- •План лекції:
- •Література
- •1. Загальна характеристика та види злочинів проти правосуддя
- •2. Злочини проти правосуддя, що вчиняються службовими особами, які здійснюють чи забезпечують здійснення правосуддя Ст. 371 Завідомо незаконні затримання, привід або арешт
- •Ст. 372 Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності
- •Ст. 373 Примушування давати показання
- •Ст. 374 Порушення права на захист
- •Ст. 375 Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови
- •Ст. 380 Невжиття заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист
- •Ст. 381 Розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист
- •3. Злочини проти правосуддя, вчинювані особами, на яких покладені обов'язки зі сприяння у здійсненні правосуддя Ст. 384 Завідомо неправдиве показання
- •Ст. 385 Відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов'язків
- •Ст. 387 Розголошення даних досудового слідства або дізнання
- •4. Злочини проти правосуддя, вчинювані засудженими або особами, які перебувають під вартою Ст. 389 Ухилення від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі
- •Ст. 390 Ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі та у виді позбавлення волі
- •Ст. 391 Злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи
- •Ст. 392 Дії, що дезорганізують роботу виправних установ
- •Ст. 393 Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти
- •Ст. 394 Втеча із спеціалізованого лікувального закладу
- •Ст. 395 Порушення правил адміністративного нагляду
- •5. Злочини проти правосуддя, вчинювані особами, які не мають безпосереднього відношення до здійснення правосуддя Ст. 376 Втручання в діяльність судових органів
- •Ст. 377 Погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного
- •Ст. 378 Умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи присяжного
- •Ст. 379 Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя
- •Ст. 382 Невиконання судового рішення
- •Ст. 383 Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину
- •Ст. 386 Перешкоджання з'явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку
- •Ст. 388 Незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт або яке описано чи підлягає конфіскації
- •Ст. 396 Приховування злочину
- •Ст. 398 Погроза або насильство щодо захисника чи представника особи
- •Ст. 399 Умисне знищення або пошкодження майна захисника чи представника особи
- •Ст. 400 Посягання на життя захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги
- •Висновки
Мета лекції (навчальна): ознайомити курсантів з відповідним теоретичним та нормативним матеріалом, з загальним поняттям та системою складів злочинів розділу XVIII Особливої частини КК України, а також навчити курсантів відрізняти конкретні склади злочинів проти правосуддя.
Мета лекції (виховна): виховання у студентів поважного ставлення до Конституції та чинного законодавства України, розуміння ними необхідності чіткого дотримання вимог та правильного застосування норм закону про кримінальну відповідальність з метою прийняття правильних процесуальних рішень, зміцнення законності у цій діяльності.
Місце проведення: учбова аудиторія за розкладом занять.
Час: 4 години.
План лекції:
Вступ.
Загальна характеристика та види злочинів проти правосуддя.
Злочини проти правосуддя, що вчиняються службовими особами, які здійснюють чи забезпечують здійснення правосуддя.
Злочини проти правосуддя, вчинювані особами, на яких покладені обов’язки зі сприяння у здійсненні правосуддя.
Злочини проти правосуддя, вчинювані засудженими або особами, які перебувають під вартою.
Злочини проти правосуддя, вчинювані особами, які не мають безпосереднього відношення до здійснення правосуддя.
Злочини, що посягають на життя, здоров’я, особисту безпеку, інші блага та інтереси захисників чи представників особи у зв’язку з їх діяльністю з надання правової допомоги.
Висновки.
Література
1. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року. - К.: Атіка, 2001.- ст.ст. 236-254.
2. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка, - К.: Каннон, 2001. – 1104 с.
3. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. Під загальною редакцією Потебенька М.О., Гончаренка В.Г.-К., - “ФОРУМ”, 2001., у 2х ч.
4. Коржанський М.Й. Кримінальне право і законодавство України. Частина Особлива. Курс лекцій/ За ред. М.Й. Коржанського.-К.: Атіка, 2001.-432 с.
5. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів юрид. спец. вищ. закладів освіти /М.І. Бажанов,Ю.В., Баулін, В.І. Борисов та ін.; За ред. Професорів М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація.- Київ-Харків: Юрінком Інтер –Право, 2002- 416с.
6. Харченко В.Б., Перекрестов Б.Ф. Уголовное право Украины. Особенная часть: новое законодательство в вопросах и ответах. Конспект лекций.- Харьков: Скорпион, 2001.- 272 с.
7. Кримінально-процесуальний кодекс України: Офіц. видання. — К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2002 (статті 141, 20, 43, 431, 521, 522, 523, 524, 525, 691, 70, 106, 135, 136, 148, 155, 156).
8. Правила тримання осіб, узятих під варту і засуджених, у слідчих ізоляторах Державного департаменту України з питань виконання покарань; Правила поведінки в слідчих ізоляторах осіб, узятих під варту і засуджених: Затверджені наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 20 вересня 2000 р. № 192 // ОВУ. — 2000. — № 44. — Ст. 1910; 2002. — № 20. — Ст. 999.
9. Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань: Затверджені наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 25 грудня 2003 р. № 275 // ОВУ. — 2003. — № 52. Частина 2. — Ст. 2898.
10. Інструкція про організацію здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі: Затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Державного департаменту України з питань виконання покарань від 4 листопада 2003 р. № 1303 / 2031 // ОВУ. — 2004. — № 2. Частина 2. — Ст. 103.
11. Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі: Закон України від 1 грудня 1994 р. // ЗУ. — К., 1997. — Т. 7. — С. 423—427; ВВР. — 2004. — № 7. — Ст. 49.
12. Про судову практику в справах про злочини, пов’язані з порушеннями режиму відбування покарання в місцях позбавлення волі: Постанова ПВСУ від 26 березня 1993 р. № 2.
13. Про застосування законодавства, що забезпечує незалежність суддів: Постанова ПВСУ від 12 квітня 1996 р. № 4.
14. Про застосування законодавства, що передбачає державний захист суддів, працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у судочинстві: Постанова ПВСУ від 18 червня 1999 р. № 10.
15. Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров’я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів: Постанова ПВСУ від 26 червня 1992 р. № 8.
ВСТУП
Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами - Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції, які разом складають судову систему України.
Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції. Він вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України (ст. 147 Конституції).
Суди загальної юрисдикції здійснюють правосуддя шляхом розгляду цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справ. Цей розгляд проводиться у відповідному до кожної категорії справ процесуальному порядку.
Діяльність щодо здійснення правосуддя передбачає сприяння їй з боку органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, органів, що здійснюють виконання судових рішень, а також захисників та законних представників особи.