Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
lektsia_t_42.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
220.67 Кб
Скачать

Ст. 390 Ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі та у виді позбавлення волі

Об'єктом злочину є нормаль­на діяльність закладів кримінально-виконавчої системи, що вико­нують покарання у виді обмеження волі чи позбавлення волі.

З об'єктивної сторони злочин може проявитися у формі: 1) самовільного залишення місця обмеження волі; 2) злісного ухилення від робіт; 3) систематичного порушення громадського порядку чи встановлених правил проживання особою, засудженою до обмеження волі (ч. 1 ст. 390); 4) неповернення до місця відбування покарання особи, засудженої до обмеження волі, якій було дозволено короткочасний виїзд, після закінчення строку виїзду (ч. 2 ст. 390); 5) неповернення до місця відбування пока­рання особи, засудженої до позбавлення волі, якій було дозво­лено короткочасний виїзд, після закінчення строку виїзду (ч. 3 ст. 390).

Злочин вважається закінченим у першій формі - з моменту вчинення відповідного діяння, у другій - з моменту вчинення другого за рахунком ухилення від роботи, за що особа була при­тягнута до дисциплінарної відповідальності, у третій формі - з моменту вчинення третього за рахунком порушення громадського порядку або встановлених правил проживання, за які особа була притягнута до адміністративної чи дисциплінарної відповідально­сті, у четвертій та п'ятій формах - з наступного дня після того, як засуджений мав повернутися до місця відбування покарання після дозволеного йому короткочасного виїзду.

Суб'єкт злочину - спеціальний. Ним може бути особа, яка за­суджена до обмеження волі (частини 1 та 2 ст. 390) або до позбав­лення волі (ч. 3 ст. 390) і відбуває даний вид покарання.

Із суб'єктивної сторони злочин характеризується прямим умислом.

Ст. 391 Злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи

Об'єктом злочину є нормальна діяльність виправних установ з виконання покарань у виді обмеження волі чи позбав­лення волі.

Об'єктивна сторона злочину полягає у злісній непокорі закон­ним вимогам адміністрації виправної установи або в іншій проти­дії адміністрації такої установи у законному здійсненні її функцій.

Під злісною непокорою вимогам адміністрації виправної уста­нови слід розуміти відкриту відмову засудженого від виконання конкретних законних вимог представника адміністрації установи, який за своїм службовим становищем мав право пред'явити таку вимогу, а засуджений був зобов'язаний і міг її виконати, але умис­но не виконав.

Інша протидія адміністрації установи у законному здійсненні її функцій може полягати у навмисних діях засудженого, спрямова­них на перешкоду нормальній праці засуджених або проведенню заходів адміністрації згідно з правилами внутрішнього розпорядку установи.

До представників адміністрації належать службові особи установи, які за законом мають право накладання на засуджених дисциплінарних стягнень (зокрема, начальник установи, його за­ступник, начальник відділення соціально-психологічної служби).

Суб'єктом злочину є особа, яка засуджена до обмеження волі або позбавлення волі і відбуває ці види покарання у виправній установі, що виконує ці види покарання, мала стягнення у виді пе­реведення до приміщення камерного типу (одиночну камеру) або переводилась на більш суворий режим відбування покарання і протягом року після звільнення вчинила злісну непокору вимогам адміністрації установи чи іншу протидію їй.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення вказаних у ст. 391 дій.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]