
- •План лекції:
- •Література
- •1. Загальна характеристика злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян
- •2. Злочини у сфері використання державних символів Ст. 338 Наруга над державними символами
- •Ст. 339 Незаконне підняття Державного Прапора України на річковому або морському судні
- •3. Злочини, пов'язані з перешкоджанням діяльності організацій та об'єднань громадян Ст. 340 Незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій
- •Ст. 341 Захоплення державних або громадських будівель чи споруд
- •4. Злочини проти представників влади, органів місцевого самоврядування, працівників правоохоронних органів, членів громадських формувань
- •Ст. 343 Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу та у діяльність державного діяча ст. 344
- •Ст. 348 Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця
- •Ст. 349 Захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника
- •Ст. 351 Перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради
- •Ст. 353 Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи
- •Ст. 358 Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів
- •Ст. 359 Незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації
- •Ст. 360 Умисне пошкодження ліній зв'язку
- •Ст. 355 Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань
- •Ст. 356 Самоправство
- •Висновки
2. Злочини у сфері використання державних символів Ст. 338 Наруга над державними символами
Ця стаття передбачає два простих склади злочину: частина перша визначає відповідальність за публічну наругу над державними символами України, а частина друга - над офіційно встановленим або піднятим прапором чи гербом іноземної держави.
При цьому кримінальна відповідальність за наругу над державними символами України настає незалежно від того, встановлені, підняті чи виконуються вони офіційно, чи ні. Натомість іноземні державні символи визнаються предметом розглядуваного злочину лише тоді, коли вони встановлені чи підняті офіційно відповідним державним органом України, наприклад, у зв'язку з візитом іноземного урядовця, або ж встановлені на приміщенні (на території) іноземного посольства (консульства, торгового представництва тощо). Крім того, не може бути предметом цього злочину гімн іноземної держави. Наруга над ним (наприклад, публічна демонстрація неповаги до іноземної держави при виконанні її гімну під час зустрічі її офіційного представника, нагородження переможця на міжнародних змаганнях, яка супроводжується порушенням громадського порядку) за наявності всіх необхідних ознак може кваліфікуватися як хуліганство.
Одночасна наруга на державними символами України та державними символами іноземної держави утворює ідеальну сукупність злочинів і повинна кваліфікуватися за сукупністю злочинів - ч. 1 та ч. 2 ст. 338.
Безпосереднім об'єктом злочину, передбаченого ст. 338, є авторитет державного та суспільного ладу України (ч. 1) та іноземної держави (ч. 2).
Додатковим факультативним об'єктом розглядуваного злочину може бути внутрішня та зовнішня безпека України.
Предметом злочину, передбаченого ч. 1, є державні символи України. Згідно зі ст. 20 Конституції України, до них належать: Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України.
Предметом злочину, передбаченого ч. 2, є офіційно встановлені чи підняті державний прапор і державний герб будь-якої іноземної держави.
Об'єктивна сторона розглядуваних злочинів виражається в активних діях, що полягають у нарузі над їх предметом. Під наругою треба розуміти знищення, пошкодження, спотворення (вчинення непристойних написів чи малюнків, обливання фарбою, затоптування у грязюку тощо), використання не за призначенням тощо. Наруга над Державним Гімном України може полягати у спотворенні його змісту під час виконання, розповсюдженні спотвореного друкованого тексту.
Обов'язковою ознакою цих злочинів є публічний характер вказаних дій. Під публічністю треба розуміти, по-перше, наругу над державними символами у присутності сторонніх осіб (тобто тих, які не є виконавцями чи співучасниками цих злочинів), наприклад, під час демонстрацій, мітингів, зборів, походів, культурно-масових заходів (концертів, гулянок), на вулиці перед перехожими. По-друге, вчинення зазначених дій у відсутності інших осіб (таємно), але за умови, що вони стануть відомими невизначеній кількості осіб. Іншими словами, таємний спосіб наруги тільки тоді буде ознакою розглядуваного злочину, коли наслідки таких дій стають очевидними.
Із суб'єктивної сторони злочини характеризуються умисною формою вини: винна особа усвідомлює не тільки суспільно небезпечний характер вчинюваних дій, а й те, що ці дії підривають авторитет України (ч. 1) чи іноземної держави (ч. 2) і бажає їх вчинити. Психічне ставлення до спричинення шкоди внутрішній чи зовнішній безпеці України може характеризуватися як необережною формою вини, так і непрямим умислом.
Метою наруги над державними символами України та іноземних держав є приниження їх значення, підрив авторитету відповідної держави, демонстрація неповаги до прапора, герба, гімну, а тим самим і до держави.