
- •1.Науково-методологічні підходи до змісту функції природи у життєдіяльності людини та розвитку суспільства.
- •2. Науково-методологічні підходи до поняття екологічної кризи та її причин в Україні
- •3.Наукові підходи до шляхів вирішення екологічних проблем за допомогою і в рамках екологічного права
- •4. Наукові концепції взаємодії суспільства і природи та їх вплив на формування науки екологічного права
- •5. Концепція сталого розвитку і правові форми її втілення у міжнародному праві та праві України
- •6. Поняття та механізм реалізації державної екологічної політики України (за науковими працями проф. В.І. Андрейцева)
- •7. Формування та реалізація державної екологічної політики України в програмних документах
- •15. Актуальні проблеми кодифікації національного та міжнародного екологічного права (за науковими працями проф. Ю.С. Шемшученка).
- •17. Еколого-правова наукова школа Інституту держави і права ім.. Корецького ( персоналії та наукові доробки).
- •18. Еколого-правова наукова школа Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» (м. Харків) ( персоналії та наукові доробки).
- •19. Еколого-правова наукова школа Національного університету «Одеської юридичної академії» ( персоналії та наукові доробки).
- •20. Еколого-правова наукова школа Львівського національного університету імені Івана Франка ( персоналії та наукові доробки)
- •21. Становлення та розвиток інституту екологічних прав людини у законодавстві України (за публікаціями українських вчених).
- •22. Правові проблеми екологічного підприємництва (за науковими працями проф. А.Г. Бобкової).
- •23. Тектолого-правові (управлінські) аспекти забезпечення сучасної екологічної політики держави (за науковими працями проф. В.І. Андрейцева).
- •24. Правові проблеми екологічного контролю (за науковими працями проф. М.В. Краснової, доц. Е.В. Позняк, доц. Т.О. Коваленко та ін.).
- •25. Проблеми юридичної відповідальності за екологічні правопорушення в контексті сталого розвитку (за науковими працями проф. Г.І. Балюк).
- •26. Проблеми компенсації шкоди за екологічним законодавством України (за науковими працями проф. М.В. Краснової).
- •27. Консолідуюча роль земельного законодавства у розвитку системи природноресурсового права (за науковими працями проф. В.І. Андрейцева).???
- •28. Колізії в правовому регулюванні земельних відносин в Україні (за науковими працями проф. А.М. Мірошниченка, доц. Коваленко т.О.).
- •36. Екологічна мережа як новітній об'єкт екологічного права України – соціально-правові та екологічні передумови визнання та регулювання.
- •37. Правові форми та види використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
- •38. Актуальні проблеми становлення і розвитку права екологічної безпеки в Україні
- •39. Поняття та ознаки екологічної безпеки як правової категорії.
- •40. Правові проблеми радіаційної безпеки в Україні (за науковими працями проф. Г.І. Балюк г.І., к.Ю.Н. О.В. Сушик, к.Ю.Н. О.Ю. Кронди).
37. Правові форми та види використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Закон Про природно-заповідний фонд України
Стаття 9. Види використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду
Території та об'єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися:
у природоохоронних цілях;
у науково-дослідних цілях;
в оздоровчих та інших рекреаційних цілях;
в освітньо-виховних цілях;
для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.
Встановлені частиною першою цієї статті основні види використання, а також додаткові: заготівля деревини, лікарських та інших цінних рослин, їх плодів, сіна, випасання худоби, мисливство, рибальство та інші види використання можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій та об'єктів природно-заповідного фонду, встановленим вимогам щодо охорони, відтворення та використання їх природних комплексів та окремих об'єктів.
На землях природно-заповідного фонду, а також землях територій та об'єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність, тобто землях іншого природоохоронного або історико-культурного призначення законодавством забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико - культурних комплексів та об'єктів, призводить до зниження їх якісних чи кількісних показників, до руйнування природних систем чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.
Спеціальне використання природних ресурсів загальнодержавного значення в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється фізичними та юридичними особами на підставі дозволів, які видаються органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим та територіальними органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища. Дозволи надаються в межах лімітів на використання відповідних природних ресурсів природно-заповідного фонду, затверджених центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища (Міністерства екології та природних ресурсів України).
Спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється також на підставі встановленого ліміту на використання цих природних ресурсів, який затверджується органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим та територіальними органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища та на підставі дозволів, що видаються місцевими радами за погодженням з територіальними органами виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища.