- •Педагогіка вищої школи Підручник
- •Частина і Педагогіка вищої школи – наукА та мистецтво
- •Розділ 1 загальні Основи педагогіки вищої школи
- •1.1. Предмет педагогіки вищої школи
- •1.2. Основні завдання та функції педагогіки вищої школи
- •1.3. Методологія педагогіки вищої школи у світлі сучасної парадигми науки
- •1.3.1. Методологічні категорії педагогіки вищої школи
- •1.3.2. Синергетика як загальнонаукова методологія педагогічної освіти
- •Розділ 2 основи дидактики вищої школи
- •2.1. Закони, закономірності та принципи дидактики вищої школи
- •2.2. Зміст освіти у вищій школі
- •2.3. Моделі освіти
- •2.4. Педагогічні технології
- •Розділ 3 Викладач як суб’єкт педагогічного процесу у вищому навчальному закладі
- •3.1. Вимоги до викладача вищої школи
- •3.2. Функції викладача вищої школи
- •3.3. Професійна культура викладача вищого навчального закладу
- •3.4. Основні вимоги до професіоналізму та функцій викладача вищої школи в умовах становлення синергетичної парадигми освіти
- •Розділ 4. Суб’єктна позиція магістранта в навчально-виховному процесі
- •4.1. Навчально-професійна діяльність магістранта
- •4.2. Рівні суб’єктних позицій магістрантів
- •4.3. Індивідуальний освітній маршрут магістранта
- •Розділ 5 Форми та медоди навчання у вищій школі
- •5.1. Лекція: поняття, функції, принципи, види
- •Види лекцій
- •5.2. Семінарські заняття: традиційні та рефлексивні
- •5.3. Методи активізації творчого мислення магістрантів
- •5.3.1. Синектика
- •5.3.2. Дискусії
- •5.3.3. Рольова гра
- •5.3.4. Метод проектів
- •5.3.5. Кейс-метод
- •Розділ 6 Самостійна робота магістранта
- •6.1. Різновиди самостійної роботи магістранта
- •6.2. Основні функції самостійної роботи магістрантів
- •6.3. Етапи та умови організації самостійної роботи магістранта
- •Розділ 7 Науково-дослідницька діяльність магістранта
- •7.1. Магістерська як самостійна випускна науково-дослідницька, кваліфікаційна робота
- •7.2. Структура магістерського дослідження
- •Основна частина магістерської роботи
- •Правила оформлення додатків
- •7.3. Основні вимоги до оформлення магістерської роботи
- •Оформлення списку використаних джерел
- •7.4. Організація захисту
- •7.5. Оцінювання магістерської роботи
- •Розділ 8 Науково-виробниче стажування магістрантів
- •8.1. Мета та завдання науково-виробничого стажування
- •8.2. База науково-виробничого стажування
- •8.3. Організація та керівництво стажуванням
- •8.4. Зміст науково-виробничого стажування
- •8.5. Підведення підсумків стажування
- •8.6. Вимоги до складання й оформлення звіту
- •8.7. Порядок захисту результатів науково-виробничого стажування
- •Розділ 9 Контроль та оцінка знань, умінь та навичок магістрантів
- •9.1. Види та форми перевірки знань магістрантів
- •9.2. Критерії оцінки і норми оцінки
- •9.3. Критерії оцінювання навчальних досягнень магістрантів
- •Розділ 10 Організація та управління навчально-виховним процесом у вищому навчальному закладі
- •10.1. Соціальне управління
- •10.2. Наукові засади управління вищим навчальним закладом
- •10.3. Структура управління вищим навчальним закладом
- •10.4. Органи громадського самоврядування у вищих навчальних закладах
- •10.5. Студентське самоврядування
- •10.6. Організація управління виховним процесом у вищих закладах освіти
- •10.7. Управління навчальним процесом
- •Частина іі аналіз сучасного стану вищої освіти та перспективи її розвитку
- •Розділ 11 сучасна вища освіта
- •11.1. Державна політика в галузі освіти
- •11.2. Особливості формування освітньої політики як мультидисциплінарної сфери досліджень
- •11.3. Аналіз чинників впливу на формування та здійснення освітньої політики
- •11.4. Сутність глобалізації та її вплив на розвиток освіти
- •Розділ 12 система освіти україни
- •12.1. Суспільний характер освіти
- •12.2. Безперервна освіта як філософсько-педагогічна концепція
- •12.3. Неперервна освіта як феномен практики та педагогічна концепція
- •12.4. Наступність освіти як зв’язок між різними етапами розвитку особистості
- •12.5. Система освіти як сукупність освітніх закладів
- •12.6. Структура освіти в Україні
- •Розділ 13 Магістратура як освітній простір
- •13.1. Сутність магістерської підготовки
- •13.2. Концептуальні основи процесу створення освітнього простору магістратури
- •13.3. Суб’єктна для суб’єкта взаємодія всіх учасників навчального процесу
- •13.4. Супровід процесу навчання в освітньому просторі магістратури
- •13.5. Продуктивний характер навчальної діяльності в магістратурі
- •Розділ 14 Болонський процес та перспективи розвитку вищої освіти
