільш масові захисні споруди що можуть бути збудовані у найкоротший термін (вони захищають людей від світлового випромінювання і уламків зруйнованих будинків, а також понижують дію проникаючої радіації, ударної хвилі, вибуху і радіоактивних випромінювань ні зараженій місцевості). Щілини будують відкритими і перекритими. Відкрита щілина зменшує ймовірність ураження ударною хвилею (в 1,5-3 рази), світловим випромінюванням і проникаючого радіацією. Перекрита щілина захищає: від світлового випромінювання – повністю, від ударної хвилі у 1,5 рази, від проникаючої радіації у 200-300 разів, а також надійно захищає від осколкових і кулькових бомб, від запалювальних засобів. Щілини виконують в ґрунті у вигляді вузьких ровів зі зломами у плані під кутом 90-120о. Довжина прямого відрізка повинна бути не більше 15 м. Глибина 1,8-2,0 м. Ширина зверху 1,1-1,3 м на дні 0,8 м. Стінки щілини укріплюють дошками, жердинами, очеретом, іншими наявними матеріалами. Щілини перекривають колодами, шкалами або малогабаритними залізобетонними плитами. Зверху покриття влаштовують шар гідроізоляцій з толю, руберойду, хлорвінілової плівки або утрамбовують шар глини і насипають шар ґрунту товщиною 50-60 см. У перекритті щілини роблять вхід з однієї або двох сторін з дверима і тамбуром для вентиляції встановлюють витяжну коробку. Нормальна місткість щілини від 10-50 чол., до 25 чол. Робиться один вхід, а при більшій місткості – два входи.

36. Охарактеризуйте захисні властивості засобів захисту шкіри. Назвіть медичні засоби захисту. В яких випадках їх використовують.

Звичайні засоби захисту шкіри —призначені для захисту шкіряних покривів тіла людини від зараження радіоактивним пилом і біологічним засобами, а при спеціальному просочуванні – для захисту від парів отруйних речовин. Це предмети одягу та взуття, що можуть бути у кожної людини.  Найпростішим засобом захисту шкіри є: -робочий одяг (спецівка) — куртка і штани, - комбінезони, халати з капюшонами, зшиті з брезенту, вогнезахисної чи прогумованої тканини або грубого сукна.  Одяг з брезенту захищає від отруйних речовин (взимку — до 1 год., влітку — до 30 хв.). Із предметів побутового одягу найпридатнішими для захисту шкіри є плащі і накидки з тканини прогумованої або вкритої хлорвініловою плівкою, зимові речі — пальта з грубого сукна або драпу, ватянки тощо. 

Медичні засоби індивідуального захисту —призначені для надання першої медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях. Це аптечка індивідуальна (АІ-2), індивідуальний протихімічний пакет (ІПП-8) і пакет перев'язувальний індивідуальний.

37. Дайте визначення поняття „стійкість промислового об’єкта”. Які фактори впливають на стійку роботу об’єкту.

Під стійкістю роботи промислового об'єкта розуміють його здатність в умовах надзвичайних ситуацій випускати продукцію в запланованому об'ємі і номенклатурі, а при отриманні слабких і середніх руйнувань, при пожежах, повенях, зараженні місцевості, а також, при порушенні зв'язків по кооперації і постачанню відновлювати виробництво в мінімально короткі терміни.

На стійкість роботи об'єктів промисловості в умовах надзвичайних ситуацій впливають наступні чинники:

Ø надійність захисту робітників і службовців від небезпечних наслідків надзвичайних ситуацій - аварій, катастроф, стихійного лиха і різних засобів ураження;

Ø здатність інженерно – технічного комплексу (будівель, споруд, технологічного обладнання, комунально-енергетичних і технологічних систем і мереж) протистояти руйнуючому впливу аварій, катастроф, стихійного лиха і сучасної зброї;

Ø надійність забезпечення об'єкта усім необхідним для випуску продукції - сировиною і паливом, електроенергією, водою, комплектуючими матеріалами і інструментом;

Ø стійкість, надійність, гнучкість і оперативність управління виробництвом і цивільною обороною;

Ø готовність об'єкта до проведення рятувальних та інших невідкладних робіт і робіт по відновленню порушеного виробництва.