29. Міжособистісний конфлікт. Причини, що викликають конфлікти

Конфлікт (від лат. Conflictus - зіткнення) - це зіткнення протилежних інтересів (цілей, позицій, думок, поглядів тощо) на грунті суперництва; це відсутність взаєморозуміння з різних питань, що з гострими емоційними переживаннями.

У числі основних структурних компонентів конфлікту можна виділити наступні:

об'єкт конфлікту, - соціальне явище (найчастіше спірне питання, проблема), що викликало цю конфліктну ситуацію

учасники (опоненти) конфлікту, це окремі особи, групи людей і навіть організації

конфліктна ситуація,

інцидент.

Поряд з основними структурними елементами конфлікту, існують і додаткові, службовці фоном. До них необхідно віднести наступне.

Умови протікання. Характер будь-якої суперечності істотно визначається зовнішнім середовищем, в якій виникає конфлікт. Основними параметрами можуть бути: просторово-часові (місце здійснення і час, протягом якого конфлікт повинен бути вирішений); соціально-психологічні (клімат в конфліктуючої групі, тип і рівень взаємодії (спілкування), ступінь конфронтації і стан учасників конфлікту); соціальні ( залученість в конфлікт інтересів різних соціальних груп: статевих, сімейних, професійних, етнічних, національних та ін.)

Можливі наслідки конфліктних ситуацій: повне або часткове підпорядкування іншого; компроміс; переривання конфліктних дій; інтеграція та інші

Динаміка виникнення та розвитку конфлікту. У реалізації конфлікту як процесу виділяють чотири основні стадії: виникнення об'єктивної конфліктної ситуації; усвідомлення учасниками об'єктивної конфліктної ситуації, перехід до конфліктної поведінки; вирішення конфлікту.

Типологія конфліктів. Існує кілька підстав типології конфліктів. По спрямованості конфлікти діляться на: горизонтальні (тобто в них не задіяні особи, що знаходяться один у одного в підпорядкуванні); вертикальні (тобто між керівниками і підлеглими). Цей різновид конфліктів становить від 70 до 80%; змішані (тобто між керівниками і підлеглими за соціальним статусом, але не перебувають у прямій співпідпорядкованості).

За джерела виникнення зазвичай виділяють: особистісні конфлікти (синоніми: внутрішньоособистісні, внутрішні, інтрасуб'ектівние, інтраперсональний, психологічні), які виникають при зіткненні протилежних мотивів, потреб, інтересів у людини; міжособистісні конфлікти. Цей різновид конфліктів виникає при наявності проблемної ситуації, в якій особистості переслідують несумісні цілі; дотримуються несумісних цінностей і норм, намагаючись реалізувати їх у взаєминах один з одним; одночасно в гострій конкурентній боротьбі прагнуть до досягнення однієї і тієї ж мети; міжгрупові конфлікти. Як конфліктуючих сторін виступають соціальні групи, що переслідують несумісні цілі. Часто цей вид конфліктів є результатом міжособистісного, коли його опоненти підтримуються однодумцями.

30. Причини та умови, що викликають міжособистісні конфлікти

1. Група причин, породжених процесом діяльності: технологічна взаємозалежність і взаємозв'язок працівників, коли дії одного негативно впливають на ефективність дій іншого. Наприклад, виконання завдання бригадою, командою, коли дії одного ставлять під удар дії всіх, перенос проблем, розв'язуваних по вертикалі, на горизонтальний рівень відносин. Наприклад, нестача обладнання та інструментів іноді веде до напруженості у відносинах по горизонталі; невиконання функціональних обов'язків у системі "керівник - підлеглий"; невідповідність вчинків людини прийнятим в даному колективі нормам і життєвим цінностям.

2. Група причин, породжених психологічними особливостями людських відносин: взаємні симпатії і антипатії; несприятлива психологічна атмосфера в колективі (наявність протиборчих угрупувань, культурних відмінностей тощо); погана психологічна комунікація (люди не зважають на потребами інших, не враховують їх стану); порушення принципу територіальності (коли порушуються встановлені емпіричні зони і території, які існують в кожної людини).

3. Група причин, породжених особистісним своєрідністю членів колективу: невміння контролювати себе; низький рівень самоповаги; підвищена тривожність; агресивність; некомунікабельність, надмірна принциповість у поєднанні з догматизмом і ін