
- •Лекційно – практичний посібник з функціонального аналізу
- •Передмова
- •Означення норми.
- •Счисленно – нормовані простори.
- •Лекція 2. Скалярний добуток. Гільбертовий простір. Ортонормований базис. Простір Фока.
- •Скалярний добуток. Гільбертовий простір.
- •2. Ортонормований базис.
- •Практичне заняття 1. Банахови та гільбертові простори.
- •1. Банахови простори.
- •2. Гільбертовий простір.
- •Лекція 3. Лінійний неперервний функціонал. Загальний вигляд лінійного неперервного функціонала у гільбертовому просторі.
- •1. Лінійний неперервний функціонал.
- •2. Загальний вигляд лінійного неперервного функціонала у гілбертовому просторі.
- •Лекція 4. Узагальнені функції. Узагальнені функції повільного росту.
- •1. Узагальнені функції.
- •2.Узагальнені функції повільного росту.
- •Практичне заняття 2. Лінійний обмежений функціонал. Узагальнені функції.
- •Лінійний обмежений функціонал.
- •2. Лінійний функціонал на гільбертовому просторі.
- •3. Узагальнені функції.
- •Лекція 5. Лінійний неперервний оператор у банаховому просторі. Добуток. Обернений оператор.
- •Лінійний оператор у банаховому прострі.
- •Добуток операторів. Обернений оператор.
- •Лекція 6. Лінійні неперервні оператори у гільбертовому просторі.
- •Спряжений та самоспряжений оператор.
- •Проекційні оператори.
- •Унітарний оператор.
- •Лекція 7. Матричне представлення операторів. Оператори Гільберта – Шмідта
- •Матричне представлення у гільбертовому просторі.
- •Оператори Гільберта – Шмідта.
- •3. Інтегральні оператори Гільберта – Шмідта.
- •Практичне заняття №3. Лінійний обмежений оператор. Оператори у гільбертовому просторі.
- •Оператори у банаховому та гільбертовому просторах.
- •2. Оператори у гільбертовому просторі. Оператори Гільберта – Шмідта.
- •Лекція 8. Спектр і резольвента оператора. Функції від операторів.
- •Спектр оператора.
- •Резольвента оператора.
- •Функції від операторів.
- •Л екція 9. Означення та властивості компактних операторів. Приклади.
- •Означення компактних операторів. Приклади.
- •Властивості компактних операторів.
- •Практичне заняття 4. Спектр, резольвента. Компактні оператори.
- •Компактний оператор.
- •Лекція 10. Альтернативи Фредгольма. Інтегральні рівняння Фредгольма.
- •Альтернативи Фредгольма.
- •Інтегральні рівняння Фредгольма.
- •Практичне заняття 5. Рівняння Фредгольма.
- •Лекція 11. Спектральний розклад компактного самоспряженого оператора.
- •1. Самоспряжений компактний оператор та його спектр.
- •2. Спектральна теорема для компактного самоспряженого оператора.
- •Лекція 12. Розклад одиниці. Спектральні інтеграли та спектральний розклад обмеженого самоспряженого оператора.
- •Розклад одиниці.
- •2. Спектральний інтеграл.
- •3. Спектральний розклад обмеженого самоспряженого оператора.
- •Лекція 13. Елементи теорії необмежених операторів. Фізична інтерпретація. Еволюційні рівняння.
- •Необмежені оператори.
- •2. Еволюційні рівняння.
- •Практичне заняття 6. Розклад одиниці. Спектральний інтеграл та спектральне представлення самоспряженого оператора.
- •Література
Практичне заняття 1. Банахови та гільбертові простори.
Основні відомості:1. Означення норми та скалярного добутку. Банахови та гільбертові простори.
2. Ортогональність. Базис.
1. Банахови простори.
1.1.
Нехай Е лінійний простір, що має метрику
ρ,
що задовольняє властивостям: а) для будь
– яких х, у, z
E
ρ(x
+ z,
y
+ z)
= ρ(x,
y);
б) для будь – якого х
Е, для будь – якого
R
ρ(0,
x)
=
ρ(0,
x).
Довести,
що Е лінійний нормований простір з
нормою
= ρ(0,
x).
1.2.
Нехай х
,
х, у
,
у
Е (Е – нормований простір). Довести, що:
а) якщо х
х, то
;
б) якщо х
х і
0,
то у
х;
в) якщо х
х, у
у,
то
.
1.3.
Чи будуть нормами у С[a,b] наступні функції:
а)
=
;
б)
=
;
в)
= (
, р – фіксована додатня функція з С[a,b].
2. Гільбертовий простір.
2.1.
Довести, що для будь – яких векторів х,
у
Н (Н – гільбертовий простір) має місце
рівність паралелограма
.
2.2.
Нехай Е – лінійний нормований простір
(над полем дійсних чисел R
).
Довести, що якщо для будь – яких векторів
х, у
Е виконується ріність паралелограма,
то формула (x,
y)
= =
(
)
задає у Е скалярний добуток.
2.3.
Нехай Н = С([-1,1]) зі скалярним добутком
(x,
y)
=
Знайти М
,
якщо: а) М = { х
Н
,
t
[0,1]};
б) М = { х
Н
};
в) М
= { х
Н
},
t
[0,1].
Задачі для самостійної роботи.
Привести приклад на R метрики, що не задовольняє вимогам задачі 1.1.
Нехай Е – лінійний нормований простір. Довести, що для будь – яких векторів х, у Е
max {
}.
