1.3. Багатопартійна система

Увага !

В Україні створено більше 100 партій. Партія – це спільність людей, об’єднаних ідеологічно та організаційно з метою завоювання ( внаслідок виборів або іншим шляхом), утримання і використання державної влади для реалізації інтересів тих чи інших соціальних груп.

Етапи формування багатопартійності

І етап – зародження багатопартійності (1988 – березень 1990 рр.)

ІІ етап (травень 1990 – серпень 1991 рр.) – вихід багатопартійності на державний рівень .

ІІІ етап (з серпня 1991 р.) – становлення багатопартійності.

Класифікація партій

Ліві Праві

Націонал-радикальні партії: Націоналістів. Українська національна асамблея. Консервативна республіканська партія. тощо

Партії соціалістичного та комуністичного спрямування:

• Комуністична партія України.

• Соціалістична партія.

• Селянська партія.

Прогресивна соціалістична партія.

Централістські парії:

• Соціал-демократична партія України (об’єднана)

• Партія зелених України;

• Партія демократичного відродження України.

2.Розвиток економіки

Увага!

В момент проголошення незалежності України економіка України була розореною і деформованою:

• 95% підприємств підпорядкувалася Москві;

• майже 80% усього виробництва не мала завершеного технологічного циклу;

• лише 28% становили галузі групи «Б»;

• екстенсивний шлях розвитку, науково-технічна і технологічна відсталість.

Увага! З 1990 по 1994 рік: валовий національний продукт скоротився на 44%; обсяг промислової продукції – на 41%; національний доход – на 54%; У 1994 р. спад промислового виробництва України досяг свого максимуму-27,7%.

! За даними світового банку у другій половині 1993 р. рівень інфляції в Україні був найвищим у світі і перевищував показники світових війн.

Відбулося нечуване падіння для мирного часу падіння рівня життя основної маси населення: близько 64 % населення опинилися за межею бідності.

Закони по виконанню економічних завдань розроблялися :

Верховними радами 12 скликання – 1990 -1994 рр.;

13 скликання – 1994-1998 рр. Голова Верховної Ради – О.Мороз ;

14 скликання – 1998-2002 рр. Голова В.Р. – О.Ткаченко, після розколу в Верховній Раді з 1 лютого 2000- голова Верховної Ради – І. Плющ

Виконання завдань по розвитку економіки займалися уряди , в яких головували

В. Фокін (листопад 1990 - жовтень 1992 рр.);

Л. Кучма (жовтень 1992 – вересень 1993 рр.);

Л. Кравчук - Звягільський (вересень 1993- червень 1994 рр.) ;

В. Масол (червень 1994 – березень 1995 рр.);

Є. Марчук (березень 1995 - травень 1996 рр.);

П. Лазаренко (травень 1996 – липень 1997 рр.);

В. Пустовойтенко (липень 1997- грудень 1999);

В. Ющенко (грудень 1999 – травень 2001 рр.);

А. Кінах (травень2001 – 2002 рр.).

Президентами були:

Л. Кравчук 1991 – 1994 рр.

Л. Кучма 1994 – 1999 рр.

1999 – 2004 рр.

Основні засоби по виходу України з економічної кризи були викладені у Посланні Президента України Л.Кучми до Верховної Ради «Шляхом радикальних економічних реформ» в жовтні 1994 р. і отримало її схвалення.

Основними напрямками нової соціальної економічної реформи були:

• фінансова стабілізація , що включає зниження податків, подолання платіжної кризи , поглиблення банківської реформи;

• регульована та контрольована з боку держави лібералізація цін;

• докорінна структурна перебудова виробництва з метою створення ринкової економіки, яка буде базуватися на приватному секторові;

• децентралізація управління економікою;

• лібералізація сфери зовнішньоекономічних зв’язків;

• соціальний захист, що включає докорінні реформи заробітної плати, соціальної допомоги та соціального страхування.