Ст. 351 Перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради

Об'єктом злочину є нормальна діяльність та авторитет народних депутатів України, депутатів мі­сцевих рад та комітетів Верховної Ради України або тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України.

Об'єктивна сторона злочину може мати вияв у трьох діяннях: 1) невиконанні службовою особою законних вимог народного депутата України, депутата місцевої ради (ч. 1) та комітетів Вер­ховної Ради України або тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України (ч. 2); 2) створенні штучних перешкод у їх роботі; 3) наданні завідомо неправдивої (ч. 1) або недостовірної (ч. 2) ін­формації.

Статус народного депутата України дозволяє йому звертатись із депутатським запитом або депутатським зверненням, безпере­шкодно відвідувати органи державної влади та органи місцевого самоврядування, всі підприємства, установи та організації, розта­шовані на території України, порушувати питання про необхід­ність проведення перевірок додержання законів, вимагати негайно припинити порушення прав, свобод і інтересів людини і громадя­нина, одержувати інформацію з питань, пов'язаних із здійсненням ним депутатських повноважень, від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, які зо­бов'язані надати йому таку інформацію, тощо.

Усі службові особи, до яких звертаються депутати всіх рівнів від свого імені, а також від імені комітетів Верховної Ради України та її тимчасових слідчих комісій із законними вимогами про на­дання певної інформації, усунення порушень законності, надання можливості проведення перевірки стану дотримання законодавст­ва тощо, зобов'язані виконати пред'явлені вимоги депутатів та сприяти їх державній діяльності.

Під невиконанням службовою особою законних вимог народно­го депутата України, депутата місцевої ради (ч. 1), комітету Верховної Ради України, тимчасової слідчої комісії Верховної Ра­ди України (ч. 2) треба розуміти ігнорування пред'явлених вимог або таке їх виконання, яке або зовсім не дає можливості вирішити проблему (питання) або не дає можливості вирішити її в повному обсязі. Наприклад, незважаючи на вимогу народного депутата України: негайно припинити порушення прав, свобод і інтересів людини та громадянина, службова особа, до якої вимога звернена, нічого не робить для припинення вказаних порушень.

Під створенням штучних перешкод у роботі треба розуміти ненадання можливості народному депутатові України, депутатові міс­цевої ради виконувати свої службові обов'язки або створення таких умов для його роботи, за яких він не зможе домогтися позитивних результатів: здійснити контрольну перевірку дотримання законів на певному підприємстві; залучити до участі у розгляді пропозицій, заяв і скарг, що надійшли на його ім'я, службових осіб органів дер­жавної влади, органів місцевого самоврядування, керівників під­приємств, установ і організацій; виступити з питань його депутатсь­кої діяльності у друкованих засобах масової інформації; зустрітися з виборцями тощо. Створення штучних перешкод може проявитися, наприклад, у неповідомленні народному депутатові про час і місце розгляду його звернення, на розгляді якого той хоче бути при­сутнім, про що заздалегідь повідомив відповідну службову особу; розпорядженні не пропускати народного депутата на підприємство для перевірки додержання на ньому законності; відмові у наданні приміщення для планової зустрічі з народним депутатом; безпідстав­ній відмові забезпечити народного депутата консультаціями відпо­відних фахівців з питань депутатської діяльності тощо.

Під наданням неправдивої або недостовірної інформації треба розуміти пересилання її поштою, через посильних, телефоногра­мою, телеграфом, за допомогою комп'ютерних інформаційних ме­реж, оголошення її під час виступу на офіційному засіданні відпо­відного органу, персональне вручення документа з такою інфор­мацією адресатові і т. ін.

Така інформація може бути предметом злочину лише тоді, коли вона надається відповідною особою й офіційно. Вона може стосуватися результатів розгляду депутатського запиту, депутат­ського звернення, повідомлень про усунення порушень законності на відповідному підприємстві, про відсутність екологічної небез­пеки, про здійснення заходів щодо усунення причин розповсю­дження епізоотії тощо.

Злочин вважається закінченим з моменту: а) закінчення визна­ченого законом чи іншим документом строку виконання законних вимог народного депутата України, депутата місцевої ради, коміте­ту або тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України; б) ство­рення штучної перешкоди у їх роботі; в) отримання адресатом не­правдивої або недостовірної інформації (листа, пакета, телеграми, телефонограми, ознайомлення з інформацією через комп'ютерну мережу, заслуховування офіційного повідомлення на раді, засідан­ні комітету, комісії тощо). Відправлення зазначеної інформації поштою чи іншим способом, коли вона ще не дійшла до адресата, є замахом на вчинення розглядуваного злочину.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Суб'єктом злочину може бути лише службова особа, до якої була звернена законна вимога народного депутата, депутата місце­вої ради (ч. 1) або вимога комітету чи тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України.