МІНІСТЕРСТВО НАУКИ ТА ОСВІТИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Астаніна Н.В., Березова Л.С., Сахнюк Т.В.,Четверухіна О.Б.

Вантажні перевезення

навчальний посібник з англійської мови

КИЇВ 2010

Вантажні перевезення.Навчальний посібник з англійської мови / Астаніна Н.В., Березова Л.С.,Сахнюк Т.В.,Четверухіна О.Б. – К.: НТУ, 2010. – с.

Відповідальний за випуск: Астаніна Н.В.

Рецензент: старший викладач Самар О.М.

Зміст посібника орієнтовано на формування у студентів професійних мовних компетенцій, що сприятиме їхньому ефективному функціонуванню у професійному середовищі, пов‘язаному з організацією вантажних перевезень. Значна увага приділяється подоланню лексичних і граматичних труднощів.

Укладачами посібника враховані Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти.

Призначено для студентів других курсів вищих навчальних закладів за спеціальностями напряму «Транспортні технології»

CONTENTS

Вступ			4
Unit 1	The Role of Transportation in Logistics Chain		8
Unit 2	The Essentials of Freight Transportation		12
Unit 3	Intermodal Transportation (Part I)		15
Unit 4	Intermodal Transportation (Part II)		18
Unit 5	History of Intermodal Freight Transport		22
Unit 6	Intermodal Vehicles		26
Unit 7	Containers		29
Unit 8	Types of Containers		33
Unit 9	High-Cube and Hard-Top Containers		37
Unit 10	Refrigerated Containers		40
Unit 11	Open-Top, Tank Containers and Flatracks		43
Unit 12	Coordination of ContainerTransport		46
Unit 13	A Satellite Navigation System		48
Unit 14	Interaction between Fleet Manager and Site Manager		51
Unit 15	Internal and External Costs of Freight Transportation		55
Unit 16	Environmental Impact of Road Freight Transport		57
Unit 17	Rail Freight Transport		61
Unit 18	Rail Freight Service in Great Britain		64
Unit 19	Freight on British Rail and the Channel Tunnel		67
Unit 20	The Near Future of Freight Movements		70
Glossary			74
References			81

ВСТУП

Посібник складено для студентів ІІ курса, які навчаються за фаховим спрямуванням підготовки “Вантажні перевезення”, і розроблено відповідно до „Тимчасового положення про оцінювання знань студентів денної форми навчання при використанні кредитно-модульної системи організації навчального процесу в Національному транспортному університеті ”.

Основні терміни, поняття та їх визначення.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).

Модуль – це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу. Модуль включає в себе один модуль або блок змістових модулів.

Змістовий модуль – це логічно завершена, системно впорядкована і структурована за окремими навчальними елементами частина теоретичних знань та практичних вмінь навчальної дисципліни або практики студентів, що реалізується відповідними формами навчального процесу протягом певного оптимальног часу, визначеного на їх засвоєння.

Заліковий кредит – це одиниця виміру навчальног навантаження необхідного для засвоєння змістових модулів (модулів). 1 кредит = 36 ак. год. повного навчального навантаження (аудиторні та СРС) – за шкалою ECTS (ECTS – (European Credit Transfer accumulated System) Європейська кредитно-трансферна акумувальна система кредитних одиниць). 1 кредит = 54 ак. год. повного навчального навантаження (аудиторні та СРС) – за національною шкалою.

Модульний контроль – це один із видів контролю стану засвоєння системи знань та вмінь з модуля навчальної дисципліни, що включає один модуль або блок змістових модулів. Форми модульного контролю визначаються у відповідності до елементів модуля даної дисципліни (тестування, письмова контрольна робота, захист курсового проекту (роботи), захист звіту з практики тощо).

Підсумковий контроль – це контроль стану засвоєння знань та вмінь студента з навчальної дисципліни в цілому в семестрі. Форми підсумкового контролю – залік, екзамен.

Поточне оцінювання знань – це контроль стану засвоєння поточних знань в рамках змістового модуля. Форми поточного оцінювання знань визначаються у відповідності до елементів змістового модуля даної дисципліни.

Рейтинговий показник студента з дисципліни – це числова величина, яка дорівнює сумі набраних студентом балів у відповідності до запровадженої єдиної шкали оцінок за однією з наведених нижче процедур:

• з усіх контрольних зрізів з дисципліни у семестрі (відвідування занять, поточне оцінювання знань при вивченні змістових модулів, модульний контроль, наукова робота), якщо студент не приймає участі у підсумковому контролі;

• нормованої кількості балів за роботу у семестрі, кількості балів, отриманих під час підсумкового контролю, наукову роботу, якщо студент приймає участь у підсумковому контролі.

Рейтинговий показник студента з модуля дисципліни – це числова величина, яка дорівнює сумі набраних балів з відвідування занять та поточного оцінювання знань при вивченні змістових модулів, модульного контролю.

Рейтинг студента – це порядкова позиція студента в групі за результатами навчання з навчальної дисципліни або з усіх навчальних дисциплін (визначається за середнім арифметичним рейтингових показників з усіх навчальних дисциплін).