Чи будуть нормами у С
функції:
а) = ,
б)
=
,
в)
=
+
,
г)
=
+
,
д)
=
+
.
4.Нехай
В – банаховий простір. Якщо {B
(x
)}
послідовність замкнених шарів, що
вкладені один в одного і
rn=0,
то існує, і притому єдина, точка х
В,
що належить усім шарам.
5.
Дві норми
і
у лінійному просторі Е називають
еквівалентними, якщо
>0,
x
E
.
Довести,
що якщо на Е визначені дві еквівалентні
норми, і в однієї з них Е – банаховий
простір, то Е банаховий простір і в
другій нормі.
6. Довести, що якщо на Е задані дві еквівалентні норми і , то поповнення Е в і співпадають.
7.
Довести повноту C(G),
де G
замкнута та обмежена множина.
8.
Довести, що якщо х, у
Н і х
у,
то
=
(теорема
Піфагора).
9.
Довести, що
,
np
(
)
=
np
x
+
np
x
.
10.
Нехай G
підпростір гільбертового простору Н.
Довести, що вектор х
G тоді і тільки тоді, коли
.
11.
У
побудувати проекцію будь – якої функції
на підпростір: а) парних функцій; б)
непарних функцій.
Лекція 3. Лінійний неперервний функціонал. Загальний вигляд лінійного неперервного функціонала у гільбертовому просторі.
1. Лінійний неперервний функціонал.
Нехай
В – банаховий простір. Відображення
В
х
ℓ
(x)
(
)
називають
функціоналом.
Означення.
Функціонал
ℓ називають лінійним, якщо
,
В
ℓ(
)
=
ℓ(х)
+
ℓ(у).
Для лінійного функціонала легко довести, що ℓ(0) = 0.
Будемо називати функціонал ℓ неперервним на В, якщо відображення ℓ:В С неперервно.
Теорема. Якщо лінійний функціонал неперервний в одній точці, то він неперервний всюди.
Доведення.
Нехай ℓ неперервний у точці х
і х
х
довільна точка. Покажемо, що ℓ неперервний
у точці х. Нехай {
}
будь – яка послідовність
в В, що збігається до х. Тоді
при n
.
Оскільки
ℓ неперервний у х
,
то ℓ(
)
ℓ(х
),
або ℓ(
)
- ℓ(х) + ℓ(х
)
ℓ(х
)
при n
.
Отже, ℓ(х
)
ℓ(х) при n
,
що доводить неперервність ℓ у точці х.
Означення.
Лінійний
функціонал ℓ називають обмеженим, якщо
с>0,
с
.
Теорема. Лінійний функціонал ℓ неперервний тоді і тільки тоді, коли він обмежений .
Доведення.
Достатність.
Нехай ℓ обмежений . Якщо х
,
то
с
.
Маємо
ℓ(
)
0,
тобто ℓ неперервний у точці х = 0, а
значить він неперервний у всьому просторі
В.
Необхідність.
Нехай ℓ неперервний на В, але не обмежений.
Тоді для кожного n існує
В
такий, що
>
n
.
Розглянемо
послідовність у
=
,
n.
Маємо
ℓ(у
)
>1.
Отже,
у
,
а
ℓ(у
)
>1,
що протирічить неперервності ℓ (оскільки
ℓ(0) = 0). Тобто наше припущення
невірне і ℓ - обмежений функціонал.
Означення.
Нормой
лінійного функціонала ℓ
(x)
називається число
=
=
.
Нехай
В – банаховий простір. Позначимо через
- сукупність всіх лінійних неперервних
функціоналів на В. В
природним
чином вводиться структура лінійного
простору:
ℓ, m
,
,
,
( ℓ)(х) = ℓ(х),
(ℓ + m)(х) = ℓ(х) + m(х).
Розглянемо на норму ℓ .
Теорема. Простір , з вказаною нормою, є повним банаховим простором.
Довести самостійно.
Слідуюча властивість лінійного обмеженого функціонала носить геометричний характер.
Нехай В – банаховий простір, ℓ . Розглянемо множину G = Ker ℓ = {x B ℓ(x) = 0}. Множина G є підпростір простору В.
Теорема.
Множина G
- гіперпідпростір, тобто підпростір, що
має корозмірність 1. Це означає, що якщо
у
G
,
то лінійна оболонка (С
{y})
= B.
Доведення.
Нехай у
G
.
Покажемо, що
він має вигляд x = g +
y,
де g
G
,
.
Покладемо
=
і розглянемо вектор g = x -
y.
Оскільки ℓ(g) = ℓ(х) -
ℓ(у),
то g
G
.
Тобто х = g
+
y,
що і треба було довести.
Приклади.
1.
Нехай В = R
.
Тоді лінійний функціонал має вигляд
ℓ(х)
=
ℓ(е
),
де х
- координати х, а е
= (
,0,…,0)
базис в R
.
Якщо ввести ℓ
= ℓ(е
),
то ℓ(х) =
ℓ
.
В цьому випадку G
= R
.
При
n = 3 і
ℓ(
)
= ax + by + cz
і G
- площина (при n = 2,
G
- пряма, ℓ(
)
= ax + by).
2.
Теорема
(Рісса).
Для любого функціонала ℓ
(
існує така функція g обмеженої варіації,
що функціонал ℓ представляється за
допомогою інтеграла Рімана – Стільтьєса
С[0,1]
ℓ(х) =
.