Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
lektsia_t_40.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
302.08 Кб
Скачать

2. Злочини у сфері використання державних символів Ст. 338 Наруга над державними символами

Ця стаття пе­редбачає два простих склади злочину: частина перша визначає відповідальність за публічну наругу над державними символами України, а частина друга - над офіційно встановленим або підня­тим прапором чи гербом іноземної держави.

При цьому кримінальна відповідальність за наругу над держав­ними символами України настає незалежно від того, встановлені, підняті чи виконуються вони офіційно, чи ні. Натомість іноземні державні символи визнаються предметом розглядуваного злочину лише тоді, коли вони встановлені чи підняті офіційно відповідним державним органом України, наприклад, у зв'язку з візитом іно­земного урядовця, або ж встановлені на приміщенні (на території) іноземного посольства (консульства, торгового представництва тощо). Крім того, не може бути предметом цього злочину гімн іно­земної держави. Наруга над ним (наприклад, публічна демонстра­ція неповаги до іноземної держави при виконанні її гімну під час зустрічі її офіційного представника, нагородження переможця на міжнародних змаганнях, яка супроводжується порушенням гро­мадського порядку) за наявності всіх необхідних ознак може ква­ліфікуватися як хуліганство.

Одночасна наруга на державними символами України та дер­жавними символами іноземної держави утворює ідеальну сукуп­ність злочинів і повинна кваліфікуватися за сукупністю злочинів - ч. 1 та ч. 2 ст. 338.

Безпосереднім об'єктом злочину, передбаченого ст. 338, є авто­ритет державного та суспільного ладу України (ч. 1) та іноземної держави (ч. 2).

Додатковим факультативним об'єктом розгляду­ваного злочину може бути внутрішня та зовнішня безпека України.

Предметом злочину, передбаченого ч. 1, є державні символи України. Згідно зі ст. 20 Конституції України, до них належать: Державний Прапор України, Державний Герб України і Держав­ний Гімн України.

Предметом злочину, передбаченого ч. 2, є офіційно встанов­лені чи підняті державний прапор і державний герб будь-якої іно­земної держави.

Об'єктивна сторона розглядуваних злочинів виражається в активних діях, що полягають у нарузі над їх предметом. Під нару­гою треба розуміти знищення, пошкодження, спотворення (вчи­нення непристойних написів чи малюнків, обливання фарбою, за­топтування у грязюку тощо), використання не за призначенням тощо. Наруга над Державним Гімном України може полягати у спотворенні його змісту під час виконання, розповсюдженні спотвореного друкованого тексту.

Обов'язковою ознакою цих злочинів є публічний характер вказа­них дій. Під публічністю треба розуміти, по-перше, наругу над дер­жавними символами у присутності сторонніх осіб (тобто тих, які не є виконавцями чи співучасниками цих злочинів), наприклад, під час демонстрацій, мітингів, зборів, походів, культурно-масових заходів (концертів, гулянок), на вулиці перед перехожими. По-друге, вчи­нення зазначених дій у відсутності інших осіб (таємно), але за умови, що вони стануть відомими невизначеній кількості осіб. Іншими сло­вами, таємний спосіб наруги тільки тоді буде ознакою розглядувано­го злочину, коли наслідки таких дій стають очевидними.

Із суб'єктивної сторони злочини характеризуються умисною формою вини: винна особа усвідомлює не тільки суспільно небез­печний характер вчинюваних дій, а й те, що ці дії підривають авторитет України (ч. 1) чи іноземної держави (ч. 2) і бажає їх вчинити. Психічне ставлення до спричинення шкоди внутрішній чи зовнішній безпеці України може характеризуватися як необ­ережною формою вини, так і непрямим умислом.

Метою наруги над державними символами України та інозем­них держав є приниження їх значення, підрив авторитету відповідної держави, демонстрація неповаги до прапора, герба, гімну, а тим самим і до держави.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]