- •План лекції:
- •Література
- •1. Загальна характеристика та види злочинів проти правосуддя
- •2. Злочини проти правосуддя, що вчиняються службовими особами, які здійснюють чи забезпечують здійснення правосуддя Ст. 371 Завідомо незаконні затримання, привід або арешт
- •Ст. 372 Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності
- •Ст. 373 Примушування давати показання
- •Ст. 374 Порушення права на захист
- •Ст. 375 Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови
- •Ст. 381 Розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист
- •Ст. 380 Невжиття заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист
- •3. Злочини проти правосуддя, вчинювані особами, на яких покладені обов'язки зі сприяння у здійсненні правосуддя Ст. 384 Завідомо неправдиве показання
- •Ст. 385 Відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов'язків
- •Ст. 387 Розголошення даних досудового слідства або дізнання
- •4. Злочини проти правосуддя, вчинювані засудженими або особами, які перебувають під вартою Ст. 389 Ухилення від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі
- •Ст. 390 Ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі та у виді позбавлення волі
- •Ст. 391 Злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи
- •Ст. 392 Дії, що дезорганізують роботу виправних установ
- •Ст. 393 Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти
- •Ст. 394 Втеча із спеціалізованого лікувального закладу
- •Ст. 395 Порушення правил адміністративного нагляду
- •5. Злочини проти правосуддя, вчинювані особами, які не мають безпосереднього відношення до здійснення правосуддя Ст. 376 Втручання в діяльність судових органів
- •Ст. 377 Погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного
- •Ст. 378 Умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи присяжного
- •Ст. 379 Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя
- •Ст. 382 Невиконання судового рішення
- •Ст. 383 Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину
- •Ст. 386 Перешкоджання з'явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку
- •Ст. 388 Незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт або яке описано чи підлягає конфіскації
- •Ст. 396 Приховування злочину
- •Ст. 398 Погроза або насильство щодо захисника чи представника особи
- •Ст. 399 Умисне знищення або пошкодження майна захисника чи представника особи
- •Ст. 400 Посягання на життя захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги
- •Висновки
Ст. 380 Невжиття заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист
Основним безпосереднім об'єктом злочину є нормальна діяльність суду та правоохоронних органів щодо відправлення й забезпечення правосуддя у кримінальних справах. Додатковим - життя, здоров'я і власність потерпілих.
Потерпілими від цього злочину можуть бути: працівники суду, правоохоронних органів, особи, які беруть участь у кримінальному судочинстві, члени їхніх сімей та їхні близькі родичі.
Рішення про застосування заходів безпеки відносно працівників суду і правоохоронних органів, а також їх близьких родичів приймають відповідно керівники органів внутрішніх справ, служби безпеки, охорони державного кордону, прокуратури, голови судів.
Рішення щодо застосування заходів безпеки відносно осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей і близьких родичів приймаються відповідно органом дізнання, слідчим, прокурором, судом, а також органом, який здійснює оперативно-розшукову діяльність.
Здійснення заходів безпеки покладається відповідно на органи служби безпеки, охорони державного кордону, внутрішніх справ та органи й установи виконання покарань. Забезпечення безпеки осіб, які перебувають в установах кримінально-виконавчої системи, здійснюється органами й установами виконання покарань.
Серед заходів забезпечення безпеки передбачені: особиста охорона, охорона житла і майна, видача спеціальних засобів індивідуального захисту або сповіщення про небезпеку, використання технічних засобів контролю і прослуховування телефонних та інших переговорів, візуальне спостереження, заміна документів та зміна зовнішності, зміна місця роботи або навчання, переселення в інше місце проживання тощо.
Об'єктивна сторона злочину полягає у: 1) неприйнятті рішення або 2) несвоєчасному прийнятті рішення, або 3) прийнятті недостатньо обґрунтованого рішення про застосування заходів безпеки щодо осіб, які підлягають захисту згідно з відповідними законами; 4) невжитті, або 5) несвоєчасному вжитті таких заходів.
Зазначені діяння утворюють склад злочину, передбачений ст. 380, лише за умови, що вони спричинили тяжкі наслідки. Такими наслідками можуть бути визнані: загибель особи, взятої під захист, чи тієї, що підлягала взяттю під захист, або нанесення їй тяжких чи середньої тяжкості тілесних ушкоджень, спричинення великої матеріальної шкоди тощо.
Суб'єкт злочину - спеціальний. Ним може бути службова особа, яка, згідно із законом, зобов'язана прийняти рішення про вжиття заходів безпеки або забезпечувати здійснення цих заходів.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується необережністю щодо наслідків, ставлення ж до діяння може бути умисним або необережним.
Ст. 381 Розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист
Основним безпосереднім об'єктом злочину є нормальна діяльність суду щодо належного здійснення правосуддя та нормальна діяльність правоохоронних органів щодо забезпечення такого правосуддя у кримінальних справах. Додатковим - життя, здоров'я, власність потерпілих. Предметом - відомості про заходи безпеки і осіб, взятих під захист, що є інформацією з обмеженим доступом. Потерпілими - особи, взяті під захист.
Об'єктивна сторона цього злочину полягає в розголошенні (доведенні) будь-яким шляхом хоча б одній сторонній особі відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист. Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони є наслідки у виді спричинення шкоди здоров'ю особи, взятої під захист. Шкода може виражатись у побоях і мордуванні, катуванні, завданні потерпілому тілесних ушкоджень.
Суб'єкт злочину - спеціальний. Ним може бути: 1) службова особа, яка приймає рішення про вказані заходи; 2) особа, яка ці заходи здійснює; 3) службова особа, якій ці рішення стали відомі у зв'язку з її службовим становищем; 4) особа, взята під захист.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується необережністю щодо наслідків, психічне ставлення до діяння може бути як умисним, так і необережним.
Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 381) є настання в результаті вчинення розглядуваного діяння: а) смерті особи, взятої під захист, або б) інших тяжких наслідків (тяжких тілесних ушкоджень, великої матеріальної шкоди тощо).