24. Правові проблеми екологічного контролю (за науковими працями проф. М.В. Краснової, доц. Е.В. Позняк, доц. Т.О. Коваленко та ін.).

Контроль – відповідний напрямок держ політики, в межах якої зд повноваж орг. держави щодо перевірки додерж вимог екологічного законодавства, застосування заходів попередження, застосування заходів державного примусу щодо осіб, які порушують законодавство. За способом здійснення контр-нагляд повноважень – виділяють сан-епідем нагляд, вет нагляд, фіто сан нагляд, геолог контроль, гірничий нагляд, радіоліз, прокурорський нагляд. Система правових норм потребує систематизації – прийняття ЗУ Про основні засади держ нагляду (контролю)….. В юр літературі поруш питання про систематизацію правових норм – пропонується прийняття закону про екологічний контроль. На даний час існує лише Наказ ” Про затвердження Положення про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць”

Складання протоколів. Проблеми еколог права – недосконалі розміри штрафів, проблема систематизації екологічних правопорушень. Контр-нагл органи можуть заст. економ санкції.

Інспектори є одним із суб застосування екологічного законодавства.

Еколог моніторинг – с-ма інф-аналітична, що дозвол визначити і спрогнозувати зміни нпс, розробити рекомендації для прийняття екологічно-важливих рішень.

Створена глобальна система моніторингу довкілля. Положення Про держ систему моніторингу довкілля.

Система включ відповідну систему державних органів. Еколог моніторинг є джерелом екологічної інформації. Спец лабораторії, спостережні пункти. Нац космічне агентство.

Інформаційне екологічне забезпечення. Джерела інф-ії – акти контрольних перевірок, дані державних кадастрів, реєстрів. Зд Мінприродою, МОЗ, МНС, поресурсовими органами, органами місц самовар, самими підприємствами, установами, організаціями.

ПВРУ Про періодичне інформування про 100 найбільших забруднювачів.

25. Проблеми юридичної відповідальності за екологічні правопорушення в контексті сталого розвитку (за науковими працями проф. Г.І. Балюк).

Еколого-правова відповідальність є «обов’язком осіб зазнавати несприятливі наслідки еколого-правового характеру у випадку порушення ними вимог екологічного законодавства, які передбачені в санкціях правових норм, що застосовуються у визначеному процедурному порядку . зокрема, еколого - правової культури, упорядкованості законодавства в цій сфері, а також від стану вивчення умов і причин екологічних правопорушень та ряду інших обставин. На превеликий жаль, ці питання залишаються поки що поза увагою учених галузі екологічного права України. При цьому не можна не згадати, що теоретичні основи юридичної відповідальності в загальній теорії права були предметом дослідження в наукових працях ряду видатних як вітчизняних так і зарубіжних учених. Однак, слід визнати, що в сучасних умовах все ж таки відсутнє як теоретичне обґрунтування концепції юридичної відповідальності за екологічні правопорушення, як одного з найважливіших інститутів екологічного права України, так і всебічне дослідження цього правового явища, його теоретичний аналіз і напрацю- вання науково-обґрунтованих рекомендацій по застосуванню різноманітних несприятливих наслідків до екологічних правопорушників. Вище викладене дозволяє автору статті привернути увагу представників юридичної науки, перш за все науки екологічного права, на необхідність вирішення в сучасних умовах державотворення в Україні наступних завдань: розкриття змісту поняття "юридична відповідальність за екологічні правопорушення" і його особливостей; розробка системи принципів юридичної відповідальності за екологічні правопорушення і виявлення їх змісту; формування поняття, виявлення сутності, аналізу складу і ознак екологічного правопорушення, за яке настає юридична відповідальність; здійснення класифікації екологічних правопорушень, за які настає юридична відповідальність; аналіз системи органів, які застосовують заходи юридичної відповідальності за екологічні правопорушення; аналіз основних санкцій юридичної відповідальності за екологічні правопорушення; виявлення процесуальних особливостей застосування заходів юридичної відповідальності за екологічні правопорушення; виявлення особливостей застосування юридичної відповідальності в екологічній сфері в умовах переходу України до усталеного розвитку і ринкової економіки; оцінка стану національного законодавства в сфері охорони довкілля, виявлення недоліків і прогалин в правовому регулюванні; підготовка наукових рекомендацій щодо підвищення ефективності правового регулювання, що стосується юридичної відповідальності в сфері охорони довкілля, природокористування та забезпечення екологічної безпеки.