- •Лекційно – практичний посібник з функціонального аналізу
- •Передмова
- •Означення норми.
- •Счисленно – нормовані простори.
- •Лекція 2. Скалярний добуток. Гільбертовий простір. Ортонормований базис. Простір Фока.
- •Скалярний добуток. Гільбертовий простір.
- •2. Ортонормований базис.
- •Практичне заняття 1. Банахови та гільбертові простори.
- •1. Банахови простори.
- •2. Гільбертовий простір.
- •Лекція 3. Лінійний неперервний функціонал. Загальний вигляд лінійного неперервного функціонала у гільбертовому просторі.
- •1. Лінійний неперервний функціонал.
- •2. Загальний вигляд лінійного неперервного функціонала у гілбертовому просторі.
- •Лекція 4. Узагальнені функції. Узагальнені функції повільного росту.
- •1. Узагальнені функції.
- •2.Узагальнені функції повільного росту.
- •Практичне заняття 2. Лінійний обмежений функціонал. Узагальнені функції.
- •Лінійний обмежений функціонал.
- •2. Лінійний функціонал на гільбертовому просторі.
- •3. Узагальнені функції.
- •Лекція 5. Лінійний неперервний оператор у банаховому просторі. Добуток. Обернений оператор.
- •Лінійний оператор у банаховому прострі.
- •Добуток операторів. Обернений оператор.
- •Лекція 6. Лінійні неперервні оператори у гільбертовому просторі.
- •Спряжений та самоспряжений оператор.
- •Проекційні оператори.
- •Унітарний оператор.
- •Лекція 7. Матричне представлення операторів. Оператори Гільберта – Шмідта
- •Матричне представлення у гільбертовому просторі.
- •Оператори Гільберта – Шмідта.
- •3. Інтегральні оператори Гільберта – Шмідта.
- •Практичне заняття №3. Лінійний обмежений оператор. Оператори у гільбертовому просторі.
- •Оператори у банаховому та гільбертовому просторах.
- •2. Оператори у гільбертовому просторі. Оператори Гільберта – Шмідта.
- •Лекція 8. Спектр і резольвента оператора. Функції від операторів.
- •Спектр оператора.
- •Резольвента оператора.
- •Функції від операторів.
- •Л екція 9. Означення та властивості компактних операторів. Приклади.
- •Означення компактних операторів. Приклади.
- •Властивості компактних операторів.
- •Практичне заняття 4. Спектр, резольвента. Компактні оператори.
- •Компактний оператор.
- •Лекція 10. Альтернативи Фредгольма. Інтегральні рівняння Фредгольма.
- •Альтернативи Фредгольма.
- •Інтегральні рівняння Фредгольма.
- •Практичне заняття 5. Рівняння Фредгольма.
- •Лекція 11. Спектральний розклад компактного самоспряженого оператора.
- •1. Самоспряжений компактний оператор та його спектр.
- •2. Спектральна теорема для компактного самоспряженого оператора.
- •Лекція 12. Розклад одиниці. Спектральні інтеграли та спектральний розклад обмеженого самоспряженого оператора.
- •Розклад одиниці.
- •2. Спектральний інтеграл.
- •3. Спектральний розклад обмеженого самоспряженого оператора.
- •Лекція 13. Елементи теорії необмежених операторів. Фізична інтерпретація. Еволюційні рівняння.
- •Необмежені оператори.
- •2. Еволюційні рівняння.
- •Практичне заняття 6. Розклад одиниці. Спектральний інтеграл та спектральне представлення самоспряженого оператора.
- •Література
Счисленно – нормовані простори.
Нехай
задано сімейство банахових просторів
параметризованих елементами довільної
множини Т. Припустимо, що
щільно у кожному
і сімейство направлено по вложенню:
і
,
причому вложення топологічні. Домовимось
називати послідовність збігаючою в
,
якщо вона
збігається
в кожному просторі
.
Якщо Т – счисленна множина, то простір
називають счисленно – нормованим
простором.
Приклад.
1.
Розглянемо
– множина нескінченно диференційованих
функцій з обмеженими носіями ( supp
x(t)
– обмежена множина), В
-
поповнення
по нормі
Вочевидь
…
, і відповідний счисленно – нормований
простір позначають
–
простір основних функцій.
2. Наступний приклад - приклад топологічного простору (що не є счисленно – нормованим) основних функцій, які ми будемо застосовувати нижче.
Розглянемо
на множині
сходимість
послідовностей {х
}
к x
якщо:
– обмежена
в така, що supp
.
