- •Загальні методичні вказівки
- •Лабораторна робота № 1 Прилади радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю
- •1.1 Загальні положення
- •1.1.1 Прилади радіаційної розвідки
- •1.1.2 Прилади дозиметричного контролю
- •1.1.3 Прилади хімічної розвідки
- •1.2 Призначення та характеристика приладів
- •1.2.1 Індикатор-сигналізатор дп-64
- •1.2.2 Сигналізатор-індикатор потужності дози сім-03
- •1.2.3 Бортовий рентгенометр дп-зб
- •1.2.4 Вимірювач потужності дози дп-5а (5б,5в)
- •1.2.5 Радіометр "белла"
- •1.2.6 Радіометр «припять-ркс-20.03»
- •1.3 Прилади дозиметричного контролю
- •1.3.1 Комплект індивідуальних дозиметрів дп-22в і дп-24
- •1.3.2 Комплект вимірювача дози ід-1
- •1.3.3 Вимірювач дози ід-11
- •1.4 Прилади хімічної розвідки
- •1.4.1 Військовий прилад хімічної розвідки (впхр)
- •1.4.2 Напівавтоматичний прилад хімічної розвідки
- •1.4.3 Газоаналізатори горючих газів, кисню та сірководню
- •1.5 Питання для перевірки рівня знань
- •Лабораторна робота № 2 Стійкість роботи об’єктів господарювання у надзвичайних ситуаціях
- •2.1 Сутність стійкості об'єктів у надзвичайних ситуаціях
- •2.2 Методика оцінки стійкості роботи об'єкта господарювання
- •2.2.1 Оцінка стійкості об'єкта до дії повітряної ударної хвилі ядерного вибуху
- •2.2.2 Оцінка стійкості об'єкту до дії проникаючої радіації та радіоактивного забруднення (зараження)
- •2.2.3 Розробка режимів радіаційного захисту працівників в умовах радіоактивного зараження місцевості
- •Варіанти початкових даних для рішення завдань
- •Додаток 1
- •Лабораторна робота №3 Оцінка радіаційної обстановки, що склалася на об’єкті господарювання в результаті аварії на аес
- •Загальні положення
- •3.1 Методика оцінки радіаційної обстановки
- •3.2 Рішення завдань з оцінки радіаційної обстановки
- •3.2.1 Визначення дози опромінення людей при роботі на радіоактивно забрудненій території після аварії аес
- •3.2.2 Визначення допустимої тривалості робіт на радіоактивно забрудненій території
- •3.2.3 Визначення режиму роботи на радіоактивно забрудненій території
- •3.2.4 Визначення можливих втрат працівників в наслідок радіаційного опромінення
- •3.3 Висновки з аналізу радіаційної обстановки
- •Варіанти вихідних даних для оцінки радіаційної обстановки
- •Лабораторна робота № 4 Аналіз хімічної обстановки, що склалася на об’єкті господарювання в результаті аварії на сусідньому об’єкті, який має сильнодіючі отруйні речовини (сдор)
- •4.1 Основні визначення
- •4.2 Вихідні дані для оцінки хімічної обстановки
- •4.3 Рішення завдань з аналізу хімічної обстановки
- •4.3.1 Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження
- •4.3.2 Визначення часу підходу хмари зараженого повітря до певного рубежу (об’єкту).
- •4.3.3 Визначення часу уражаючої дії сдор.
- •4.3.4 Визначення межі осередків хімічного ураження сдор і можливих втрат людей в осередку ураження.
- •4.5 Висновки з аналізу хімічної обстановки
- •Варіанти завдань для оцінки хімічної обстановки
- •4 Контрольні питання для самостійної роботи
- •Література
- •Булюк в.І., Манойло о.Г., Шмігельський в.С.
- •Посібник до виконання лабораторних робіт
2.2.3 Розробка режимів радіаційного захисту працівників в умовах радіоактивного зараження місцевості
Режими роботи в умовах радіоактивного зараження особливо важливі для підприємств, виробничий процес на яких, не можна переривати за технологічних та інших причин.
З табл. 1.22 с. 29 приведений варіант режимів роботи цеху для умов, коли відпочиваюча зміна знаходиться в заміській зоні і за умовами зараження не може прийняти участі у виробництві протягом певного часу ( до спаду рівня радіації до безпечного значення). При цьому робота цеху переривається на мінімальний необхідний час, після закінчення якого поновлюється виробництво і ведеться скороченими змінами, які можуть бути утворені з повної робочої зміни, що опинилася на об'єкті на початок радіоактивного зараження місцевості.
