Ст. 388 Незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт або яке описано чи підлягає конфіскації

Об'єктом злочину є нормальна діяльність органів, що забезпечують виконання вироків та інших рішень суду (в частині конфіскації майна і задоволення цивільного позову).

Конфіскація майна засудженого є одним з видів додаткових покарань (ч. 2 ст. 52). Конфіскації підлягають також знаряддя зло­чину, які належать обвинуваченому (п. 1 ч. 1 ст. 81 КПК), та пред­мети, які були знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення (п. 4 ч. 1 ст. 24 КУпАП). У ци­вільному процесі одним із способів забезпечення позову є накла­дення арешту на майно або грошові суми, що належать відповіда­чеві і знаходяться у нього або в інших осіб (ст. 152 ЦПК).

Забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна проводиться накладанням арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, де б ці вклади, цінності та інше майно не знаходилось, а також шляхом вилучен­ня майна, на яке накладено арешт.

Майно, на яке накладено арешт, описується і може бути пере­дане на зберігання представникам підприємств, установ, органі­зацій або членам родини обвинуваченого чи іншим особам. Осо­би, яким передано майно, попереджаються під розписку про кри­мінальну відповідальність за його збереження (ст. 126 КПК).

Предметом злочину є майно, на яке накладено арешт або яке описане чи підлягає конфіскації.

Об'єктивна сторона злочину полягає у вчиненні хоча б однієї із вказаних у диспозиції статті протиправних дій: розтраті, відчужен­ні, приховуванні, підміні, пошкодженні, знищенні майна, інших не­законних діях з майном, на яке накладено арешт або яке описано, порушенні обмеження права користуватися таким майном, здійс­ненні банківських операцій з вкладами, на які накладено арешт.

Розтрата - звернення майна на свою користь і використання його в своїх цілях.

Відчуження - передача майна іншим особам, безкоштовно або на певних умовах.

Приховування - утаювання майна від представників відповід­них органів з метою не допустити його вилучення, конфіскації.

Підміна - пред'явлення представнику відповідного органу ін­шого майна, замість того, що було описано чи на яке було накла­дено арешт.

Пошкодження майна - погіршення його якості, зменшення цінності.

Знищення майна - доведення його до повної непридатності щодо використання за цільовим призначенням.

Інші незаконні дії з майном - можуть полягати, наприклад, в укладенні неправомірних угод щодо його використання (рента, оренда, позичка, перевезення тощо).

Порушення обмеження права користуватися майном - може полягати в порушенні заборони користуватися транспортними за­собами, механізмами й іншими речами, на які накладено арешт або які описані.

Здійснення банківських операцій з коштами (вкладами), на які накладено арешт - вчинення хоча б однієї банківської операції з вказаними коштами.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення будь-якої з вказаних дій.

Суб'єкт злочину - загальний. При вчиненні злочину щодо майна, на яке накладено арешт або яке описано, суб'єктом може бути тільки особа, якій майно було ввірено на зберігання під розписку (власник майна, родич, представник ЖЕКу тощо). Суб'єктом може бути також працівник банківської або іншої фі­нансової установи, який здійснив операцію з коштами (вкладами), на які накладено арешт.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

За ч. 2 ст. 388 настає відповідальність за дії, передбачені ч. 1 цієї статті, вчинені щодо майна, яке підлягає конфіскації за рішен­ням суду, що набрало законної сили.