Зміст іv Універсалу
УНР є незалежною суверенною державою;
органами влади проголошувалася Центральна Рада і Рада Народних Міністрів (колишній Генеральний Секретаріат);
різкій критиці піддавалася політика більшовиків, що призвела до громадянської війни;
гарантувалося проведення земельної реформи в інтересах селян, відновлення промисловості, надання допомоги безробітним і потерпілим у війні;
держава вводила контроль над торгівлею, банківською діяльністю.
19 січня 1918 р. Центральна Рада прийняла закон про скасування власності на землю.
Центральна Рада змушена була залишити Київ, переїхала до Житомира. На Лівобережжі і Півдні України встановилася влада більшовиків.
Мирний договір у Бресті – Литовському
9 грудня 1917 р. з ініціативи більшовиків розпочалися переговори між Росією і Німеччиною ті її союзниками у Бресті.
19 грудня делегація УНР у складі С. Голубовича, М. Левицького, М. Любинського, М. Полоза, О. Севрюка, С. Остапенка прибула в Брест – Литовський.
У січні 1918 р. делегація Росії зробила спробу замінити на переговорах представників Центральної Ради делегатами радянського уряду України. Але німецько-австрійський блок визнав УНР незалежною державою, правомочною вступати у міжнародні відносини.
27 січня 1918 р. між УНР і Німеччиною та її союзниками був підписаний мирний договір.
Умови
Україна вийшла із стану війни з країнами німецько-австрійського блоку;
Німеччина і Австро-Угорщина зобов’язалися допомагати Центральній Раді відновити контроль над усією територією УНР. ЦР погодилася на введення німецьких військ в Україну;
ЦР взяла зобов’язання поставити союзникам велику кількість хліба, м’яса та інших продуктів харчування.
Німецько – австрійська окупація України
2 9 квітня 1918 р. при підтримці Німеччини в Україні стався державний переворот. 29 квітня з’їзд союзу землевласників проголосив гетьманом П. Скоропадського.
29 квітня 1918р.
Центральна Рада ухвалила Конституцію
України
По формі правління
УНР була республікою
Труднощі державотворення :
недостатньо міцна база державотворення. Найдіяльнішою верствою населення була українська інтелігенція;
недооцінка створення міцної національної армії;
ЦР не вирішила соціально-економічних проблем і втратила підтримку з боку селян і робітників;
відсутність єдності серед керівництва, нездатність керівництва повести за собою народні маси.