Тема 3. Методологічні основи підготовки проектів управлінських рішень

підході, методах оцінки альтернатив з урахуванням висунутих цілей, програмах управління за цілями або результатами.

Поглибленому розумінню процесу прийняття управлінських рішень сприяють наукові дослідження французького вченого Б. Гурнея. Він виділяє чотири основних елементи, що характеризують рішення:

1) наявність вибору, коли особа, що приймає рішення, має декілька варіантів можливої поведінки:

2. вибір повинен бути свідомим, тобто грунтуватися на розумовому процесі (інстинктивний акт або непродумана, імпульсивна дія не є рішенням);

2. вибір повинен бути орієнтованим на одну або декілька цілей;

2. вибір повинен завершуватися дією, тобто рішення як розумовий акт і акт волі повинно викликати ланку цілеспрямованих дій, спрямованих на його здійснення.

Проте існує ще певний розрив між теоретичними розробками різних аспектів процесу прийняття рішення та методами, що використовуються на практиці. Більшість моделей, запропонованих науковими працівниками, стосується прогнозування та планування перспективних рішень переважно в межах автоматизованих систем управління. Водночас гострою є проблема розробки методології прийняття тактичних і оперативних рішень, на підготовку яких витрачається більша частина робочого часу керівника, а також чіткого формулювання технології управління, включаючи процедури розробки прийняття ефективних рішень та їх виконання.

Треба мати на увазі, що прийняття правильного рішення - проблема дуже складна, оскільки не завжди можна скористатися попереднім досвідом (зокрема через невпевненість в аналогічності ситуацій). Не завжди вдається точно оцінити результати прийнятого рішення, часто має місце великий розрив між процесами прийняття рішення та можливістю проаналізувати їх результативність.

3.2. Багатоаспектний підхід до прийняття, управлінських рішень

У роботах фахівців, що висвітлюють проблеми управління виробництвом намітилося три основних підходи до оцінки управління. Прихильники одного пропонують розглядати управління тільки з позицій об'єкта управління, тобто суспільного виробництва і його підрозділів, прихильники іншого - тільки з позиції суб'єкта управління, тобто держави і

51

Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті

його органів управління, і нарешті, прихильники третього - з позицій суспільства в цілому.

Аналіз аргументів, що характеризують переваги та недоліки кожного з підходів, а також практика управління свідчать про те, що найбільш правильним буде висновок про спільне використання усіх трьох підходів, хоча в кожному окремому випадку залежно від змісту проблеми управління одному з підходів може припадати головне місце.

Виробництво та відносини між людьми, що виникають у процесі виробництва, займають провідне місце в житті суспільства. Однак той факт, що роль процесу управління виробництвом стосовно процесів управління іншими видами діяльності людей більш значна, варто розглядати діалектично, тому що на риси й особливості управління виробництвом впливає управління іншими сферами суспільної діяльності. У цьому зв'язку варто розглядати діалектично і тезу про те, що, оскільки економіка становить матеріальну основу життя суспільства, управлінські рішення ε основою рішень соціально-політичних, ідеологічних тощо. Оскільки всі ці аспекти суспільних відносин так чи інакше взаємозалежні, економічне управління не може бути представлене в чистому вигляді (навіть теоретично)

Очевидно, у зв'язку з тим, що проблеми управління досліджуються не тільки економістами, але і філософами, юристами, соціологами, психологами та вченими інших галузей науки, існує багато трактувань управління виробництвом. Серед цих трактувань, поряд зі згаданими вище трьома основними підходами, можна виділити ще деякі часткові, серед яких при дослідженні теорії прийняття управлінських рішень особливий інтерес представляє аспектний і функціональний підходи.

В основі аспектного підходу знаходиться концепція, відповідно до якої управління виробництвом має кілька аспектів, виділення яких обумовлене різним характером відносин між людьми, що виникають у процесі виробництва та піддаються цілеспрямованій зміні шляхом здійснення керуючих впливів.

Під аспектами, як правило, розуміють сторони, обумовлені різноманіттям виробничо-господарської діяльності керованого об'єкта, причому вважають, що при прийнятті управлінських рішень необхідно враховувати обов'язково всі аспекти, тому що, якщо прийнятий до уваги тільки один з них, очікуваний результат управлінського рішення може не дати бажаних наслідків, і буде сприяти прояву небажаних змін у діяльності об'єкта.

52