- •План лекції:
- •Література
- •1. Загальна характеристика та види злочинів проти правосуддя
- •2. Злочини проти правосуддя, що вчиняються службовими особами, які здійснюють чи забезпечують здійснення правосуддя Ст. 371 Завідомо незаконні затримання, привід або арешт
- •Ст. 372 Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності
- •Ст. 373 Примушування давати показання
- •Ст. 374 Порушення права на захист
- •Ст. 375 Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови
- •Ст. 380 Невжиття заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист
- •Ст. 381 Розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист
- •3. Злочини проти правосуддя, вчинювані особами, на яких покладені обов'язки зі сприяння у здійсненні правосуддя Ст. 384 Завідомо неправдиве показання
- •Ст. 385 Відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов'язків
- •Ст. 387 Розголошення даних досудового слідства або дізнання
- •4. Злочини проти правосуддя, вчинювані засудженими або особами, які перебувають під вартою Ст. 389 Ухилення від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі
- •Ст. 390 Ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі та у виді позбавлення волі
- •Ст. 391 Злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи
- •Ст. 392 Дії, що дезорганізують роботу виправних установ
- •Ст. 393 Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти
- •Ст. 394 Втеча із спеціалізованого лікувального закладу
- •Ст. 395 Порушення правил адміністративного нагляду
- •5. Злочини проти правосуддя, вчинювані особами, які не мають безпосереднього відношення до здійснення правосуддя Ст. 376 Втручання в діяльність судових органів
- •Ст. 377 Погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного
- •Ст. 378 Умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи присяжного
- •Ст. 379 Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя
- •Ст. 382 Невиконання судового рішення
- •Ст. 383 Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину
- •Ст. 386 Перешкоджання з'явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку
- •Ст. 388 Незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт або яке описано чи підлягає конфіскації
- •Ст. 396 Приховування злочину
- •Ст. 398 Погроза або насильство щодо захисника чи представника особи
- •Ст. 399 Умисне знищення або пошкодження майна захисника чи представника особи
- •Ст. 400 Посягання на життя захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги
- •Висновки
Ст. 383 Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину
Основним безпосереднім об'єктом злочину є нормальна діяльність суду, а також органів дізнання, досудового слідства і прокуратури. Додатковим безпосереднім об'єктом можуть виступати права і законні інтереси особи.
Об'єктивна сторона цього діяння полягає у завідомо неправдивому повідомленні (усно, письмово, від свого імені, анонімно) суду, прокуророві, слідчому або органу дізнання про вчинення злочину (а не будь-якого іншого правопорушення).
Завідомо неправдиве повідомлення буде мати місце, якщо воно містить цілком або частково брехливі відомості щодо готування, замаху на злочин або закінченого злочину з вказівкою на конкретну особу, яка начебто його вчинила (в т. ч. й на самого повідомлювача), або без такої вказівки, або містить дійсні відомості стосовно злочину з вказівкою на особу, яка фактично його не вчиняла.
Злочин вважається закінченим з моменту надходження неправдивого повідомлення до суду чи правоохоронного органу, незалежно від того, чи в подальшому порушено за цим фактом кримінальну справу і які прийнято щодо неї рішення.
Суб'єкт злочину - загальний.
Суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом.
Кваліфікуючими ознаками злочину є поєднання його: а) з обвинуваченням особи в тяжкому чи особливо тяжкому злочині; б) із штучним створенням доказів обвинувачення (виготовлення або фальсифікація речових чи письмових доказів, підготовка лжесвідків тощо), а також в) вчинення його з корисливих мотивів (отримання від заінтересованих осіб матеріальної винагороди, зайняття посади, яка може звільнитися в разі засудження потерпілого, тощо).
Ст. 386 Перешкоджання з'явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку
Основним безпосереднім об'єктом злочину є нормальна діяльність органів дізнання, досудового слідства, суду, тимчасових слідчих та тимчасових спеціальних комісій Верховної Ради України. Додатковим - особисті та інші права й інтереси осіб, які виступають у справі свідками, потерпілими, експертами, а також їх близьких родичів.
З об'єктивної сторони діяння може бути виражене в одній з таких форм: 1) перешкоджання з'явленню свідка, потерпілого, експерта до суду, органів досудового слідства, тимчасових слідчих та тимчасових спеціальних комісій Верховної Ради України чи дізнання; 2) примушування їх до відмови від давання показань чи висновку; 3) примушування їх до давання завідомо неправдивих показань чи висновку; 4) підкуп цих осіб з тією ж метою; 5) погроза вчинити вбивство, насильство, знищити майно свідка, потерпілого або експерта чи їх близьких родичів або розголосити відомості, що їх ганьблять.
Перешкоджання з'явленню означає недопущення прибуття особи до перелічених вище закладів шляхом психічного впливу. Примушування до відмови від давання показань чи висновку, до давання завідомо неправдивих показань чи висновку також передбачає психічний вплив на свідка, потерпілого чи експерта.
Перешкоджання та примушування може бути вчинене шляхом погрози вбивством, насильством, знищенням майна цих осіб чи їх близьких родичів або розголошення відомостей, що їх ганьблять.
Підкупом є передача особисто або через посередника матеріальних цінностей (грошей, майна), надання матеріальних вигод (користування автомашиною, дачею тощо) або обіцянка здійснення таких дій.
Злочин вважається закінченим з моменту висловлення погрози або обіцянки здійснення дій, що віднесені до підкупу.
Якщо погроза була реалізована, дії винного підлягають кваліфікації за сукупністю злочинів - за ст. 386 та відповідно за статтями 115,121,122,125, 126,127 чи 194.
Суб'єкт злочину - загальний.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Метою злочину є перешкоджання з'явленню потерпілого (у даній справі) до вказаних у законі закладів або примушування його шляхом погроз чи підкупу до відмови від давання показань чи висновку, або до давання завідомо неправдивих показань чи висновку (перші чотири форми). Злочин у п'ятій формі вчинюється з мотивів помсти.