4.2 Вихідні дані для оцінки хімічної обстановки

Вихідними даними є:

- тип і кількість СДОР;

- метеорологічні умови (далі - метеоумови);

- топографічні умови місцевості;

- характер забудови та шляхи поширення зараженого повітря;

- умови зберігання та характер викиду (виливу) отруйних речовин;

- ступінь захищеності робітників та службовців об’єкту і населення.

Оцінка хімічної обстановки на об’єктах, які мають сильнодіючі отруйні речовини, полягає у вирішенні 5-ти основних завдань і визначенні на підставі отриманих результатів доцільних заходів, спрямованих на захист і порятунок робітників та службовців об’єкта та населення навколо нього.

Для оцінки хімічної обстановки необхідно визначити:

1. Розміри та площу зони хімічного зараження.

2. Час підходу зараженого повітря до визначеного рубежу (об’єкту).

3. Час уражаючої дії СДОР.

4. Межі можливих осередків хімічного ураження.

5. Можливі утрати людей в осередках хімічного ураження.

4.3 Рішення завдань з аналізу хімічної обстановки

4.3.1 Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження

Розміри зони хімічного зараження залежать від кількості СДОР на об’єкті, його фізичних і токсичних властивостей, умов зберігання, метеорологічних умов і рельєфу місцевості.

Рішення завдання зводиться до визначення:

- глибини зони хімічного зараження СДОР (глибина поширення хмари зараженого СДОР повітря) – Г_ЗХЗ, км;

- ширини зони хімічного зараження СДОР - Ш_ЗХЗ, км;

- площі зони хімічного зараження СДОР – S_ЗХЗ, км².

Отримані результати наносять на карту (схему, план) з метою виявлення положення зони зараження СДОР на місцевості та можливих осередках хімічного ураження.

Глибина поширення хмари зараженого СДОР повітря може бути визначена за даними таблиці 2.1, 2.2 на с.32, 33 [5].

Для СДОР, не зазначених у таблицях 2.1, 2.2 [5] глибина зони визначається за формулою

,

де G - кількість СДОР, кг;

D - токсична доза, мг хв/л;

D=C×T,

де С - концентрація, мг/л;

Т - час впливу СДОР даної концентрації, хв;

V - швидкість вітру в приземному шарі, м/с.

Ширина зони хімічного зараження (Ш_ЗХЗ) визначається за наступними співвідношеннями:

Ш_ЗХЗ - 0,03×Г_ЗХЗ - при інверсії;

Ш_ЗХЗ - 0,15×Г_ЗХЗ - при і30термії;

Ш_ЗХЗ - 0,8×Г_ЗХЗ - при конвекції.

Площу зони хімічного зараження (S^СДОР) визначають за формулою:

S_ЗХЗ = 0,5×Г_ЗХЗ×Ш_ЗХЗ, (4.1)

Завдання 1

Визначити розміри та площу хімічного зараження

Вихідні дані:

На об’єкті зруйнувалася не обвалована ємність, яка містить 10т аміаку

Місцевість відкрита, метеоумови – ніч, ясно, швидкість вітру 3 м/с.

Рішення

1. Визначити ступінь вертикальної стійкості повітря за графіком (рисунок 4.2).

Швидкість вітру, VВ, м/с	НІЧ			ДЕНЬ
	ясно	напівясно	хмарно	ясно	напівясно	хмарно
0,5
0,6-2
2,1-4
Більше 4

Р исунок 4.2 - Графік оцінки вертикальної стійкості повітря

Ніч

Ясно

V_В =3 м/с

2. Знайти глибину поширення хмари зараженого повітря на відкритій місцевості при швидкості вітру V_В = 1 м/с, аміак, ємність=10т (таблиця 2.1 на с.32 [5]).

Г₁ = 4,5 км (2)

3. Визначити глибину зони хімічного зараження (поширення хмари зараженого повітря) при швидкості вітру V_В =3м/с

Г_ЗХЗ = Г₁× К_попр : К_обв.

Де: - К_попр - поправочний коефіцієнт для V_В = 3 м/с при інверсії (примітки до таблиці 2.1 с.32 [5] ) К_попр = 0,45

- К_обв. – коефіцієнт, що враховує вид розміщення (обвалованості) ємності (примітки до таблиці 2.1 с.32 [5])

Г_ЗХЗ = Г₁× К_попр = 4,5×0,45 = 2,02 км (3)

4. Визначити ширину зони хімічного зараження при інверсії (Ш_ЗХЗ = 0,03×Г_ЗХЗ) (с.67 цього посібника або с. 31 [5]).

Ш_ЗХЗ = 0,03×Г_ЗХЗ = 0,03×2,02 = 0,06 км (4)

5. Визначити (формула 4.1) площу зони хімічного зараження

S_ЗХЗ = 0,5×Г_ЗХЗ ×Ш_ЗХЗ = 0,5×2,02×0,06 = 0,06 км² (5)