- •14.1. Генеза розвитку вищої освіти в Україні
- •14.2. Основні етапи розвитку вищої освіти в Україні
- •14.3. Передумови й необхідність створення Болонського процесу
- •14.4. Принципи європейського освітнього простору
- •14.5. Зміст Болонської декларації як основи створення єдиного Європейського освітнього простору
- •14.6. Структура вищої освіти і ступенів за Болонською системою
- •14.7. Європейська система перезарахування кредитів – ects
- •14.8. Шкала оцінювання ects
- •14.9. Навчання впродовж життя
- •14.10. Входження України в європейський простір вищої освіти
- •14.11. Правова документація України щодо Болонського процесу
- •Словник
- •Література
- •Орієнтовна схема аналізу уроку
- •I. Загальні відомості про урок
- •II. Тип і структура уроку
- •III. Зміст уроку
- •IV. Методи й прийоми навчання на уроці
- •V. Поведінка учнів на уроці
- •VI. Поведінка вчителя на уроці
- •VII. Висновки й пропозиції
- •Нотограма уроку
- •Конструктор тестІв для перевірки знань магістрантів з дисципліни
1.2. Основні завдання та функції педагогіки вищої школи
Основні завдання педагогіки вищої школи:
– обґрунтування методологічних і теоретичних засад педагогічного процесу у вищій школі на сучасному етапі розвитку науки й людства;
– вивчення сутності, особливостей і закономірностей педагогічного процесу та його складових: навчання, виховання, морально-психічної і психологічної підготовки, розвитку, самовиховання й самоосвіти відповідно до вимог Болонського процесу;
– розроблення методичних систем та окремих методів соціалізації й професійної підготовки майбутніх фахівців, їхнього виховання й розвитку;
– розроблення й конкретизація принципів навчання та виховання студентів (слухачів), їхньої професійної, морально-психічної й психологічної підготовки відповідно до змін, які відбуваються в житті суспільства у ринковій економіці та ін.;
– виявлення та обґрунтування умов успішної реалізації вимог принципів навчання й виховання для діяльності в різних сферах;
– визначення шляхів удосконалення й розвитку організаційних форм навчально-виховної роботи, підвищення ефективності різних способів контролю, оцінки навчально-виховного процесу, рівнів підготовленості студентів і груп;
– прогнозування розвитку педагогічного процесу залежно від перспектив науки й потреб суспільства;
– розроблення нових підходів, принципів, форм і методів професійної, морально-психічної й психологічної підготовки студентів (слухачів) та різних соціальних груп до діяльності в умовах конкуренції;
– пошук шляхів, прийомів, способів і засобів активізації пізнавальної діяльності студентів (слухачів), скорочення часу на їхнє ефективне та якісне професійне навчання;
– виявлення закономірностей педагогічного впливу на студентів (слухачів) з метою формування в них наукового світогляду, національної свідомості, гідності й гордості, національних почуттів, патріотизму, професійної відповідальності;
– формування в студентів мотивації до діяльності, конкуренції, активного суспільного й громадського життя;
– розкриття основних закономірностей, мети, змісту, методики самовиховання й самоосвіти студентів (слухачів), способів і прийомів їхнього стимулювання серед різних категорій людей;
– розроблення сучасних педагогічних технологій соціалізації й професійної підготовки фахівців та різних соціальних груп;
– вивчення різних колективів і розроблення технологій педагогічного впливу на них з метою їхнього згуртування, оптимізації стосунків і забезпечення взаємодії, злагодженості тощо;
– вивчення й критичне осмислення педагогічної спадщини вищої школи минулого, виявлення й використання всього того, що є цінним сьогодні;
– упровадження в систему вищої освіти нових педагогічних технологій освіти, навчання, професійної підготовки, виховання тощо;
– перебудова навчально-виховного процесу у вищій школі відповідно до вимог Болонського процесу.
Педагогіка вищої школи виконує такі функції:
– аналітичну (теоретичне вивчення, опис, аналіз педагогічних явищ і процесів, причинно-наслідкових зв’язків; аналіз, узагальнення, інтерпретація й оцінка педагогічного досвіду);
– прогностичну (забезпечення наукового обґрунтування цілей, планування педагогічного процесу, ефективного керівництва освітньою політикою);
– проективно-конструктивну (розробка нових технологій та втілення результатів досліджень).
Педагогіка вищої школи має забезпечити реалізацію таких функцій: освітньої, науково-пізнавальної, спонукальної, перетворювальної, прогнозуючої, проективної, культурологічної, адаптивної, формуючо-виховної та формуючо-професійної.
