- •Лекційно – практичний посібник з функціонального аналізу
- •Передмова
- •Означення норми.
- •Счисленно – нормовані простори.
- •Лекція 2. Скалярний добуток. Гільбертовий простір. Ортонормований базис. Простір Фока.
- •Скалярний добуток. Гільбертовий простір.
- •2. Ортонормований базис.
- •Практичне заняття 1. Банахови та гільбертові простори.
- •1. Банахови простори.
- •2. Гільбертовий простір.
- •Лекція 3. Лінійний неперервний функціонал. Загальний вигляд лінійного неперервного функціонала у гільбертовому просторі.
- •1. Лінійний неперервний функціонал.
- •2. Загальний вигляд лінійного неперервного функціонала у гілбертовому просторі.
- •Лекція 4. Узагальнені функції. Узагальнені функції повільного росту.
- •1. Узагальнені функції.
- •2.Узагальнені функції повільного росту.
- •Практичне заняття 2. Лінійний обмежений функціонал. Узагальнені функції.
- •Лінійний обмежений функціонал.
- •2. Лінійний функціонал на гільбертовому просторі.
- •3. Узагальнені функції.
- •Лекція 5. Лінійний неперервний оператор у банаховому просторі. Добуток. Обернений оператор.
- •Лінійний оператор у банаховому прострі.
- •Добуток операторів. Обернений оператор.
- •Лекція 6. Лінійні неперервні оператори у гільбертовому просторі.
- •Спряжений та самоспряжений оператор.
- •Проекційні оператори.
- •Унітарний оператор.
- •Лекція 7. Матричне представлення операторів. Оператори Гільберта – Шмідта
- •Матричне представлення у гільбертовому просторі.
- •Оператори Гільберта – Шмідта.
- •3. Інтегральні оператори Гільберта – Шмідта.
- •Практичне заняття №3. Лінійний обмежений оператор. Оператори у гільбертовому просторі.
- •Оператори у банаховому та гільбертовому просторах.
- •2. Оператори у гільбертовому просторі. Оператори Гільберта – Шмідта.
- •Лекція 8. Спектр і резольвента оператора. Функції від операторів.
- •Спектр оператора.
- •Резольвента оператора.
- •Функції від операторів.
- •Л екція 9. Означення та властивості компактних операторів. Приклади.
- •Означення компактних операторів. Приклади.
- •Властивості компактних операторів.
- •Практичне заняття 4. Спектр, резольвента. Компактні оператори.
- •Компактний оператор.
- •Лекція 10. Альтернативи Фредгольма. Інтегральні рівняння Фредгольма.
- •Альтернативи Фредгольма.
- •Інтегральні рівняння Фредгольма.
- •Практичне заняття 5. Рівняння Фредгольма.
- •Лекція 11. Спектральний розклад компактного самоспряженого оператора.
- •1. Самоспряжений компактний оператор та його спектр.
- •2. Спектральна теорема для компактного самоспряженого оператора.
- •Лекція 12. Розклад одиниці. Спектральні інтеграли та спектральний розклад обмеженого самоспряженого оператора.
- •Розклад одиниці.
- •2. Спектральний інтеграл.
- •3. Спектральний розклад обмеженого самоспряженого оператора.
- •Лекція 13. Елементи теорії необмежених операторів. Фізична інтерпретація. Еволюційні рівняння.
- •Необмежені оператори.
- •2. Еволюційні рівняння.
- •Практичне заняття 6. Розклад одиниці. Спектральний інтеграл та спектральне представлення самоспряженого оператора.
- •Література
2. Загальний вигляд лінійного неперервного функціонала у гілбертовому просторі.
Теорема
(Рісса). Нехай
Н – гільбертовий простір. Тоді
ℓ
існує єдиний елемент u
Н
такий, що
х
Н,
ℓ(х) = (х, u).
Причому,
.
Доведення.
З властивостей скалярного добутку
випливає, що (х, u)
= ℓ(х) (
u
Н
) є лінійний обмежений функціонал. Дійсно
,
причому
.
При х = u
маємо ℓ(u)
=
,
отже
звідки випливає рівність
.
Доведемо першу частину теореми.
Нехай
ℓ
.
G
= Ker
ℓ
- гіперпідпростір Н. У випадку гільбертового
простору це означає, що dim G
= 1. Нехай е
G
,
= 1. Тоді
х
Н
маємо x = g +
e,
де g
G
,
C.
Звідси ℓ(х) = ℓ(g)
+
ℓ(e)
= (x,
e)ℓ(e)
= (x,
ℓ(e)e).
