- •Лекційно – практичний посібник з функціонального аналізу
- •Передмова
- •Означення норми.
- •Счисленно – нормовані простори.
- •Лекція 2. Скалярний добуток. Гільбертовий простір. Ортонормований базис. Простір Фока.
- •Скалярний добуток. Гільбертовий простір.
- •2. Ортонормований базис.
- •Практичне заняття 1. Банахови та гільбертові простори.
- •1. Банахови простори.
- •2. Гільбертовий простір.
- •Лекція 3. Лінійний неперервний функціонал. Загальний вигляд лінійного неперервного функціонала у гільбертовому просторі.
- •1. Лінійний неперервний функціонал.
- •2. Загальний вигляд лінійного неперервного функціонала у гілбертовому просторі.
- •Лекція 4. Узагальнені функції. Узагальнені функції повільного росту.
- •1. Узагальнені функції.
- •2.Узагальнені функції повільного росту.
- •Практичне заняття 2. Лінійний обмежений функціонал. Узагальнені функції.
- •Лінійний обмежений функціонал.
- •2. Лінійний функціонал на гільбертовому просторі.
- •3. Узагальнені функції.
- •Лекція 5. Лінійний неперервний оператор у банаховому просторі. Добуток. Обернений оператор.
- •Лінійний оператор у банаховому прострі.
- •Добуток операторів. Обернений оператор.
- •Лекція 6. Лінійні неперервні оператори у гільбертовому просторі.
- •Спряжений та самоспряжений оператор.
- •Проекційні оператори.
- •Унітарний оператор.
- •Лекція 7. Матричне представлення операторів. Оператори Гільберта – Шмідта
- •Матричне представлення у гільбертовому просторі.
- •Оператори Гільберта – Шмідта.
- •3. Інтегральні оператори Гільберта – Шмідта.
- •Практичне заняття №3. Лінійний обмежений оператор. Оператори у гільбертовому просторі.
- •Оператори у банаховому та гільбертовому просторах.
- •2. Оператори у гільбертовому просторі. Оператори Гільберта – Шмідта.
- •Лекція 8. Спектр і резольвента оператора. Функції від операторів.
- •Спектр оператора.
- •Резольвента оператора.
- •Функції від операторів.
- •Л екція 9. Означення та властивості компактних операторів. Приклади.
- •Означення компактних операторів. Приклади.
- •Властивості компактних операторів.
- •Практичне заняття 4. Спектр, резольвента. Компактні оператори.
- •Компактний оператор.
- •Лекція 10. Альтернативи Фредгольма. Інтегральні рівняння Фредгольма.
- •Альтернативи Фредгольма.
- •Інтегральні рівняння Фредгольма.
- •Практичне заняття 5. Рівняння Фредгольма.
- •Лекція 11. Спектральний розклад компактного самоспряженого оператора.
- •1. Самоспряжений компактний оператор та його спектр.
- •2. Спектральна теорема для компактного самоспряженого оператора.
- •Лекція 12. Розклад одиниці. Спектральні інтеграли та спектральний розклад обмеженого самоспряженого оператора.
- •Розклад одиниці.
- •2. Спектральний інтеграл.
- •3. Спектральний розклад обмеженого самоспряженого оператора.
- •Лекція 13. Елементи теорії необмежених операторів. Фізична інтерпретація. Еволюційні рівняння.
- •Необмежені оператори.
- •2. Еволюційні рівняння.
- •Практичне заняття 6. Розклад одиниці. Спектральний інтеграл та спектральне представлення самоспряженого оператора.
- •Література
Інтегральні рівняння Фредгольма.
Нехай Н = L (R, dμ) і ядро k(t,s) L (R R, dμ dμ), тоді інтегральнийоператор (Ах)(t) = dμ(s) – оператор Гільберта – Шмідта, отже компактний.
Означення. Інтегральним рівнянням Фредгольма другого роду називають рівняння виду dμ(s) – x(t) = y(t), де x(t) – невідома функція.
Теорема.
Інтегральне рівняння Фредгольма 2 – го
роду має розв’язок для тих
y(t)
L
(R,
dμ),
які задовольняють умовам
dμ(t)
= 0, де
(t)
– довільний розв’язок рівняння
dμ(s)
= 0.
Рівняння Фредгольма 2 – го роду має розв’язок для будь – якого y(t) L (R, dμ), якщо рівняння dμ(s) має тільки тривіальне рішення.
Теорема. Рівняння Фредгольма 2 – го роду має розв’язок для будь – якого y(t) L (R, dμ) тоді і тільки тоді, коли відповідне однорідне рівняння має тільки тривіальний розв’язок.
Обидві теореми випливають із загальних теорем.
Нехай
,
де
-
лінійно незалежні функції в L
(R,
dμ).
Введемо позначення
dμ(s),
dμ(t),
dμ(t),
( j, k = 1,…, n).
Рівняння
Фредгольма 2 – го роду для вказаного
ядра k(t, s)
буде мати вигляд
dμ(s)
– x(t)
= y(t).
Домножая рівняння на b
(t)
і інтегруючи по R будемо мати слідуючу
систему n лінійних рівнянь
,
і = 1,…, n.
Якщо
х(t)
розв’язок рівняння Фредгольма 2 – го
роду, то (х
,...,
х
)
розв’язок алгебраїчної системи. Навпаки,
якщо (х
,...,
х
)
розв’язок алгебраїчної системи, то
розв’язок рівняння Фредгольма 2 – го
роду.
Перевірити самостійно.
Означення. Інтегральним рівнянням Фредгольма першого роду називають рівняння виду dμ(s) = y(t).
Ці рівняння не вписуються у вказану теорему.
Практичне заняття 5. Рівняння Фредгольма.
Необхідні знання: 1. Рівняння Фредгольма. Альтернативи Фредгольма.
Рівняння Фредгольма з виродженим ядром.
Задачі.
1. Нехай А L (Е) і Ах = х має тільки тривіальні рішення. Чи випливає звідси, що Ах – х = у має рішення для будь – якого у Е? Перевірити на прикладі Е = ℓ , Ах = (0, х , х ,…) (х = (х , х ,…)).
2.
Розв’язати
x(t) – 4
x(s)ds = 2t – π.
3.
При яких
в L
[a,
b]
рівняння
має розв’язок.
Задачі для самостійної роботи.
Нехай G H підпростір Н інваріантний відносно А. Довести, що G - інваріантний відносно А .
Розв’язати рівняння:
2.
.
3.
4. Привести приклад банахового простору В і оператора А L (В) такого, що рівняння Ах – х = 0 має нескінченне число лінійно незалежних рішень.
Лекція 11. Спектральний розклад компактного самоспряженого оператора.
1. Самоспряжений компактний оператор та його спектр.
Нехай Н – гільбертовий простір.
Теорема.
Будь
– який не нульовий компактний самоспряжений
оператор А
L
(Н) має власний вектор, що відповідає
власному значенню
,
для якого
.
Доведення.
Зауважимо, що в силу рівності А = А
будемо мати
.
Завдяки, останній рівності
{х
}
(
)
така, що
.
Оскільки А
,
то {Ах
}
має підпослідовність, що збігається
({Ах
}).
Позначимо х
=
у
.
Крім того, в силу збіжності
послідовність дійсних чисел
має підпослідовність
),
що збігається к числу
,
.
Відмітимо, що
ψ
(
-
збігається), звідки
при
.
З нерівності
випливає, що
,
з другого боку
,
оскільки
.
Отже,
і
.
В
силу того, що А
випливає існування
для якого
і А
(оскільки А
L
(Н)). Згідно з доведеной границей А
,
тобто
власне значення А.
