- •Лекційно – практичний посібник з функціонального аналізу
- •Передмова
- •Означення норми.
- •Счисленно – нормовані простори.
- •Лекція 2. Скалярний добуток. Гільбертовий простір. Ортонормований базис. Простір Фока.
- •Скалярний добуток. Гільбертовий простір.
- •2. Ортонормований базис.
- •Практичне заняття 1. Банахови та гільбертові простори.
- •1. Банахови простори.
- •2. Гільбертовий простір.
- •Лекція 3. Лінійний неперервний функціонал. Загальний вигляд лінійного неперервного функціонала у гільбертовому просторі.
- •1. Лінійний неперервний функціонал.
- •2. Загальний вигляд лінійного неперервного функціонала у гілбертовому просторі.
- •Лекція 4. Узагальнені функції. Узагальнені функції повільного росту.
- •1. Узагальнені функції.
- •2.Узагальнені функції повільного росту.
- •Практичне заняття 2. Лінійний обмежений функціонал. Узагальнені функції.
- •Лінійний обмежений функціонал.
- •2. Лінійний функціонал на гільбертовому просторі.
- •3. Узагальнені функції.
- •Лекція 5. Лінійний неперервний оператор у банаховому просторі. Добуток. Обернений оператор.
- •Лінійний оператор у банаховому прострі.
- •Добуток операторів. Обернений оператор.
- •Лекція 6. Лінійні неперервні оператори у гільбертовому просторі.
- •Спряжений та самоспряжений оператор.
- •Проекційні оператори.
- •Унітарний оператор.
- •Лекція 7. Матричне представлення операторів. Оператори Гільберта – Шмідта
- •Матричне представлення у гільбертовому просторі.
- •Оператори Гільберта – Шмідта.
- •3. Інтегральні оператори Гільберта – Шмідта.
- •Практичне заняття №3. Лінійний обмежений оператор. Оператори у гільбертовому просторі.
- •Оператори у банаховому та гільбертовому просторах.
- •2. Оператори у гільбертовому просторі. Оператори Гільберта – Шмідта.
- •Лекція 8. Спектр і резольвента оператора. Функції від операторів.
- •Спектр оператора.
- •Резольвента оператора.
- •Функції від операторів.
- •Л екція 9. Означення та властивості компактних операторів. Приклади.
- •Означення компактних операторів. Приклади.
- •Властивості компактних операторів.
- •Практичне заняття 4. Спектр, резольвента. Компактні оператори.
- •Компактний оператор.
- •Лекція 10. Альтернативи Фредгольма. Інтегральні рівняння Фредгольма.
- •Альтернативи Фредгольма.
- •Інтегральні рівняння Фредгольма.
- •Практичне заняття 5. Рівняння Фредгольма.
- •Лекція 11. Спектральний розклад компактного самоспряженого оператора.
- •1. Самоспряжений компактний оператор та його спектр.
- •2. Спектральна теорема для компактного самоспряженого оператора.
- •Лекція 12. Розклад одиниці. Спектральні інтеграли та спектральний розклад обмеженого самоспряженого оператора.
- •Розклад одиниці.
- •2. Спектральний інтеграл.
- •3. Спектральний розклад обмеженого самоспряженого оператора.
- •Лекція 13. Елементи теорії необмежених операторів. Фізична інтерпретація. Еволюційні рівняння.
- •Необмежені оператори.
- •2. Еволюційні рівняння.
- •Практичне заняття 6. Розклад одиниці. Спектральний інтеграл та спектральне представлення самоспряженого оператора.
- •Література
Унітарний оператор.
Означення. Лінійний оператор U: H H називається унітарним, якщо виконуються дві умови:
1. х, у Н (Ux, Uy) = (x, y);
2. R(U) = H.
З
означення U маємо
і U
L
(Н),
Теорема. Унітарний оператор U має обернений і U = U - є унітарним.
Довести самостійно.
Лекція 7. Матричне представлення операторів. Оператори Гільберта – Шмідта
Матричне представлення у гільбертовому просторі.
