- •21. Охарактеризуйте фактори, які впливають на розміри осередку хімічного ураження і стійкість отруйних речовин.
- •24. Назвіть біологічні збудники захворювань, шляхи потрапляння та особливості впливу на організм людини. Дайте визначення поняттям „епідемія”, „пандемія”, „епіфітотія” та „епізоотія”.
- •25. Дайте визначення поняттям „карантин” і „обсервація”. Які заходи проводяться під час карантину та обсервації.
- •26. З якою метою проводиться оцінка радіаційної обстановки. Поясніть сутність її проведення. Як використовуються результати оцінки радіаційної обстановки методом прогнозу.
- •27. Наведіть послідовність оцінки фактичної радіаційної обстановки за даними розвідки. Де використовують отримані результати. Що таке коефіцієнт ослаблення.
- •28. Як визначити дозу можливого опромінення під час перебування в зоні радіоактивного забруднення. Як визначити час перебування в зоні радіоактивного забруднення, якщо відомий рівень радіації.
- •29. З якою метою проводиться оцінка хімічної обстановки. Поясніть сутність її проведення.
- •30. За яких обставин проводиться евакуація. Поясніть, яка категорія населення підлягає евакуації, а яка – розосередженню. Назвіть основні способи евакуації.
- •33. Як забезпечуються системи життєзабезпечення у сховищах. Назвіть режими роботи системи повітропостачання. Які споруди можуть бути використані як сховища.
- •32. Від яких вражаючих факторів захищають сховища. Як характеризуються сховища за захисними властивостями і за місткістю. Які основні вимоги до сховищ. Назвіть види і норми приміщень у сховищах.
- •35. Назвіть найпростіші укриття. Від яких вражаючих факторів вони захищають. За яких обставин виникає потреба в їх будівництві.
- •36. Охарактеризуйте захисні властивості засобів захисту шкіри. Назвіть медичні засоби захисту. В яких випадках їх використовують.
- •38. Назвіть шляхи підвищення стійкості роботи промислових об’єктів.
- •39. З якою метою проводиться оцінка стійкості роботи промислового об’єкту до вражаючих факторів. Назвіть вихідні данні та послідовність проведення оцінки.
- •40. Як оцінити стійкість елементів промислового об’єкту під час вибуху, або у разі виникнення пожежі. Назвіть основні заходи підвищення стійкості роботи об’єктів.
24. Назвіть біологічні збудники захворювань, шляхи потрапляння та особливості впливу на організм людини. Дайте визначення поняттям „епідемія”, „пандемія”, „епіфітотія” та „епізоотія”.
Біологічними засобами ураження є хвороботворні мікроорганізми-
бактерії, віруси, рикетсії, гриби, призначені для ураження людей,
сільськогосподарських тварин, а також для зараження продуктів
харчування, кормів і води.
Поширення на великій території за короткий час масового захво-
рювання людей називається епідемією. Якщо захворювання охоплює
багато країн, частин світу, материки — це називають пандемією.
Охоплення великих територій ураження хворобою рослин називається
епіфітотією, а масове ураження тварин на великих територіях —
епізоотією
25. Дайте визначення поняттям „карантин” і „обсервація”. Які заходи проводяться під час карантину та обсервації.
Карантин — це система державних заходів, які проводяться 11 епідемічному (епізоотичному, епіфітотичному) осередку для запобігання поширенню інфекційних захворювань із вогнища ураження та для повної ізоляції і ліквідації його.
Обсервація — це система заходів спостереження за ізольованими
людьми або тваринами, які прибули з осередку, на який наклали карантин, або перебувають у загрозливій зоні, тобто на території, яка межує з осередком ураження.
Ці заходи включать обмеження в'їзду і виїзду, вивезення з осередку
майна, урожаю, продукції тваринництва без попереднього знезараження і дозволу медичної й ветеринарної служб, посилений медичний контроль за продуктами харчування і водою.
26. З якою метою проводиться оцінка радіаційної обстановки. Поясніть сутність її проведення. Як використовуються результати оцінки радіаційної обстановки методом прогнозу.
Радіаційна обстановка — це масштаб і ступінь радіоактивного забруднення місцевості, які впливають на дії формувань рятувальних служб, населення і роботу об'єктів народного господарства.
Радіаційна обстановка може бути виявлена й оцінена за даними
прогнозу і розвідки.
Прогнозування радіоактивного забруднення проводиться на основі гіпотетичних розрахунків можливих аварій на атомних електростанціях, на основі встановлених закономірностей залежно від масштабів і характеру радіоактивного забруднення місцевості від потужності й виду ядерного вибуху та метеорологічних умов.
Для прогнозування радіоактивного забруднення місцевості необхідні такі вихідні дані: розміщення атомної станції, вид і потужність
реактора, координати, потужність і вид ядерного вибуху, час аварії чи
вибуху, напрямок і швидкість середнього вітру.
27. Наведіть послідовність оцінки фактичної радіаційної обстановки за даними розвідки. Де використовують отримані результати. Що таке коефіцієнт ослаблення.
Оцінка проводиться в такій послідовності: визначають розміри зон радіоактивного забруднення; наносять на карту (схему) зони радіоактивного забруднення; розраховують час випадання радіоактивних речовин.
Розміри зон радіоактивного забруднення визначають за допомогою таблиць, радіаційних і розрахункових лінійок.
28. Як визначити дозу можливого опромінення під час перебування в зоні радіоактивного забруднення. Як визначити час перебування в зоні радіоактивного забруднення, якщо відомий рівень радіації.
Доза випромінювання — це кількість енергії радіоактивних
випромінювань поглинутих одиницею об'єму середовища, яке опро-
мінюється.
Доза випромінювання (або опромінення) є мірою уражаючої дії ра-
діоактивних випромінювань на організм людини, тварин і рослини.
Вона може накопичуватися за різний час, а біологічне ураження від
опромінення залежить від величини дози і від часу її накопичення.
Розрізняють експозиційну, поглинуту і еквівалентну дози.
Рентген визначає кількість енергії (дозу), яку одержує об'єкт, а не
характеризує час, за який вона одержана. Для оцінювання дії іоні-
зуючого випромінювання за одиницю часу застосовується поняття
"потужність дози".
Потужність експозиційної дози (рівень радіації) — це інтенсивність
випромінювання, що утворюється за одиницю часу і характеризує
швидкість накопичення дози. Одиницею потужності експозиційної
дози в системі СІ є ампер на кілограм (А/кг, A/kg), а несистемною
одиницею для вимірювання випромінювань у повітрі є рентген за
годину (Р/год, R/h), рентген за секунду (Р/с, R/s) або часткові одиниці:
мілірентген за годину (мР/год), мікрорентген за годину (мкР/год).
