3.1 Методика оцінки радіаційної обстановки
Оцінка радіаційної обстановки (ОРО) проводиться з метою визначення можливого впливу радіоактивного зараження місцевості на працездатність та життєдіяльність працівників підприємств і населення. Вона містить в собі:
А) Виявлення радіаційної обстановки, тобто визначення масштабів і характеру радіоактивного зараження.
Б) Аналіз впливу масштабів і характеру радіоактивного зараження на діяльність об’єктів, дії сил ЦЗ та населення.
В) Вибір найбільш доцільних варіантів дій, при яких усувається радіаційне ураження людей, тобто зробити висновки з аналізу радіаційної обстановки.
Послідовність оцінки радіаційної обстановки представлена на рис. 3.1
Рисунок 3.1 – Методика оцінки радіаційної обстановки
Виявлення радіаційної обстановки означає визначення та нанесення на робочу карту (план, схему) зони радіоактивного зараження та рівнів радіації в окремих точках місцевості.
Радіаційна обстановка може бути виявлена двома методами:
- методом прогнозування
- за даними радіаційної розвідки.
Виявлення радіаційної обстановки методом прогнозування полягає у нанесенні на карту зон можливого зараження та проводиться у послідовності, яка представлена на рис. 3.2
Разом з тим, метод прогнозування дає наближені дані, але, разом з тим, дозволяє:
- швидко одержати характеристики можливого забруднення (зараження) місцевості;
- вжити необхідні заходи з організації захисту людей;
- вибрати найбільш доцільний спосіб дій;
- поставити завдання силам радіаційної розвідки.
1. 30на джерела радіаційної небезпеки.
2. Вісь зони (Аw).
3. Бічні межі зон А, Б, В, Г.
4. Дальня межа зони Г - чорний колір.
5. Дальня межа зони В – коричневий колір.
6. Дальня межа зони Б – зелений колір.
7. Дальня межа зони А – синій колір.
8. Надпис про характер вибуху – синій колір.
Рисунок 3.2 – Послідовність нанесення на карту (план, схему) зон можливого зараження при використанні метода прогнозування
За даними радіаційної розвідки (вона ведеться постами радіаційного та хімічного спостереження ЦЗ) виявляється фактична обстановка на підставі виміряних рівнів радіації після випадіння радіоактивних речовин з радіоактивної хмари.
Вихідні дані для виявлення фактичної радіаційної обстановки:
а) визначені рівні радіації в окремих точках місцевості –Рt;
б) час їх виміру (t) на момент аварії на АЕС або вибуху.
Виявлення радіаційної обстановки за даними розвідки проводиться в наступній послідовності:
Інформація, яка надходить від розвідувальних підрозділів, заноситься в журнал збору даних.
Рівень радіації Рt, визначений на ОГ на момент часу t, перераховується рівень радіації Р1 на 1 годину після аварії АЕС (ядерного вибуху) за формулами:
Р1= Рt ×Кt, |
(3.1) |
|
|
Р1 = Р t:Кt, |
(3.2) |
Формула 3.1 застосовується при використанні таблиць довідника [3, 5], а формула 3.2 при використанні підручників [1,2].
де Р1 – рівень радіації на 1 годину після аварії [р/год.];
Рt – рівень радіації на момент вимірів, [р/год.];
Кt – коефіцієнт перерахунку визначеного рівня радіації
Кt за виразом 3.1 береться з таб.1.14 с 25 [5], а за виразом 3.2 з таб.1.17 с. 26 [5].
Наносять на карту в точках виміру рівні радіації, перераховані на 1 годину після вибуху або аварії на АЕС.
Проводять межі зон зараження, для чого всі точки з рівнями радіації 8, 80, 240, 800 р/год. з’єднують плавною лінією відповідно синім, зеленим, коричневим і чорним кольором.
У результаті виходить карта з нанесеними межами зон радіоактивного зараження.
Виявлення радіаційної обстановки при аварії на АЕС або на обмеженій ділянці місцевості вимагає меншого часу. Воно зводиться до визначення рівня радіації в районі ОГ і перерахунку його на 1 годину після аварії на АЕС (вибуху ядерних боєприпасів). По ньому робляться висновки про необхідні заходи захисту робітників та службовців, порядку виробничої діяльності та проведення рятувальних і невідкладних робіт (РіНР) у цих умовах.
Під аналі30м радіаційної обстановки розуміється вирішення завдань за варіантами дій формувань Цивільного захисту, виробничої діяльності об’єктів господарчої діяльності та населення в умовах радіоактивного забруднення.
Аналіз радіаційної обстановки, як правило, здійснюється з використанням карти (плану, схеми) з нанесеними зонами зараження або рівнями радіації, об’єктами народного господарства, місцями розташування та ділянок робіт невоєні30ваних формувань Цивільного захисту, маршрутів їх руху та виводу робітників, службовців і населення з небезпечної зони.
Для проведення аналізу радіаційної обстановки необхідно мати наступні вихідні дані:
- час аварії на АЕС (або ядерного вибуху), від якої сталося радіоактивне зараження об’єкта та місцевості;
- рівні радіації на ОГ або в районі майбутніх дій;
- коефіцієнти послаблення, що застосовуються для захисних споруджень, будинків, техніки, транспорту, і т. і.;
- допустиму (встановлену) дозу опромінення для людей (з врахуванням отриманої раніше дози);
- отримане завдання та строки його виконання (час початку та закінчення робіт).
Ступінь небезпеки та можливі наслідки радіоактивного зараження визначають шляхом розв’язання наступних завдань.
А) При аварії на АЕС:
1. Визначення дози опромінення, яку одержують люди при роботі на радіоактивно забрудненій території.
2. Визначення припустимої тривалості роботи людей на радіоактивно забрудненій території.
3. Визначення режиму роботи цеху при радіоактивному зараженні після аварії (руйнуванні) АЕС.
4. Визначення можливих радіаційних втрат.
Б) При вибуху ядерних боєприпасів:
1. Визначення можливих доз опромінення при діях на місцевості, зараженій радіоактивними речовинами.
2. Визначення допустимої тривалості перебування людей на радіоактивно зараженій території.
3. Визначення режимів радіаційного захисту робітників, службовців і виробничої діяльності об’єкта.
4. Визначення можливих радіаційних втрат.