
- •18. Проблеми міжособистісного сприйняття в управлінському спілкуванні
- •1. Предмет науки управління і основні етапи її розвитку
- •2. Характеристика основних управлінських культур
- •3. Керівництво та лідерство. Функції управлінської діяльності
- •4. Професійні якості керівника і психологія стилю управління
- •5. Підготовка та прийняття управлінських рішень
- •6. Основні параметри трьох стилів управління
- •7. Делегування управлінських повноважень
- •8. Особистість підлеглого як об'єкт управління
- •9. Соціалізація особистості і психосоціальні кризи
- •10. Система регулювання поведінки особистості
- •11. Завантаження та проблеми міжособистісного сприйняття в управлінській діяльності
- •12. Проблеми міжособистісного сприйняття в управлінському спілкуванні
- •13. Основи осягнення внутрішнього світу співрозмовника
- •14. Умови ефективної взаємодії в управлінському спілкуванні
- •15. Кризові явища в психіці особистості в процесі її соціалізації
- •16. Система регулювання поведінки особистості в період впливу внутрішніх та зовнішніх чинників
- •17. Особливості управлінського спілкування з підлеглими
- •18. Проблеми міжособистісного сприйняття в управлінському спілкуванні
- •19. Сутність і основні способи управлінського впливу на підлеглих
- •20. Характеристика основних способів управлінського впливу
- •21. Ділова бесіда як форма управлінської праці
- •22. Особливості підготовки і проведення службової наради
- •23. Закономірності процесу навіювання
- •24. Зараження і наслідування як способи управлінського впливу на підлеглих
- •25. Переконання - інтелектуальне психологічний вплив керівника
- •26. Психологічні прийоми досягнення розташування співрозмовника прийоми
- •27. Розподіл ділових ролей і управління соціально психологічним кліматом організації
- •28. Комунікація в організації. Метод діагностики взаємин
- •29. Міжособистісний конфлікт. Причини, що викликають конфлікти
- •30. Причини та умови, що викликають міжособистісні конфлікти
- •31. Управління конфліктними ситуаціями
19. Сутність і основні способи управлінського впливу на підлеглих
Управлінський вплив виступає частиною, функціональною формою психологічного впливу. Особливістю цього виду впливу є обмеженість сфери застосування. Управлінський вплив використовується переважно в системі, де домінують статусні ролі (у першу чергу такі, як "керівник", "підлеглий" та ін.)
Виходячи з цього, управлінський вплив має розглядатися як замкнута система, структурні компоненти якої об'єднуються в єдине ціле складними багаторівневими зв'язками і відносинами.
Структура управлінського впливу включає наступні компоненти:
суб'єкт (окремі особистості, група осіб, різні організації, які є провідною підсистемою в будь-якій системі управління);
об'єкт (різноманітні соціально-психологічні явища і феномени: особистість, спільності, їх спосіб життя і діяльність з метою якісного та повного вирішення завдань організації);
способи впливу (традиційно виділяють чотири основних: навіювання, зараження, наслідування та переконання).
Бажаючи зберегти цілісний і позитивний образ самого себе, людина прагне або зменшити дисонанс, або перешкодити його росту. Зазвичай це відбувається трьома шляхами:
змінюється поведінка індивіда;
змінюються його знання;
він надзвичайно обережно ставиться до нової інформації.
20. Характеристика основних способів управлінського впливу
Зазвичай в якості основних способів управлінського впливу виділяють навіювання, зараження, наслідування та переконання.
Під навіюванням розуміється спосіб психологічного впливу переважно емоційно-вольового характеру, заснований на некритичному сприйнятті та прийнятті індивідом цілеспрямованого потоку інформації, яка не потребує доказів та логіки, яка містить готові висновки.
Під зараженням розуміється спосіб психологічного впливу, заснований на непритомною, мимовільною схильності індивіда певним емоційним станам, що передається ззовні.
Під наслідуванням розуміють спосіб психологічного впливу, заснований не тільки на прийняття зовнішніх рис поведінки іншої людини або масових психічних станів, але і на відтворенні індивідом рис і зразків демонстрованого поведінки.
Під переконанням розуміється переважно інтелектуальне психологічний вплив, засноване на передачі логічно вибудуваної інформації та ставить метою добровільне її прийняття як спонукального мотиву діяльності.
Сама процедура переконання включає три види переконують впливів:
1. Інформірованіе.2. Раз'ясненіе.3. Доказ і спростування
21. Ділова бесіда як форма управлінської праці
під діловою бесідою розуміється осмислене прагнення однієї людини або групи людей за допомогою слова викликати бажання в іншої людини або групи людей до дії, яке змінить хоча б що-то в якій-небудь ситуації або встановить нові відносини між учасниками бесіди.
Різноманітні форми ділової бесіди. До них можна віднести і швидкоплинний розмова накоротке, і грунтовну розмову "по душам", і роз'яснення своїх вимог, і суперечка з низки питань, і спробу домогтися згоди з якої-небудь проблеми, і багато іншого.
Традиційно всяка ділова розмова проходить ряд етапів: початок розмови та встановлення контакту; передача інформації; аргументування (вислів своїх аргументів, вислуховування аргументів співрозмовника, прийняття або спростування цих доводів); підведення підсумків, прийняття рішення. Початок бесіди - це міст між нами і співрозмовником. Завдання першої фази такі: встановлення контакту з співрозмовниками, створення приємною (комфортної) атмосфери для бесіди; залучення уваги; пробудження інтересу до бесіди; іноді, якщо необхідно, і "перехоплення" ініціативи.
Основна вимога до початку бесіди - вона повинна починатися з так званого "Ви-підходу", ~ ~ є вміння людини, яка веде бесіду, поставити се на місце співрозмовника, щоб його краще зрозуміти.
Фаза передачі інформації - друга фаза ділової бесіди. Вона створює передумови для аргументації і складається з чотирьох етапів: позначення проблеми; власне передача інформації; закріплення інформації; позначення нового напрямку інформування.
Фаза аргументації - найбільш важка фаза бесіди, вона вимагає великих знань, концентрації уваги, присутності духу, наполегливості і коректності висловлювань, при цьому ми багато в чому залежимо від співрозмовника.
Четверта фаза бесіди - прийняття рішення - вінчає наші зусилля і всю ділову бесіду. За допомогою прийнятого рішення досягаються основні цілі, які стоять перед нами.