- •Перелік екзаменаційних питань з екології
- •Водне середовище
- •Ґрунтове середовище
- •2. Основні екологічні блоки і предмет їх вивчення.
- •3. Основні екологічні поняття та терміни.
- •4. Основні екологічні закони
- •2 Закон толерантності (закон Шелфорда-1913 р.)
- •3. Закон біогенної міграції атомів (закон Вернадського):
- •5. Поняття про екологічні фактори. Типи екологічних факторів.
- •6. Абіотичні екологічні фактори.
- •Кліматичні
- •Едафічні фактори
- •Орографічні фактори
- •7. Біотичні екологічні фактори.
- •8. Поняття про середовище існування. Основні типи середовищ існування.
- •Водне середовище
- •Ґрунтове середовище
- •Поняття про популяцію. Показники популяції. Типи структур популяції.
- •Поняття про біогеоценоз та екосистему
- •Поняття про біосферу та її властивості.
- •Жива речовина та її властивості
- •Колообіг речовин у біосфері
- •Ноосфера
- •Вплив транспорту на екологічний стан планети
- •Атмосфера та її значення. Основні компоненти атмосфери.
- •Атмосфера, джерела її забруднення
- •Глобальне потепління клімату (парниковий ефект)
- •Руйнування озонової оболонки Землі.
- •Кислотні дощі.
- •Гідросфера та її значення
- •Забруднення гідросфери
- •Екологічні проблеми Світового океану
- •Шляхи розв’язання проблем гідросфери
- •Літосфера та її значення
- •Екологічні функції грунту. Охорона грунту.
- •Причини втрат і забруднення ґрунтів
- •Ерозія грунтів
- •Рекультивація порушених земель.
- •Альтернативні джерела енергії
- •Значення тварин в природі і житті людини
- •Вплив людини на тваринний світ та заходи з його охорони
- •Лісові ресурси
- •Антропогенний вплив на рослинний світ
- •Охорона рослинного світу
- •Наслідки аварії на Чорнобильській аес
- •Міжнародне співробітництво в сфері охорони природи
- •Причини кризового екологічного стану в Україні
- •Поняття про заповідну справу
Шляхи розв’язання проблем гідросфери
Проблеми гідросфери планується розв’язати такими шляхами:
економія води;
розширення використання морської води для потреб народного господарства і побуту;
очищення стічних вод;
зменшення забруднення природних вод.
Економія води.
Економії води можна досягти багатьма шляхами. Нижче наведені основні з них:
встановлення лічильників витрачання води в кожній квартирі;
створення краплинного поливу в сільському господарстві;
покриття водонепроникними матеріалами дна і стінок водосховищ з метою уникнення підтоплення прилеглих територій, розмивання й замулення ;
використання для поливу сільськогосподарських угідь морської води. Це здійснюється в більшості країн на узбережжі Середземномор’я, Аравійського півострова, в Індії, Австралії, США, на островах Тихого, Атлантичного та Індійського океанів;
розширення морського водопостачання. На узбережжі Світового океану за рахунок використання морської води вже в 1985 р. економилось 2/3 прісної води на господарсько-побутові проблеми. Найчастіше морську воду вживають для системи охолодження АЕС, ТЕС, котельних, металургійних заводів, під час транспортування сировини, видобутку корисних копалин, у бальнеологічних цілях;
опріснення морської води. Для цього використовують методи термічної дистиляції, заморожування (для опріснення ними 1 м3 води з концентрацією солей 3,50/00 потрібно витратити відповідно 230,4 та 28,44 МДж електроенергії), миттєвого закипання, мембранні (зворотний осмос, електродіаліз, мембранна дистиляція тощо); найширше використовують зворотний осмос (його рушійною силою є різниця робочого тиску по обидва боки мембрани) у країнах Близького і Середнього Сходу та Північній Америці;
впровадження „сухих” технологій. В Україні такі технології впроваджуються у нафтопереробній галузі та в целюлозно-паперовій промисловості;
перехід на оборотний та замкнутий цикл водопостачання, що дає змогу зменшити не лише витрату чистої води, а й забруднення природних поверхневих водойм;
заміна водяного охолодження повітряним, що забезпечить скорочення використання води в різних галузях промисловості на 70–90% (повітряне охолодження використовують на металургійному заводі „Азовсталь”, Горлівському ВО „Азот” та ін.);
зменшення забруднення стічних вод після вилучення з них цінних компонентів (Одеський торговий порт і нафтопереробний завод виділяють зі стічних вод близько 20 тис. т нафти).
Правові основи охорони водних ресурсів України закладені у Законі про охорону навколишнього природного середовища (1991) та Водному кодексі України ( 1995), згідно з якими усі поверхневі і підземні води підлягають охороні від виснаження, забруднення, засмічення, замулення. Вирішенням питань охорони водних ресурсів України займаються Міністерство екології та природних ресурсів, Держкомітет України з гідрометеорології, Держкомітет України з водного господарства, Міністерство охорони здоров’я України
