- •Педагогіка вищої школи Підручник
- •Частина і Педагогіка вищої школи – наукА та мистецтво
- •Розділ 1 загальні Основи педагогіки вищої школи
- •1.1. Предмет педагогіки вищої школи
- •1.2. Основні завдання та функції педагогіки вищої школи
- •1.3. Методологія педагогіки вищої школи у світлі сучасної парадигми науки
- •1.3.1. Методологічні категорії педагогіки вищої школи
- •1.3.2. Синергетика як загальнонаукова методологія педагогічної освіти
- •Розділ 2 основи дидактики вищої школи
- •2.1. Закони, закономірності та принципи дидактики вищої школи
- •2.2. Зміст освіти у вищій школі
- •2.3. Моделі освіти
- •2.4. Педагогічні технології
- •Розділ 3 Викладач як суб’єкт педагогічного процесу у вищому навчальному закладі
- •3.1. Вимоги до викладача вищої школи
- •3.2. Функції викладача вищої школи
- •3.3. Професійна культура викладача вищого навчального закладу
- •3.4. Основні вимоги до професіоналізму та функцій викладача вищої школи в умовах становлення синергетичної парадигми освіти
- •Розділ 4. Суб’єктна позиція магістранта в навчально-виховному процесі
- •4.1. Навчально-професійна діяльність магістранта
- •4.2. Рівні суб’єктних позицій магістрантів
- •4.3. Індивідуальний освітній маршрут магістранта
- •Розділ 5 Форми та медоди навчання у вищій школі
- •5.1. Лекція: поняття, функції, принципи, види
- •Види лекцій
- •5.2. Семінарські заняття: традиційні та рефлексивні
- •5.3. Методи активізації творчого мислення магістрантів
- •5.3.1. Синектика
- •5.3.2. Дискусії
- •5.3.3. Рольова гра
- •5.3.4. Метод проектів
- •5.3.5. Кейс-метод
- •Розділ 6 Самостійна робота магістранта
- •6.1. Різновиди самостійної роботи магістранта
- •6.2. Основні функції самостійної роботи магістрантів
- •6.3. Етапи та умови організації самостійної роботи магістранта
- •Розділ 7 Науково-дослідницька діяльність магістранта
- •7.1. Магістерська як самостійна випускна науково-дослідницька, кваліфікаційна робота
- •7.2. Структура магістерського дослідження
- •Основна частина магістерської роботи
- •Правила оформлення додатків
- •7.3. Основні вимоги до оформлення магістерської роботи
- •Оформлення списку використаних джерел
- •7.4. Організація захисту
- •7.5. Оцінювання магістерської роботи
- •Розділ 8 Науково-виробниче стажування магістрантів
- •8.1. Мета та завдання науково-виробничого стажування
- •8.2. База науково-виробничого стажування
- •8.3. Організація та керівництво стажуванням
- •8.4. Зміст науково-виробничого стажування
- •8.5. Підведення підсумків стажування
- •8.6. Вимоги до складання й оформлення звіту
- •8.7. Порядок захисту результатів науково-виробничого стажування
- •Розділ 9 Контроль та оцінка знань, умінь та навичок магістрантів
- •9.1. Види та форми перевірки знань магістрантів
- •9.2. Критерії оцінки і норми оцінки
- •9.3. Критерії оцінювання навчальних досягнень магістрантів
- •Розділ 10 Організація та управління навчально-виховним процесом у вищому навчальному закладі
- •10.1. Соціальне управління
- •10.2. Наукові засади управління вищим навчальним закладом
- •10.3. Структура управління вищим навчальним закладом
- •10.4. Органи громадського самоврядування у вищих навчальних закладах
- •10.5. Студентське самоврядування
- •10.6. Організація управління виховним процесом у вищих закладах освіти
- •10.7. Управління навчальним процесом
- •Частина іі аналіз сучасного стану вищої освіти та перспективи її розвитку
- •Розділ 11 сучасна вища освіта
- •11.1. Державна політика в галузі освіти
- •11.2. Особливості формування освітньої політики як мультидисциплінарної сфери досліджень
- •11.3. Аналіз чинників впливу на формування та здійснення освітньої політики
- •11.4. Сутність глобалізації та її вплив на розвиток освіти
- •Розділ 12 система освіти україни
- •12.1. Суспільний характер освіти
