Наслідки індустріалізації Позитивні:

• перетворення СРСР у могутню індустріально-аграрну державу ;

• досягнення еконмічної незалежності ;

• зміцнення обороноздатності країни, створення потужного військово- промислового комплексу ;

• створення технічної бази для сільського господарства ;

• Україна посіла 2-ге місце в Європі за виплавкою чавуну, 3- є місце за виробництвом сталі, 4- те місце в світі за видобутком вугілля.

Негативні:

• здійснення індустріалізації за рахунок с/г призвело до прискорення суцільної колективізації ;

• форсована індустріалізація обумовила перехід до насильницької колективізації, результатом якої мало стати забезпечення країни дешевими продуктами харчування, а промисловості – дешевою сировиною ;

• диспропорційний розвиток важкої і легкої промисловості ;

• відставання сільського господарства ;

• централізація економічного життя, повернення до командних методів управління ;

• ліквідація приватної власності і формування державної власності ;

• успіхи індустріалізації досягалися за рахунок важких умов праці людей, життєвий рівень народу не покращився.

3. Утвердження сталінського тоталітарного режиму. Масові репресії.

Увага ! У кінці 20-х на початку 30 –х рр. в Радянському Союзі сформувався культ особи Сталіна, тоталітарний режим.

Причини :

• однопартійність ;

• відсутність опозиційних партій та організацій ;

• політична незримість населення.

Основні риси тоталітаризму 30 –х років

Увага !

• Тоталітарний режим базувався на системі монополій: монополії більшовиків на політичну владу, на ідеологію, на керівництво економікою.

• Відсутність опозиції.

• Нав’язування ідеології, переслідування інакомислення.

• Повна монополія більшовицької партії на засоби виробництва.

• Одержавлення керівної ролі більшовицької партії.

• Відсутність прав і свобод громадян, незахищеність, безсилля громадян перед політичною владою.

• Всевладдя каральних органів (ДПУ, НКВС), застосування політичних репресій і переслідувань.

• Відсутність гласності, тотальний контроль над засобами масової інформації дав можливість зводити брехню на державний рівень.

• Вищою цінністю оголошувалося служіння ідеї комуністичного будівництва, зміцнення держави.

Масові репресії

Увага ! Ідейним обгрунтуванням масового терору стала теорія Сталіна про неминуче загострення класової боротьби в міру просування до соціалізму.

Напрямки масових репресій в Україні:

 Репресії проти „українського буржуазного націоналізму” :

• боротьба з „підпільними націоналістичними організаціями” : процес над СВУ („Спілка визволення України”). Було засуджено 45 чоловік – відомих українських вчених, письменників, політичних діячів колишньої УНР:

• процес над „Українським національним центром”. Керівником цього центру оголосили М.Грушевського і вислали його в Кисловодськ ;

• в Україні викрили 15 великих підпільних організацій націоналістів.

• Боротьба з „національними елементами” в Академії наук України: репресовано багато вчених, розігнано цілі наукові інститути.

 Репресії проти членів КП(б)У. У ході „партійної чистки” було знищено майже половину складу КП(б)У, українського уряду. Загинули Х. Раковський, Ю. Коцюбинський, В. Чубар, М. Скрипник та ін.

 Репресії проти великого командування в армії. Був повністю знищений штаб Київського військового округу на чолі з Й. Якіром, був знищений командний склад Харківського військового округу на чолі з І. Дубовим. Напередодні Великої Вітчизняної війни мали вищу військову освіту лише 7% командирів.

 Репресії проти селян: розкуркулювання селян, штучний голодомор

1932-1933 рр.

 Репресії проти спеціалістів різних галузей виробництва, - „ворогів народу”, „шкідників”. „Шахтинський” процес 1928 р. над інженерними кадрами шахт Донецького басейну.

• Боротьба проти релігії і церкви .

• Гоніння проти українських письменників, діячів мистецтв. 30-і роки були названі „розстріляним відродженням”.