Нехай
Н – сепарабельний гільбертовий простір
і
деякий ортонормований базис в Н.
Розглянемо оператор А
L
(Н).
Тоді для будь – якого х
Н
маємо (Ах, е
)
=
,
де а
= (Ае
,
е
),
тобто числа а
утворюють нескінченну матрицю, що
відповідає оператору А. Отже, кожний
оператор А
L
(Н)
допускає матричне представлення в будь
– якому ортонормованому базисі в Н.
На
відміну від n – мірного випадку, у
нескінченній ситуації не кожній матриці
(а
)
відповідає лінійний неперервний оператор
в Н.
Теорема.
Матриця (а
)
,
що задовольняє вимозі
задає лінійний неперервний оператор А
в Н.
Доведення.
З нерівності Каши маємо
х
Н
.
Додаючи по j отримаємо
.
Отже,
А
L
(Н)
і
Зауваження.
Вимога теореми дуже сильна. Так матриця
одиничного оператора а
=
його не задовольняє.
Відмітемо, що у термінах матриць можна сформулювати поняття , котрі розглядалися раніше.
Отже,
самоспряженому оператору А відповідає
матриця така, що
а
= (
- симетрична.
Якщо
Р
- ортопроектор і його матриця (
,
то
(оскільки Р
- самоспряжений) і
,
в силу властивості
.
Оператори Гільберта – Шмідта.
Нехай
Н – сепарабельний гільбертовий простір,
(е
)
,
(f
)
- два ортонормованих базиса в
Н. Припустимо, що оператор А
L
(Н)
задовольняє умові
.
Враховуючи
рівності
і
=
,
маємо, що
не
залежить від вибору базисів {e
}
і {f
},
а залежить лише від оператора А.
Означення.
Оператор
А
L
(Н)
називається оператором Гільберта –
Шмідта, якщо для деякого (а значить і
для будь – якого) ортонормованого базису
(е
)
збігається ряд
.
Сукупність всіх операторів Гільберта – Шмідта, що діють в Н обозначають S (H).
Означення. Абсолютной нормой оператора А називається величина
.
Отже,
якщо
,
то А
S
(H).
3. Інтегральні оператори Гільберта – Шмідта.
Нехай Н = L (R, dμ), де R деякий простір з мірою μ. Ми будемо полагати, що μ така, що простір L (R, dμ) сепарабельний.
Лема. Нехай (e (t)) , (f (t)) - два ортонормованих базиса в L (R, dμ). Система (e (t)f (s)) буде ортонормованим базисом в L (R R, dμ dμ).
Ми не будемо зупинятися на доведенні леми (його можна знайти в указаній літературі), а перейдемо до слідуючої теореми.
Розглянемо
на L
(R,
dμ)
інтегральний оператор (Ax)(t) =
dμ(s).
Теорема.
Інтегральний оператор в L
(R,
dμ)
є оператором Гільберта – Шмідта в тому
і тільки у тому випадку, коли його ядро
k(t,s)
L
(R,
dμ).
Причому
.
Доведення.
Нехай (e
(t))
- ортонормований базис в L
(R,
dμ).
Тоді
dμ(S))
dμ(t)
=
dμ(s)
dμ(t).
Згідно
леми (e
(s)
)
- ортонормований базис у L
(R
R,
dμ
dμ).
Якщо k
L
(R
R,
dμ
dμ),
то з рівності Парсеваля маємо
Навпаки,
якщо А
S
,
то
,
звідки випливає, що k
L
(R
R,
dμ
dμ).
Зауваження.
Інтегральними операторами Гільберта
– Шмідта ісгерується весь клас
S
(
L
(R,
dμ)).
Дійсно, якщо А
S
(
L
),
то покладемо k(t,s)
=
,
де е
(t)
– ортонормований базис в L
(R,
dμ).
Тоді k(t,s)
L
(R
R,
dμ
dμ)
(оскільки ряд збігається по норміі),
(Ах)(t) =
dμ(s).
Довести самостійно.