Зміст режиму включає:
- кількість задіяних скорочених змін;
- початок і закінчення роботи кожної зміни;
- тривалість роботи змін;
- отримувану ними дозу випромінювання;
- час відновлення роботи у звичайному режимі (двома повними змінами).
Порядок дій при визначенні (виборі) режиму роботи наступний:
1. Вимірюється рівень радіації на об'єкті (після випадання радіоактивних речовин з хмари ядерного вибуху).
2. Перераховується зміряний рівень радіації в tі після ядерного вибуху Рtі на рівень радіації через 1 годину після вибуху ( P1) по формулі:
P1 = Ptі × Kti
де Kt і - коефіцієнт перерахунку на tі після вибуху, визначається з табл. 1.14 с. 25[5] .
3. З табл. 1.22 с. 29 [5] знаходимо відповідний режим роботи і визначаємо його зміст.
Завдання 3
Визначити режим роботи працюючої зміни складального цеху заводу, якщо рівень радіації, зміряної через 3 години після ядерного вибуху, склав 130 Р/г.
Працівники цеху працюють в приміщенні цеху (Косл=7), Ддоп.= 25 Р, Tp= 12 годин, кількість скорочених змін, які можна створити з повної N =3, виробничий процес переривати можна. Для захисту працюючих людей використовується вбудоване в будівлі цеху сховище.
Вихідні дані:
1. Допустима (встановлена) доза радіації - Ддоп = 25 Р..
2. Будівля цеху - одноповерхова, цегляна, розташована в районі забудови;
3. Сховище:
- вбудоване у будівлю цеху,
- перекриття: залі30бетон товщиною 40см і ґрунт – 25см;
4. Тривалість робочої зміни - 12годин.
5. Кількість скорочених змін - Nзмін =3
Рішення.
У зв’язку з тим, що вхідною величиною для визначення режиму діяльності зміни (див. табл. 1.22 с.29 [5], друга колонка) встановлений рівень радіації на 1годину після вибуху, нам необхідно зміряний через 3 години (за умовами задачі) рівень радіації Ptі=3 =130р/г , перевести на рівень1 годину після вибуху.
Для цього:
- з табл. 1.14 с. 25 [5] за величиною tі= 3 знаходимо коефіцієнт перерахунку Ktі=3 = 3,74
- визначаємо рівень радіації на 1 годину після вибуху:
P1 = Ptі=3 × Ktі=3 = 130 × 3,74 =486,2 ≈500 р/г
- з табл. 1.22 с.29 [5] знаходимо, що рівню радіації 500 Р/г відповідає режим, що має умовний номер В-3.
Всі величини, що приведені для цього режиму діяльності виписуємо в таблицю №3 відповідно для 1,2 і 3-ї скорочених змін.
Таблиця № 3 - Режим роботи складального цеху при радіоактивному зараженні місцевості
Умовний номер режиму |
Рівень радіації на 1 год. після вибуху, Р |
Початок роботи цеху після вибуху, год. |
Зміст роботи режимів |
Доза радіації за час роботи, Р |
Можливий початок роботи у звичайному режимі (двома повними змінами) після вибуху (години) |
|||
№ зміни |
Початок роботи змін після вибуху, год. (tп) |
Кінець роботи змін після вибуху, год. |
Тривалість роботи зміни, год. Т1, |
|||||
В-3 |
500 |
5 |
1 |
5 |
8,5 |
3,5 |
25 |
27,5 |
2 |
8,5 |
15,5 |
7 |
25 |
||||
3 |
15,5 |
27,7 |
12 |
23 |
||||
З таблиці №3 видно що:
1. Цех починає роботу через на 5год відносно моменту вибуху.
2. Виробництво в цеху до цього часу припиняється, робочі повинні перейти і знаходитися в сховищі.
3. Після закінчення цього часу робота поновлюється і ведеться у виробничій будівлі трьома скороченими змінами;
- тривалість роботи першої зміни - 3,5 години;
- другої -7 годин;
- третьої - 12 годин;
- відпочиваючі зміни повинні перебувати у сховищі.
4. Цех може перейти на роботу в звичайному, режимі (двома повними змінами) через 27,5 години після ядерного вибуху.
5. До цього часу на об'єкт повинна прибути зміна із заміської зони, працююча зміна убуває на відпочинок.
Висновок:
Цех може перейти на роботу в звичайному, режимі (двома повними змінами) через 27,5 години після ядерного вибуху. На об'єкт прибуває зміна із заміської зони, працююча зміна убуває у заміську зону на відпочинок.