- •План лекції:
- •Література
- •1. Загальна характеристика злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян
- •2. Злочини у сфері використання державних символів Ст. 338 Наруга над державними символами
- •Ст. 339 Незаконне підняття Державного Прапора України на річковому або морському судні
- •3. Злочини, пов'язані з перешкоджанням діяльності організацій та об'єднань громадян Ст. 340 Незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій
- •Ст. 341 Захоплення державних або громадських будівель чи споруд
- •4. Злочини проти представників влади, органів місцевого самоврядування, працівників правоохоронних органів, членів громадських формувань
- •Ст. 343 Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу та у діяльність державного діяча ст. 344
- •Ст. 348 Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця
- •Ст. 349 Захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника
- •Ст. 351 Перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради
- •Ст. 353 Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи
- •Ст. 358 Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів
- •Ст. 359 Незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації
- •Ст. 360 Умисне пошкодження ліній зв'язку
- •Ст. 355 Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань
- •Ст. 356 Самоправство
- •Висновки
Ст. 360 Умисне пошкодження ліній зв'язку
Об'єкт злочину - встановлений порядок забезпечення інформаційного обміну за допомогою засобів електричного зв'язку.
Предметом злочину є: 1) лінії електрозв'язку (кабельні, радіорелейні, повітряні, проводового мовлення); 2) споруди та обладнання, що входять до складу ліній електрозв'язку.
Електрозв'язок (телекомунікації) - передавання, випромінювання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних або інших електромагнітних системах. Проводовий електрозв'язок - передавання і приймання інформації із застосуванням проводових ліній з металевими або волоконно-оптичними жилами. Споруди електрозв'язку - будівлі, вежі, антени, що використовуються для організації електрозв'язку1.
Об'єктивна сторона злочину полягає у: 1) пошкодженні ліній зв'язку, споруд чи обладнання, що входять до їх складу; 2) тимчасовому припиненні зв'язку і 3) наявності причинного зв'язку між вказаними діянням і наслідками.
Злочин вважається закінченим з моменту припинення зв'язку.
Під пошкодженням предметів цього злочину треба розуміти приведення їх на певний час у непридатний для використання за цільовим призначенням стан. Способи пошкодження на кваліфікацію не впливають. Пошкодження може полягати в обриванні проводів, руйнуванні стояків повітряних ліній зв'язку в результаті, наприклад, проведення вибухових чи земляних робіт, взяття проб ґрунту, буріння свердловин тощо, порушенні порядку експлуатації, забезпечення збереження кабельних, радіорелейних і повітряних ліній зв'язку і проводового мовлення тощо.
Тимчасове припинення зв'язку - це неможливість протягом певного часу використовувати лінії і засоби зв'язку за їх цільовим призначенням. Тривалість переривання зв'язку на кваліфікацію не впливає, але має враховуватися при призначенні покарання.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною виною. Психічне ставлення до тимчасового припинення зв'язку може характеризуватися непрямим умислом.
Залежно від мотивів і мети умисного пошкодження ліній зв'язку, споруд і обладнання на них вчинене може кваліфікуватись як диверсія (ст. 113), масові заворушення (ст. 294), умисне руйнування або пошкодження засобів зв'язку на транспорті (ст. 277), хуліганство (ст. 296) тощо.
Суб'єкт злочину - загальний.
6. Інші злочини проти авторитету держави, органів місцевого самоврядування та діяльності об'єднань громадян
Ст. 354 Одержання незаконної винагороди працівником державного підприємства, установи чи організації
Одержуючи незаконну винагороду, окремі працівники державних організацій та установ посягають на авторитет органів влади й управління, що і є об'єктом цього злочину.
Предметом злочину є матеріальні блага (гроші, майно та інші матеріальні цінності) та вигоди майнового характеру (право користуватися майном, звільнення від майнових зобов'язань, безкоштовне або за зниженими розцінками надання послуг тощо).
Об'єктивна сторона складу злочину виражається у незаконному одержанні працівником державного підприємства, установи чи організації у будь-якому вигляді матеріальних благ або вигід майнового характеру у значному розмірі за виконання чи невиконання дій з використанням становища, яке він займає на підприємстві, в установі чи організації. Це дії, які входять в коло його службових обов'язків і прав або в компетенцію іншої особи, яка ці дії вчинила внаслідок вжитих винним, з використанням свого службового становища, заходів (прохання, поради, консультації, підготовка висновків, резолюцій, рішень і т. ін.).
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу розглядуваного злочину є спосіб його вчинення, а саме: шляхом вимагання, тобто створенням працівником державної організації чи установи таких умов, за яких особа вимушена дати незаконну винагороду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів або шляхом погрози вчинити чи не вчинити дії, які можуть заподіяти шкоду зазначеним правам і інтересам того, хто дає винагороду.
Злочин вважається закінченим з моменту одержання працівником державного підприємства, установи чи організації незаконної винагороди у значному розмірі. Згідно з приміткою до ст. 354, незаконною вважається винагорода, яка в два і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Час одержання незаконної винагороди (до чи після виконання або невиконання обумовлених дій), одержання її персонально чи через посередника, факт виконання чи невиконання обумовлених незаконною винагородою дій, наявність чи відсутність наміру у винного їх виконувати для наявності складу злочину значення не має.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Мотив корисливий, мета - незаконне збагачення, хоча вони безпосередньо в диспозиції статті не названі.
Суб'єктом злочину можуть бути працівники державних підприємств, установ або організацій, які не є службовими особами.
Відмежування розглядуваного злочину від одержання хабара (ст. 368) здійснюється за ознаками суб'єкта злочину: у першому випадку це працівник державного підприємства, установи чи організації, який не є службовою особою, у другому - службовою особою будь-якого підприємства, організації чи установи.
