4. Професійні якості керівника і психологія стилю управління

У ході численних психологічних досліджень встановлено, що в управлінській діяльності керівників різних рангів є ряд співпадаючих характеристик, що дозволяють змоделювати основні якості керівника. У різних авторів найбільш часто зустрічаються такі:

інтелект. Він повинен бути вище середнього, але не на рівні геніальності. Суттєвою є здатність до вирішення складних і абстрактних проблем;

ініціатива і ділова активність. Передбачає наявність мотиву до дії, самостійність і винахідливість;

впевненість у собі, пов'язана з високою самооцінкою компетентності і високим рівнем домагань;

так званий "фактор гелікоптера", або здатність підніматися над подробицями і сприймати ситуацію в більш широкому контексті.

підхід Р.Л. Кричевського. Він виділяє наступні якості сучасного керівника:

високий професіоналізм. відповідальність і надійність. впевненість у собі, вміння впливати на своїх підлеглих. самостійність. здатність до творчого вирішення заданий, прагнення до досягнень. комунікабельність, товариськість, близькість до підлеглих.

Однією з найбільш вивчених питань у сфері керівництва та лідерства є проблема стилю управління. стиль управління - це відносно стійка система способів, методів і форм впливу керівника на підлеглих відповідно до цілей спільної діяльності.

1. Авторитарний стиль. Рішення приймає керівник одноосібно. Він діє по відношенню до підлеглих владно, жорстко закріплює ролі учасників, здійснює детальний контроль, зосереджує в своїх руках всі основні функції управління. Цей стиль найбільш ефективний у добре впорядкованих (структурованих) ситуаціях, коли діяльність підлеглих носить алгорітмізуемий характер (по заданій системі правил). Орієнтований на вирішення алгорітмізуемих завдань.

2. Демократичний стиль. Рішення приймаються керівником спільно з підлеглими. При такому стилі лідер прагне керувати групою спільно з підлеглими, надаючи їм свободу дій, організовуючи обговорення своїх рішень, підтримуючи ініціативу. Цей стиль найбільш ефективний в слабо структурованих ситуаціях і орієнтований на міжособистісні відносини, вирішення творчих завдань.

3. Ліберальний стиль. Рішення нав'язуються підлеглими керівникові. Він практично усувається від активного управління групою, веде себе, як рядовий учасник, надає учасникам групи повну свободу. Учасники групи ведуть себе у відповідності зі своїми бажаннями, їх активність носить спонтанний характер. Цей стиль найбільш ефективний у ситуаціях пошуку найбільш продуктивних напрямків групової діяльності.

5. Підготовка та прийняття управлінських рішень

Важливою функцією керівника є прийняття управлінських рішень та доведення їх до виконавців. Від правильності і своєчасності управлінських рішень залежить ефективність всієї діяльності. Управлінське рішення являє собою припис до дії, перелік заходів, що дозволяють привести систему в потрібний стан або змінити саме потрібне стан. Процес прийняття управлінського рішення починається з виникнення проблемної ситуації і закінчується вибором рішення.

Управлінські рішення, що приймаються керівником, повинні відповідати таким вимогам:

мати ясну ціль, то є рішення повинне бути сформульоване ясно, не викликати двоякого тлумачення і сумніви у підлеглих;

бути обгрунтованим і несуперечливим, тобто всебічно узгодженим як з внутрішніми, так і з зовнішніми обставинами, а також з попередніми і майбутніми рішеннями;

бути правомочним, тобто спиратися на вимоги законів, вказівки і розпорядження керівника і враховувати обов'язки та права керівника і підлеглого;

бути конкретним, тобто мати адресата і терміни виконання, відповідати на питання, що, кому, як, коли, де і до якого терміну зробити;

бути своєчасним і ефективним, тобто найкращим з можливих відносно очікуваного результату до витрат.

Процес підготовки і прийняття раціонального управлінського рішення передбачає п'ять основних етапів:

1) Орієнтовний етап: виявлення проблемної ситуації та визначення мети рішення. Хтось вірно помітив: жодне рішення не буває правильним або неправильним. Воно буває тільки вимушеним.

2) Інформаційний етап: збір, обробка та аналіз інформації з проблеми, а також визначення тих обмежень, які залежать як від нього самого, так і від конкретної ситуації.

3) Етап вироблення й прийняття рішень:

вироблення критеріїв прийняття рішень (економічність, надійність, оперативність, дизайн та ін);

формулювання набору альтернативних рішень з можливим залученням виконавців майбутнього рішення.;

оцінка альтернативних рішень за ступенем їх переваг, недоліків та можливих наслідків;

вибір оптимального рішення.

4) Організаційний етап: доведення прийнятого рішення і термінів до виконавців, призначення відповідальних, інструктаж, організація взаємодії.

5) Контролюючий етап: облік і контроль виконання рішення. Як правило, доручається тій групі, яка готувала рішення.