Тема 2. Системний аналіз управлінських проблем
Поняття системного аналізу та передумови його застосування при вирішенні управлінських проблем..
Процес системного аналізу управлінських проблем.
Особливості застосування системного аналізу при вирішенні управлінських проблем (методичні прийоми і способи).
Поняття системного аналізу та передумови його застосування при вирішенні управлінських проблем
Закономірне ускладнення об'єкта господарювання об'єктивно потребує системного мислення в процесі управління, системного підходу до аналізу господарських ситуацій, що вирішуються і прийняття управлінських рішень.
При збільшенні обсягів виробництва, комплексній взаємодії всіх аспектів діяльності господарюючого суб'єкта для управління необхідне комплексне дослідження управлінських проблем, що виникають, за умови, якщо господарська діяльність розглядається як система. Саме таке комплексне дослідження і отримало назву системного аналізу.
Е. Квейд - спеціаліст в галузі системного аналізу відмічає, що на основі історії розвитку системних досліджень його можна було б охарактеризувати як дослідження, яке допомагає тому, хто приймає рішення, обрати напрям дій шляхом вивчення своїх власних цілей, кількісного порівняння затрат, ефективності та ступеня ризику, пов'язаних із здійсненням альтернатив політики та стратегії, необхідних для досягнення поставлених цілей, а також шляхом формулювання додаткових альтернатив, якщо вивчені альтернативи виявляться недостатніми. Системний аналіз є особливим підходом до розгляду складних проблем вибору в умовах невизначеності.
21
Тема 2. Системний аналіз управлінських проблем
Системний аналіз є найбільш конструктивним із прикладних напрямів системних досліджень. Він орієнтує управлінця не тільки на облік певних закономірностей функціонування і розвитку складних систем, але і обов'язково на розробку методики організації процесу прийняття рішення, в якій виділяють етапи, визначається їх послідовність і пропонуються різні підходи і методи виконання цих етапів в конкретних умовах. Ці методики допомагають залучити спеціалістів різних галузей знань, забезпечити взаємодію і взаєморозуміння між ними, тобто організувати процес колективного прийняття рішення.
Системний аналіз виник не як результат
Виникнення і розвиток |
наукових досліджень чи |
відкриття |
відомих |
|
системних досліджень |
|
|||
вчених. Складність явищ |
суспільного |
життя, |
|
|
|
|
комплексність проблем, які виникають перед управлінням, сприяє пошуку шляхів вирішення комплексних задач. Системний аналіз є саме тим інструментом, який допомагає управлінню в науковому обґрунтуванні рішень, пов'язаних із складними проблемами, тобто він є об'єктивною необхідністю.
Роль інтеграції наук, організації взаємозв'язків і взаємодії між різними науковими напрямками завжди виконувала філософія, яка одночасно була і джерелом виникнення ряду наукових напрямів.
Так і в 30-ті роки XX ст. філософія була джерелом виникнення узагальнюючого напрямку - теорією систем. Основоположником цього напряму є Л. фон Берталанфі, який вперше доповів про свою концепцію на філософському семінарі, використовуючи в якості вихідних даних термінологію філософії.
Проведені після цього міжнародні симпозіуми закріпили цей напрям як самостійний.
В 50-60-ті роки XX ст. при постановці і дослідженні складних проблем проектування і управління широке розповсюдження отримав термін системотехніка, запропонований проф. Φ.Ε. Темніковим, але цей термін пізніше став використовуватися тільки в технічних науках. А для узагальнення дисциплін, пов'язаних із дослідженням і проектуванням складних систем, використовується термін системні досчідження, системний підхід, системний аналіз.
Загальна характеристика наукових напрямків, які виникли між філософією та системними дослідженнями, дозволяє розмістити їх в наступному порядку (див. рис. 2.1).
22
Рис. 2.1. Розвиток системних досліджень за науковими напрямами
Системний аналіз розташований в середині наведеного списку, так як він використовує приблизно в однакових пропорціях філософсько-методологічні підходи і формалізовані методи і моделі. Системологія і теорія систем у порівнянні із системним аналізом більше використовують філософські поняття і якісні характеристики, і ближчі до філософії. Дослідження операцій, системотехніка, кібернетика - навпаки, мають більш розвинутий формальний апарат, але менш розвинуті засоби якісного аналізу і постановки складних задач.
Не дивлячись на необхідність системного аналізу і досягнуті успіхи в його застосуванні, до теперішнього часу не існує загальноприйнятого визначення системного аналізу. Пояснюється це відносно невеликим періодом розробки методів системного аналізу, відмінностями в галузях застосування та в поясненні системного аналізу. В загальному розумінні під системним аналізом слід розуміти сукупність прийомів та методів для вивчення складних об'єктів, які називаються узагальненими динамічними системами. Системний аналіз - це методологія дослідження системи з метою визначення найбільш ефективних методів управління ними. При цьому під системою слід розуміти сукупність взаємопов'язаних елементів і процесів, що змінюються у часі.
23
Завдання
системного аналізу
Термін "системний аналіз" вперше з'явився в роботах корпорації RAND при вирішенні задач зовнішнього управління в 1948 р., а у вітчизняній літературі широке розповсюдження отримав значно пізніше.
Системний аналіз дає підстави для поєднання знань та досвіду спеціалістів різних областей при знаходженні рішень, перешкоди яких не можуть бути вирішені на основі суджень будь-якого окремого експерта.
Системний аналіз є наслідком дії принципів системного підходу до управління. Кожен об'єкт, яким управляють, розглядається як система. тобто як комплекс взаємопов'язаних елементів, які знаходяться в певному русі. В свою чергу, кожна така система є підсистемою будь-якої іншої, більш великої системи. Кожна управлінська проблема за такого підходу розглядається системно, тобто з врахуванням багатьох аспектів управління, а також з врахуванням зв'язків з іншими взаємопов'язаними проблемами.
Об'єкт, яким управляють, слід розглядати як систему в тому випадку, якщо він характеризується наявністю загальної мети його функціонування та пов'язаний з навколишнім середовищем, має в розпорядженні певні ресурси та показники їх обмеженості, а також якщо всі компоненти об'єкта взаємопов'язані.
Системний аналіз не ототожнюється із прийняттям рішень, основний наголос в ньому ставиться на вивченні складних об'єктів, в
результаті чого досягається вибір різних варіантів можливих вирішень за допомогою системного аналізу.
Основним завданням системного аналізу є підвищення ефективності виробництва, впровадження в практичну діяльність управлінських рішень, що ґрунтуються на наступних підходах:
розглд всіх процесів і явищ у виробничій діяльності як взаємозв'язаних та взаємообумовлених, які утворюють в сукупності єдину систему, в якій зміна одного елемента впливає на всі інші;
виявлення характеру таких взаємозв'язків в середині підприємства, які можуть бути або енергетичними, коли рух одного елемента викликає рух іншого в тому ж напрямку, наприклад заходи, які направлені на підвищення продуктивності праці, одночасно викликає підвищення фондовіддачі, або альтернативними, коли заходи з підвищення якості продукції можуть викликати незначне збільшення собівартості;
24