Ст. 360 Умисне пошкодження ліній зв'язку

Об'єкт злочину - встановлений порядок забезпечення інформаційного обміну за до­помогою засобів електричного зв'язку.

Предметом злочину є: 1) лінії електрозв'язку (кабельні, радіо­релейні, повітряні, проводового мовлення); 2) споруди та облад­нання, що входять до складу ліній електрозв'язку.

Електрозв'язок (телекомунікації) - передавання, випромі­нювання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних або інших електромагнітних системах. Проводовий електрозв'язок - передавання і приймання інформації із застосуванням проводових ліній з металевими або волоконно-оптичними жилами. Споруди електрозв'язку - будівлі, вежі, анте­ни, що використовуються для організації електрозв'язку¹.

Об'єктивна сторона злочину полягає у: 1) пошкодженні ліній зв'язку, споруд чи обладнання, що входять до їх складу; 2) тимча­совому припиненні зв'язку і 3) наявності причинного зв'язку між вказаними діянням і наслідками.

Злочин вважається закінченим з моменту припинення зв'язку.

Під пошкодженням предметів цього злочину треба розуміти приведення їх на певний час у непридатний для використання за цільовим призначенням стан. Способи пошкодження на кваліфіка­цію не впливають. Пошкодження може полягати в обриванні про­водів, руйнуванні стояків повітряних ліній зв'язку в результаті, наприклад, проведення вибухових чи земляних робіт, взяття проб ґрунту, буріння свердловин тощо, порушенні порядку експлуата­ції, забезпечення збереження кабельних, радіорелейних і повітря­них ліній зв'язку і проводового мовлення тощо.

Тимчасове припинення зв'язку - це неможливість протягом пев­ного часу використовувати лінії і засоби зв'язку за їх цільовим призначенням. Тривалість переривання зв'язку на кваліфікацію не впливає, але має враховуватися при призначенні покарання.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною ви­ною. Психічне ставлення до тимчасового припинення зв'язку мо­же характеризуватися непрямим умислом.

Залежно від мотивів і мети умисного пошкодження ліній зв'яз­ку, споруд і обладнання на них вчинене може кваліфікуватись як диверсія (ст. 113), масові заворушення (ст. 294), умисне руйну­вання або пошкодження засобів зв'язку на транспорті (ст. 277), хуліганство (ст. 296) тощо.

Суб'єкт злочину - загальний.

6. Інші злочини проти авторитету держави, органів місцевого самоврядування та діяльності об'єднань громадян

Ст. 354 Одержання незаконної винагороди працівником державно­го підприємства, установи чи організації

Одержуючи незаконну винагороду, окремі працівники державних організацій та установ посягають на авторитет органів влади й управління, що і є об'єктом цього злочину.

Предметом злочину є матеріальні блага (гроші, майно та інші матеріальні цінності) та вигоди майнового характеру (право кори­стуватися майном, звільнення від майнових зобов'язань, безкош­товне або за зниженими розцінками надання послуг тощо).

Об'єктивна сторона складу злочину виражається у незакон­ному одержанні працівником державного підприємства, установи чи організації у будь-якому вигляді матеріальних благ або вигід майнового характеру у значному розмірі за виконання чи невико­нання дій з використанням становища, яке він займає на підприємстві, в установі чи організації. Це дії, які входять в коло його служ­бових обов'язків і прав або в компетенцію іншої особи, яка ці дії вчинила внаслідок вжитих винним, з використанням свого служ­бового становища, заходів (прохання, поради, консультації, підго­товка висновків, резолюцій, рішень і т. ін.).

Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу розгляду­ваного злочину є спосіб його вчинення, а саме: шляхом вимагання, тобто створенням працівником державної організації чи установи таких умов, за яких особа вимушена дати незаконну винагороду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і закон­них інтересів або шляхом погрози вчинити чи не вчинити дії, які можуть заподіяти шкоду зазначеним правам і інтересам того, хто дає винагороду.

Злочин вважається закінченим з моменту одержання працівни­ком державного підприємства, установи чи організації незаконної винагороди у значному розмірі. Згідно з приміткою до ст. 354, не­законною вважається винагорода, яка в два і більше разів переви­щує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Час одержання незаконної винагороди (до чи після виконання або невиконання обумовлених дій), одержання її персонально чи через посередника, факт виконання чи невиконання обумовлених незакон­ною винагородою дій, наявність чи відсутність наміру у винного їх виконувати для наявності складу злочину значення не має.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умис­лом. Мотив корисливий, мета - незаконне збагачення, хоча вони безпосередньо в диспозиції статті не названі.

Суб'єктом злочину можуть бути працівники державних під­приємств, установ або організацій, які не є службовими особами.

Відмежування розглядуваного злочину від одержання хабара (ст. 368) здійснюється за ознаками суб'єкта злочину: у першому випадку це працівник державного підприємства, установи чи орга­нізації, який не є службовою особою, у другому - службовою осо­бою будь-якого підприємства, організації чи установи.