- •12.2. Безперервна освіта як філософсько-педагогічна концепція
- •12.3. Неперервна освіта як феномен практики та педагогічна концепція
- •12.4. Наступність освіти як зв’язок між різними етапами розвитку особистості
- •12.5. Система освіти як сукупність освітніх закладів
- •12.6. Структура освіти в Україні
- •Розділ 13 Магістратура як освітній простір
- •13.1. Сутність магістерської підготовки
- •13.2. Концептуальні основи процесу створення освітнього простору магістратури
- •13.3. Суб’єктна для суб’єкта взаємодія всіх учасників навчального процесу
- •13.4. Супровід процесу навчання в освітньому просторі магістратури
- •13.5. Продуктивний характер навчальної діяльності в магістратурі
- •Розділ 14 Болонський процес та перспективи розвитку вищої освіти
- •14.1. Генеза розвитку вищої освіти в Україні
- •14.2. Основні етапи розвитку вищої освіти в Україні
- •14.3. Передумови й необхідність створення Болонського процесу
- •14.4. Принципи європейського освітнього простору
- •14.5. Зміст Болонської декларації як основи створення єдиного Європейського освітнього простору
- •14.6. Структура вищої освіти і ступенів за Болонською системою
- •14.7. Європейська система перезарахування кредитів – ects
- •14.8. Шкала оцінювання ects
- •14.9. Навчання впродовж життя
- •14.10. Входження України в європейський простір вищої освіти
- •14.11. Правова документація України щодо Болонського процесу
- •Словник
- •Література
- •Орієнтовна схема аналізу уроку
- •I. Загальні відомості про урок
- •II. Тип і структура уроку
- •III. Зміст уроку
- •IV. Методи й прийоми навчання на уроці
- •V. Поведінка учнів на уроці
- •VI. Поведінка вчителя на уроці
- •VII. Висновки й пропозиції
- •Нотограма уроку
- •Конструктор тестІв для перевірки знань магістрантів з дисципліни
6.2. Основні функції самостійної роботи магістрантів
Основними функціями самостійної роботи магістрантів є пізнавальна, самостійна, прогностична, коригувальна та виховна.
Пізнавальна функція визначається засвоєнням студентом систематизованих знань з дисциплін.
Самостійна функція – це формування вмінь і навичок, самостійного їх оновлення й творчого застосування.
Прогностична функція є вмінням магістранта вчасно передбачати й оцінювати як можливий результат, так і саме виконання завдання.
Коригувальна функція визначається вмінням вчасно коригувати свою діяльність.
Виховна функція – це формування самостійності як риси характеру.
Підготовка спеціалістів вищої кваліфікації має бути спрямована на формування здатності до самостійної творчої діяльності. Вона повинна мати систематичний, а не епізодичний характер, що вимагає теоретичного обґрунтування педагогічних умов організації та стимулювання самостійної роботи магістрантів вищих навчальних закладів освіти; вивчення видів самостійної роботи та методів її проведення; експериментальної перевірки системи педагогічних умов удосконалення самостійної роботи магістрантів; розробки методичних рекомендацій з її організації.
Непряме педагогічне управління самостійною роботою магістрантів – засіб опосередкованої координації процесу їхнього професійного розвитку, що впливає на особистість без жорсткої регламентуючої дії з наданням права вибору особистих стратегій поведінки, яке реалізується на базі непрямих впливів, рефлексії та співтворчої взаємодії в процесі індивідуальної та групової самостійної творчої діяльності.
6.3. Етапи та умови організації самостійної роботи магістранта
Організація самостійної роботи проходить у два етапи:
1. Початкова організація, що передбачає безпосередню участь викладача в діяльності магістрантів та виявлення причин появи помилок.
2. Самоорганізація, що не вимагає безпосередньої участі викладача в процесі самостійного формування знань магістрантів.