Отриманий топологічний простір позначають D ( ).
Легко
довести, що
D
(
)
і
не належить
D
(
)).
Відповідним
засобом можна розглянути простори D
(G),
S
(G
), де
довільна
множина в
.
Лекція 2. Скалярний добуток. Гільбертовий простір. Ортонормований базис. Простір Фока.
Скалярний добуток. Гільбертовий простір.
Означення.
Говорять,
що на лінійному векторному просторі Е
задан скалярний добуток над полем
комплексних чисел С(
),
якщо визначена функція Е
Е
(х,
у)
(х,
у)
С,
що задовольняє умовам:
(х,х)
0;
(х,х) = 0 ↔ х =
.(х,у) =
.λ С, ( λх,у) = λ(х,у).
(x
+ y,z) = (x,z) + (y,z).
Якщо на лінійному просторі Е визначений скалярний добуток, то його називають предгільбертовим простором.
З
курсу математичного аналізу відомо, що
функція
,
побудована по скалярному добутку , є
нормою. Отже, предгільбертовий простір
– нормований, і згідно з теоремою про
поповнення може бути поповненим.
Повний предгілбертовий простір називають гільбертовим простором.
Приклади.
1.
,
(х, у) =
- гільбертовий простір.
L
(R,
μ),
(х,
у)
=
- гільбертовий
простір.W
(
),
(x, t) =
.l - простір послідовностей (x
,…,x
,…)
(x
С)
таких, що
;
(х,у) =
.
2. Ортонормований базис.
Означення.
Два
вектори х, у (х
у)
у гільбертовому просторі Н називають
ортогональними, якщо (х,
у)
=
0.
Крім
того, будемо говорити, що х ортогональний
до множини G (х
G),
якщо він ортогональний до кожного
вектора з множини G. Проекцією вектора
х на G назовемо вектор у = np
x
такий, що х – у
G.
Означення.
Систему
векторів {e
}
Н будемо називати ортонормованою в Н,
якщо
Теорема.
Нехай
Н гільбертовий простір і {e
}
довільна ортонормована система векторів
в Н. Тоді для будь
– якого
вектора х
Н
,
де х
= (х, е
).
Доведення.
Розглянемо
х
=
n = 1,2,…
. Тоді
=
тобто для будь – якого n
.
Спрямовуючи
n
отримаємо
нерівність
(нерівність Бесселя).
Означення.
Систему
ортонормованих векторів {e
}
у гільбертовому просторі будемо називати
повною(замкнутою), якщо для будь – якого
х
Н
(рівність Парсеваля).
Теорема.
Нехай
Н гільбертовий простір, а {e
}
замкнута система ортонормованих
векторів. Тоді для будь – якого х
Н
виконується рівність х =
,
х
= (х, е
).
Доведення. Випливає з попередньої теореми та означення замкненої системи векторів.
Зауваження. х = (х, е ) називають координатами Фур’є, а ряд - рядом Фур’є.
В даному випадку, систему векторів {e } називають ортонормованим базисом.
Зауважимо, що подібно тому як робилось в курсі алгебри, будь – який базис можна ортогоналізувати.
Означення. Якщо у гільбертовому просторі Н є счисленний базис, то Н називають сепарабельним.
Згідно з останньою теоремою, будь – який сепарабельний простір Н – взаємно - однозначно відображається на l із збереженням норми.
3. Простір Фока.
Розглянемо фізичні інтерпритації гільбертових просторів.
Фазовий простір (простір станів) для системи n матеріалних точок у механіці є простір R
.
Простір станів у квантовій фізиці є простір L ( ), або можна інтерпретувати його як гільбертовий простір Н.
Розглянемо простір станів для квантового поля.
Нехай
Н – гільбертовий простір, тензорним
добутком Н
Н
будемо називати множину пар {х
у
Н,
у
Н}
і (х
у,
х
у
)
=
(х, х
)
(у, у
).
Аналогічно
і
(х
…
х
,
у
…
у
)
= (х
,
у
)…(х
,
у
).
Розглянемо простір
F(Н)
= (Н, Н
Н,
Н
Н
Н,
…,
,…)
= {(x
,
x
x
,
x
x
x
,…)
}
зі
скалярним добутком (х,у)
=
(x
,
у
)
+ (x
,
у
)(
x
,
у
)
+ (x
,
у
)(
x
,
у
)(
x
,
у
)
+… .
Побудований гільбертовий простір називають простором Фока, який у теорії квантових полей і є простором станів.
