- •План лекції:
- •Література
- •1. Загальна характеристика та види злочинів проти правосуддя
- •2. Злочини проти правосуддя, що вчиняються службовими особами, які здійснюють чи забезпечують здійснення правосуддя Ст. 371 Завідомо незаконні затримання, привід або арешт
- •Ст. 372 Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності
- •Ст. 373 Примушування давати показання
- •Ст. 374 Порушення права на захист
- •Ст. 375 Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови
- •Ст. 380 Невжиття заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист
- •Ст. 381 Розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист
- •3. Злочини проти правосуддя, вчинювані особами, на яких покладені обов'язки зі сприяння у здійсненні правосуддя Ст. 384 Завідомо неправдиве показання
- •Ст. 385 Відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов'язків
- •Ст. 387 Розголошення даних досудового слідства або дізнання
- •4. Злочини проти правосуддя, вчинювані засудженими або особами, які перебувають під вартою Ст. 389 Ухилення від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі
- •Ст. 390 Ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі та у виді позбавлення волі
- •Ст. 391 Злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи
- •Ст. 392 Дії, що дезорганізують роботу виправних установ
- •Ст. 393 Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти
- •Ст. 394 Втеча із спеціалізованого лікувального закладу
- •Ст. 395 Порушення правил адміністративного нагляду
- •5. Злочини проти правосуддя, вчинювані особами, які не мають безпосереднього відношення до здійснення правосуддя Ст. 376 Втручання в діяльність судових органів
- •Ст. 377 Погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного
- •Ст. 378 Умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи присяжного
- •Ст. 379 Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя
- •Ст. 382 Невиконання судового рішення
- •Ст. 383 Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину
- •Ст. 386 Перешкоджання з'явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку
- •Ст. 388 Незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт або яке описано чи підлягає конфіскації
- •Ст. 396 Приховування злочину
- •Ст. 398 Погроза або насильство щодо захисника чи представника особи
- •Ст. 399 Умисне знищення або пошкодження майна захисника чи представника особи
- •Ст. 400 Посягання на життя захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги
- •Висновки
Ст. 379 Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя
Основний безпосередній об'єкт злочину - нормальна, побудована на суворому дотриманні закону, діяльність щодо здійснення правосуддя. Додатковий - життя особи.
Об'єктивна сторона посягання полягає у вбивстві або замаху на вбивство судді, народного засідателя чи присяжного або їх близьких родичів у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя. При цьому замах на вбивство буде кваліфікуватися як закінчений злочин незалежно від того, чи настали якісь шкідливі наслідки і які саме (нанесення певних тілесних ушкоджень або їх відсутність).
Суб'єкт злочину - загальний. Ним може бути особа, яка досягла 14-ти років.
Із суб'єктивної сторони злочин характеризується умисною формою вини. При вбивстві умисел може бути як прямим, так і непрямим. Замах на вбивство може бути вчинено тільки з прямим умислом. Метою дії суб'єкта є перешкоджання здійсненню правосуддя або помста вказаним особам за діяльність, пов'язану із здійсненням правосуддя.
Ст. 382 Невиконання судового рішення
Об'єктом злочину є діяльність суду щодо здійснення правосуддя в частині точного та своєчасного виконання його приписів службовими особами, які зобов'язані їх виконати.
Із об'єктивної сторони злочин полягає у: 1) невиконанні службовою особою вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили; 2) перешкоджанні службовою особою виконанню вироку, рішення, ухвали, постанови суду; 3) невиконанні службовою особою рішення Європейського суду з прав людини.
Невиконання судового рішення полягає у невжитті суб'єктом злочину заходів, які він повинен був і міг здійснити на підставі припису суду.
Перешкоджання виконанню судового рішення полягає у тому, що службова особа, використовуючи свої службові повноваження, заважає уповноваженим особам у реалізації судового рішення.
Відповідальність настає як за невиконання кінцевого рішення у справі (вироку, постанови), так й іншого, прийнятого під час розгляду справи (наприклад, керівник установи не виконує ухвалу суду щодо надання певних документів для дослідження по справі, начальник відділення міліції не виконує постанову судді щодо приводу підсудного тощо).
Злочин вважається закінченим: при невиконанні судового рішення - після того, як воно надійшло до службової особи і не було виконано у встановлені строки; у разі перешкоджання виконанню рішення - з моменту вчинення дії такого характеру.
Суб'єкт злочину - спеціальний. Ним є службова особа, яка відповідно до своїх повноважень повинна була вчинити дії для виконання судового рішення або мала можливість перешкодити останньому.
Суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом.
Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 382) є: а) вчинення його службовою особою, яка займає відповідальне або особливо відповідальне становище; б) вчинення його особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею; в) заподіяння злочином істотної шкоди охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб.
Залишення службовою особою без розгляду окремої ухвали суду чи окремої постанови судді або невжиття заходів до усунення зазначених у них порушень закону, а так само несвоєчасна відповідь на окрему ухвалу чи постанову судді тягне адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 1856 КУпАП.