Положимо u
= ℓ(e)e,
тоді ℓ(х) = (х, u),
u
= ℓ(e)e.
Рівність
була доведена вище .
Покажимо
єдиність u.
Нехай існує u
і u
Н
такі, що ℓ(х) = (х, u
),
ℓ(х) = (х, u
),
х
Н.
Тоді 0 = (х, u
- u
)
х
Н.
Візьмемо х = u
- u
,
тоді
= 0, тобто u
= u
.
Зауваження. Простори Н і - ізометрично ізоморфні, це дозволяє ототожнювати Н і .
Приклади.
1.
Н = L
(R,
dμ),
= L
(R,
dμ)
і
x(t)
L
(R,
dμ)
ℓ(х)
=
dμ(t),
де
ℓ(t)
L
(R,
dμ)
.
2.
Н = l
,
=
l
і
x
l
ℓ(х) =
,
ℓ = (ℓ
,…,
ℓ
)
l
.
Лекція 4. Узагальнені функції. Узагальнені функції повільного росту.
1. Узагальнені функції.
Розглянемо простір основних функцій D ( R ).
Означення. Узагальненою функцією на D ( R ) будемо називати лінійний неперервний на D ( R ) функціонал.
Множину
всіх узагальнених функцій на D
(
R
)
позначимо
(
R
).
Теорема.
(
R
)
L
(
R
)
(простір локально
сумованих
функцій).
Доведення.
Якщо f(x)
L
(
R
),
то для будь – якої
(х)
D
(
R
)
вираз
f(
)
=
(х)dx
= (f,
)
визначений
коректно, оскільки
- обмежена і мє обмеженний supp
.
Те, що f(
)
лінійний функціонал випливає з
властивостей інтеграла Лебега. Покажимо,
що f(
)
неперервний функціонал. Дійсно, нехай
у D
(
R
),
тоді
n
supp
G,
де G
деяка обмежена в R
множина і
рівномірно на G.
Отже f(
)
=
(х)dx,
оскільки f(x)
(х)
f(x)
(х)
у кожній точці і
n
k
(
k,
,
в силу того, що
рівномірно,
- неперервні і визначені на обмеженій
множині G) і згідно з теоремою Лебега
про граничний перехід під знаком
інтеграла Лебега маємо вказану сходимість.
Означені функції називають регулярними.
Покажемо, що ( R ) не співпадає з L ( R ).
Приклад.
На D
( R
)
розглянемо
-
функцію Дірака
.
Вочевидь,
(
R
),
але
L
(
R
).
Доведемо це від противного. Припустимо,
що існує f(х)
L
(
R
),
для якої виконується рівність
(0)
=
=
dx,
для будь – якої
(х)
D
(
R
).
Отже,
0 =
(х
(х))
=
х
(х)dx
=
.
Оскільки рівність 0 виконується для
будь – якої функції
D
(
R
),
то х
=
0 майже всюди. Отже, f(x) = 0 майже всюди,
тоді
(0)
=
=
dx
= 0,
D
(
R
).
Ми прийшли до протиріччя. Таким чином
наше припущення невірне і
L
(
R
),
тобто
-
не регулярна функція.
Отже, множина ( R ) не співпадає з L ( R ).
Нижче, по аналогії з регулярними функціями, ми будемо користуватися означенням f ( R ), D ( R ) f( ) = (f, ).
Розглянемо деякі властивості функцій ( R ). По – перше, на ( R ) природнім чином можна ввести додаток функцій та добуток функції на число:
(g + f)( ) = g( ) + f( ),
( f)( ) = f( ).
Крім того, f f у ( R ) якщо, для будь – якої D ( R ): f ( ) f ( ).
Для узагальнених функцій природнім чином задається операція диференціювання. В основі означення лежить правило інтегрування по частинах. Отже,
(D
f)(
)
=
(D
f,
)
= (-1)
(f,
D
),
для будь – якої
D
(
R
)
(зауважимо, що
D
D
(
R
)).
Приклад.
Розглянемо
(
R
),
де
- функція Хевісайда
Тоді
(
(х),
)
=
-(
(х),
(х))
= -
=
=
+
(0)
=
(0)
= (
.
Отже,
(х)
=
.
Зауважимо, що функції із ( R ) – нескінченно диференційовані в узагальненому сенсі.
Крім
того, зазначимо, що якщо f
- раз диференційована у класичному
сенсі, то D
f
(
<
)
в узагальненому сенсі співпадають з
класичними похідними.