Кредитно-модульна система передбачає запровадження рейтингової системи

оцінювання знань студентів і шкалу оцінок за єдиними критеріями відповідно до табл. 1.

Табл. 1

За шкалою ECTS	За національною шкалою	За шкалою уні-ту (в балах)	Примітка
A	Відмінно	90-100 (+n)*	При підрахунку кількості балів з рейтингу студента належить користуватися системою підрахунку (m+n). Тут m - кількість балів отриманих студентом під час вивчення дисципліни,  – до 100 балів загалом; n –кількість балів, отриманих студентом з відповідної дисципліни за наукову роботу до 15 балів.
BC	Добре	75-89
DE	Задовільно	60-74
FX	Незадовільно з можливістю повторного складання	1-59

^* – Якщо студент, при урахуванні його наукової роботи, набирає більше 100 балів, то він отримує А (за шкалою ECTS), “відмінно” (за національною шкалою).

Поточний контроль успішності студентів здійснюється протягом семестру помодульно. У процесі опанування навчальним матеріалом модуля кожної дисципліни оцінюється аудиторна робота студента, самостійна робота студента і модульна контрольна робота.

Система модульно-рейтингового контролю навчальних досягнень студентів І-ІІ курсів денної форми навчання однакова. До структури кожного модуля входять такі складові:

Відвідування

Аудиторна робота студента

Позааудиторна самостійна робота студента

Модульна контрольна робота

Рейтинг кожного модуля складається з суми оцінок за:

• відвідування;

• аудиторну роботу студента протягом вивчення навчального матеріалу модуля;

• позааудиторну самостійну роботу студента протягом вивчення навчального матеріалу модуля, а також оцінки за

• модульну контрольну роботу.

Поточне оцінювання всіх видів навчальної діяльності студента здійснюється в національній 4-бальній системі – "5"("відмінно"), "4"("добре"), "3"("задовільно"), "2"("незадовільно").

Результати поточного оцінювання фіксуються викладачем у журналі обліку успішності студентів, який є обов‘язковим документом.

Модульний контроль проводиться в один з днів останніх двох тижнів жовтня та останніх двох тижнів грудня в осінньому семестрі, останніх двох тижнів березня та останніх двох тижнів травня у весняному семестрі.

У кінці вивчення навчального матеріалу модуля (після проведення модульної контрольної роботи) викладач виставляє середню оцінку в 4-бальній ситемі за аудиторну роботу студента, позааудиторну самостійну роботу студента та модульну контрольну роботу.Кількість поточних оцінок з аудиторної та позааудиторноїсамостійної роботи студента повинна бути максимально достатньою для об‘єктивного виявлення повноти та глибини засвоєння студентом навчального матеріалу модуля. Ці оцінки викладач трансформує в рейтинговий бал таким чином:

1. Відвідування:

90%-100% - 5 балів

70%-90% - 4 бали

50%-70% - 3 бали

30%-50% - 2 бали

10%-30% - 1 бал

0%-10% - 0 балів.

2. Аудиторна робота студента:

"5" – 15 балів;

"4" – 11 балів;

"3" – 7 балів;

"2" – 4 бали;

не був присутнім на жодному занятті – 0 балів.

3. Позааудиторна самостійна робота студента:

"5" – 10 балів;

"4" – 8 балів;

"3" – 6 балів;

"2" – 4 бали;

не виконав жодного завдання з позааудиторної самостійної роботи – 0 балів.

4. Модульна контрольна робота

"5" – 20 балів;

"4" – 16 балів;

"3" – 12 балів;

"2" – 8 балів;

не з‘явився на модульну контрольну роботу – 0 балів.

Максимальний рейтинг студента за один модуль становить 50 балів.

Максимальний рейтинговий бал з іноземної мови за семестр становить 100 балів. Усім студентам, які мають рейтинговий бал 60 одиниць і більше, набраний рейтинговий бал зберігається і підсумкова оцінка виставляється автоматично – "зараховано" за національною шкалою, а за шкалою ECTS

90-100 – А – відмінно

75-89 – ВС – добре

60-74 – DE – задовільно

1-59 – FX – незадовільно з можливістю повторного складання.

Студенти, які мають рейтинговий бал 59 балів і нижче або які хочуть покращити рейтинговий бал, складають підсумковий (семестровий) екзамен (залік). При цьому отримані ними бали за семестр переводяться у нормовану кількість балів за роботу у семестрі за наступною схемою:

75-89 = 40

60-74 = 30

35-59 = 20

17-34 = 10

< 17 = 0

На підсумковому (семестровому) іспиті (заліку) відповідь студента максимально може бути оцінена в 60 балів.

50 – 60 - (відмінно)

41 – 49 - (добре)

30 – 40 - (задовільно)

0 – 29 - (незадовільно)

Рейтинг студента, що приймає участь у підсумковому контролі, складається з суми нормованої кількості балів за роботу у семестрі та кількості балів отриманих за підсумковий контроль.