В організації самостійної роботи магістрантів особливо важливим є правильне визначення обсягу й структури змісту навчального матеріалу, що виноситься на самостійне опрацювання, а також необхідне методичне забезпечення для їхньої самостійної роботи. Методичне забезпечення такої роботи включає програму діяльності, варіативні завдання, нестандартні завдання з урахуванням індивідуальних можливостей кожної особистості.
Для ефективної самостійної роботи магістрантів необхідно виконати ряд умов:
1. Забезпечити правильне поєднання обсягів аудиторної та самостійної роботи.
2. Методично правильно організувати роботу магістранта в аудиторії й поза нею (застосування новітніх технологій організації самостійної пізнавальної, наукової та виробничої діяльності магістрантів, урахування специфіки вивчення навчальних дисциплін).
Крім цього, обов’язково мають бути чітко визначені
– мета й завдання самостійної роботи;
– ставлення магістрантів до необхідності самостійної роботи;
– обґрунтованість змісту й засоби здійснення самостійної роботи;
– розподіл магістрантів за рівнями на основі чинних відмінностей в особливостях і змісті самостійної навчально-пізнавальної діяльності, їх мотивації та умінні організовувати самостійну роботу;
– уявлення кожним студентом того обсягу самостійних практичних робіт, які він повинен виконати за певний проміжок навчального часу (за семестр чи навчальний рік);
– практичні завдання для самостійної роботи;
– зразки практичних робіт і рекомендації до їх виконання;
– вимоги до оцінювання кожної роботи викладачем;
– можливості своєчасного отримання потрібної консультації.
3. Забезпечити магістранта необхідними методичними матеріалами для перетворення процесу самостійної роботи на творчий процес.
4. Контролювати організацію й хід самостійної роботи та заходи, що заохочують магістранта за її якісне виконання.
Перша умова ефективної самостійної роботи магістрантів полягає в необхідності оптимального структурування навчального плану не тільки в сенсі послідовності вивчення окремих курсів, але й доцільного співвідношення аудиторної й самостійної роботи. Важливу роль тут відіграє правильне визначення трудомісткості різних видів самостійних робіт, зокрема курсових проектів, розрахунково-графічних робіт та інших завдань.
Друга умова – це методично раціональна організація роботи. Важливо поступово змінювати стосунки між студентом і викладачем. Якщо на перших етапах навчання в магістратурі викладачеві властива активна творча позиція, а магістрант найчастіше просто йде за викладачем, то надалі ця послідовність повинна змінитися, щоб спонукати магістранта працювати самостійно, активно прагнути самоосвіти. Самостійна робота повинна вчити мислити, аналізувати, враховувати умови, ставити завдання, вирішувати проблеми, тобто цей процес поступово повинен перетворюватися на творчий.
Третя умова – це забезпечення магістранта відповідною навчально-методичною літературою. На сьогодні ситуація у вищій школі не дозволяє забезпечити магістранта необхідною літературою, виданою центральними видавництвами, тому, з огляду на економічні умови й можливості поліграфічних баз, варто рекомендувати перехід на електронні лекційні матеріали викладачів.
Для організації самостійної роботи магістрантів необхідно:
– формувати в магістрантів потреби та інтерес до самостійної роботи;
– ураховувати індивідуальні особливості магістрантів у процесі визначення завдань для самостійної роботи; а також їхні групові особливості (рівень інтелектуального розвитку, провідний тип темпераменту, мотив навчальної діяльності тощо);
– розробляти індивідуальні творчі завдання для самостійної роботи магістрантів над проблемними темами курсу;
– забезпечувати необхідним методичним матеріалом для організації самостійної роботи магістрантів;
– грамотно керувати самостійною роботою магістрантів і надавати вчасну допомогу, щоб усунути недоліки.
Контрольні запитання:
Як розглядається самостійна робота магістранта в сучасній дидактиці?
Назвіть основні структурні елементи самостійної роботи магістранта.
Від чого залежить технологія виконання самостійної роботи магістранта?
Що є основними ознаками самостійної роботи?
Назвіть функції самостійної роботи магістрантів.
