32. Від яких вражаючих факторів захищають сховища. Як характеризуються сховища за захисними властивостями і за місткістю. Які основні вимоги до сховищ. Назвіть види і норми приміщень у сховищах.

Надійність захисту у сховищі досягається міцністю його конструкцій, входів, повітропроводів, а також внутрішнім обладнанням, яке дозволяє створити необхідні санітарно-гігієнічні умови для тривалого перебування людей. ПРУ мають менші захисні властивості, в основному забезпечують захист людей від іонізуючого випромінювання, а також частково зменшують дію повітряної ударної хвилі, крапельнорідинних отруйних речовин, хімічних та біологічних аерозолів. Захисні споруди ЦО повинні забезпечити нормальну життєдіяльність людей протягом: у сховищі - не менше 2-х діб, у ПРУ - не менше 1 доби. 2. Місткість захисних споруд визначається сумою місць для сидіння (на першому ярусі) і лежання (на другому і третьому ярусах) і приймається для сховищ, як правило, не менше 150 осіб. Місткість ПРУ слід передбачати: - 5 осіб і більше в залежності від площі приміщень укриттів, які передбачаються в існуючих будівлях і спорудах; - 50 осіб і більше в будівлях і спорудах, які будуються і де передбачено ПРУ. 3. Захисні споруди слід розташовувати в місцях найбільшого зосередження людей. Відстань захисних споруд від місця роботи людей, для захисту яких вони призначені, слід приймати: - для сховищ - до 500 м. - для ПРУ - до 1000 м. 4. При проектуванні захисних споруд ЦО повинні розроблятися найекономічніші об'ємно-планувальні і конструктивні рішення і передбачатися максимальне їх використання для господарських потреб у звичайних умовах. Згідно з вимогами ДБН В 2.25 - 97 сховища слід розташовувати в підвальних і цокольних поверхах будівель і споруд. Протирадіаційні укриття слід розташовувати в підвальних, цокольних і перших поверхах виробничих і допоміжних будівель підприємств, лікувальних закладів, громадських і житлових будівель.

33. Як забезпечуються системи життєзабезпечення у сховищах. Назвіть режими роботи системи повітропостачання. Які споруди можуть бути використані як сховища.

Система вентиляції повинна забезпечити:  підтримку температурно-вологісного і газового складу повітря в допустимих межах; створення в сховищі підпору (надлишкового тиску) для попередження проникнення в сховище отруйних речовин і продуктів горіння при пожежах через нещільності в огороджуючих конструкціях;очищення повітря, яке подається в сховище, від пилу, отруйних речовин і бактеріальних засобів;рівномірне розподілення по приміщеннях сховища свіжого повітря і видалення повітря, яке містить вуглекислий газ, тепло і вологу.

Система вентиляції сховищ, як правило, проектується на два режими: чистої вентиляції (режим I) і фільтровентиляції (режим II). При режимі чистої вентиляції зовнішнє повітря очищається від пилу і забезпечує потрібний обмін повітря та видалення з приміщень надлишків тепла і вологи. При фільтровентиляції зовнішнє повітря, що подається у сховище, має очищатися від газоподібних отруйних речовин, аерозолів та пилу. В місцях можливих пожеж, катастрофічного затоплення і великої концентрації СДОР, у захисних спорудах передбачається режим ізоляції з регенерацією повітря (режим III). Для забезпечення роботи системи вентиляції в зазначених режимах у сховищах передбачені фільтровентиляційні комплекти ФВУ-1і ФВУ-2. ФВУ-1 забезпечує очищення зовнішнього повітря від пилу, радіоактивних і отруйних речовин і бактеріальних засобів. ФВУ-2 крім того забезпечує регенерацію повітря в сховищі і очищення від оксиду вуглецю. Кількість повітря, яке необхідно подавати в сховище, слід приймати: в режимі чистої вентиляції від 8 до 13 м³/год на одну людину в залежності від температури цього повітря відповідно з таблицею.

Для очищення повітря від радіоактивного пилу використовуються протипилові фільтри різної конструкції, наприклад масляний сітчатий фільтр, який змочений веретенним маслом. При проходженні повітря крізь фільтр пил прилипає до масляної плівки на сітці. Протипилові фільтри розташовуються в спеціальному приміщенні (розширювальній камері), яка відокремлена від основних приміщень сховища. Очищення повітря від отруйних речовин і бактеріальних засобів здійснюється за допомогою фільтрів-поглиначів (ФП-200, ФП-300), які працюють за принципом фільтруючого протигаза. В режимі чистої вентиляції повітря в сховище надходить крізь аварійний вихід, а в режимі фільтровентиляції – крізь передтамбури.

34. Від яких вражаючих факторів захищають протирадіаційні укриття (ПРУ). Наведіть їх класифікацію в залежності від коефіцієнта ослаблення. Які основні вимоги до ПРУ. Як забезпечуються системи життєзабезпечення у ПРУ.

Для попередження зараженням радіоактивними опадами основних приміщень укриттів необхідно на незакладених частинах вікон передбачати ущільнення. Підвищення захисних властивостей ПРУ, які розташовані в підвалах, погрібах, надземних житлових та інших будівлях і спорудах здійснюється шляхом: - улаштування приставних екранів із цегли або з мішків із грунтом, піском тощо біля зовнішніх стін надземних приміщень на висоту не менше 1,7 м від позначки підлоги; - обвалування частин стін, які виступають над землею, на певну висоту; - укладка додаткового шару грунту на перекриття і установка в зв'язку з цим балок, стійок, прогонів. Всі ці заходи провинні проводитися в період переводу приміщень на режим укриття.

Протирадіаційні укриття можуть обладнуватись насамперед у

підвальних поверхах будинків і споруд. Підвали в дерев'яних одно-

поверхових будинках ослаблюють дозу радіації в 7 разів, а в житлових

одноповерхових кам'яних (цегляних) будинках — у 40, у двопо-

верхових — у 100, середня частина підвалу кількаповерхового кам'я-

ного будинку — у 800—1000 разів. При невисоких рівнях радіації, а

також для захисту від бактеріальних засобів, парів отруйних і силь-

нодіючих ядучих речовин можна використовувати кам'яні (цегляні) або

дерев'яні будівлі.

При виборі й підготовці укриттів для захисту від радіоактивних

речовин слід враховувати захисні властивості будівельних матеріалів

та окремих конструкцій.