Рекомендована література
1. Бойко О.Д. Історія України. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2001, с. 172-191.
2. Рибалка І.К. Історія Української РСР. Дорадянський період. - К., Вища школа, 1978, с. 193-200.
3. Світлична В.В. Історія України. – К.: Каравела, Львів: Новий світ - 2000, 2002, с. 97-102.
Т Е М А 6. СОЦАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVII – XVIII ст.
План
Зміни в соціально–економічному розвитку в ході Національно – визвольної війни.
Зростання старшинського землеволодіння
Стан сільського господарства.
Розвиток ремесла та промислів. Мануфактурне виробництво.
Ключові терміни та поняття
Старшинське землеволодіння, тимчасово-умовне землеволодіння, приватно – спадкове землеволодіння, відробіткова рента, грошова рента, натуральна рента, промисли, мануфактура, товарно-грошові відносини.
Опорний конспект
Зміни в соціально - економічному розвитку ході Національно визвольної війни.
Увага ! Українські землі були захоплені Річчю Посполитою і перебували під владою до 1648 р. На українських землях в литовсько-польську добу склалася така соціальна структура суспільства :
До XVI ст. сформувався стан – шляхта. Шляхта в середині XVI ст. стала впливовою і організованою силою. Шляхта поділялася на магнатів (панів, князів) і на дрібну шляхту.
Князі (магнати) – нащадки аристократичних родин. Серед найбільш впливових і заможніх українських князів були : Острозькі, Вишневецькі, Заславські. Після Люблінської унії (1569 р.) значні земельні володіння на українських землях отримали польські пани : Калиновські, Конецпольські, Потоцькі.
Шляхта дрібна – стан аристократії. Була найвпливовішою політичною силою країни і становила 8-10 % населення Речі Посполитої. У середині XVI ст. були оформлені права, привілеї, та обов’язки шляхти. Широкі монопольні права на вирішення державних справ в середині XVI ст. дозволяють характеризувати суспільний лад Речі Посполитої як „ шляхетську демократію”.
Духовенство – православне, католицьке, уніатське ( після 1596 р.).
Міщанство – жителі міст. Магдебурзьким правом у Речі Посполитої користувалися до 46 % населення. Міщанство поділяється на : патриціати (купці, промисловці), бюргерство (цехові майстри, торгівці), міське поспольство (ремісники)
Селянство – було остаточно закріпачене III Литовським статутом (1588р.).
Козацтво – військовий стан. Як суспільна сила виходить на історичну арену в середині XVI ст. Поділяється на реєстрових (з 1572 р.), були на військовій службі у польського короля по найму та вільних козаків – запорожців.
В ході визвольної війни, яка переросла в національну революцію, відбуваються корінні зміни в суспільній структурі суспільства.
Провідним станом стало козацтво . За козаками закріплювалося право власності на землю, звільнення від податків, участь у політичному житті. Головним обов’язком козака була військова служба, яку він ніс за власний рахунок.
Козацька старшина. Із козацької старшини формувалася вся українська знать, в XVIІІ ст. відбувалася феодалізація козацької старшини – вона зосереджувала в своїх руках владу, землю.
Шляхта - як стан не була знищена. Складалася із середніх і дрібних землевласників, які підтримували Б. Хмельницького.
Селянство – завоювали особисту свободу і право земельної власності. Селяни сплачували податок державі.
Міщани – гетьмансько-старшинська адміністрація здійснювала заохочувальну політику стосовно міщанства, значно послабився податковий тиск. Результатом революційних завоювань було звільнення українських міст з-під влади магнатів і шляхти. Провідна роль у житті міст перейшла до рук українців.
Православне духовенство – разом з українським населенням боролося проти польського панування. Церква була наділена гетьманською владою, землею і мала підтримку гетьманської адміністрації.
С |
оціальна
структура суспільства в польсько-литовську
добу:
Козацтво: реєстрове, козаки - запорожці |
Шляхта |
Міщанство: патриціати, бюргерство, міське поспольство
князі, пани,
магнати
дрібна шляхта
Селяни-кріпаки |
Духовенство: православне, католицьке, уніатське |
Соціальна структура суспільства, яка склалася в ході Визвольної війни |
Провідна роль належала козацтву |
Шляхта, яка підтримувала Хмельницького |
Вільне селянство, яке володіло землею і сплачувало податки |
|
Міщанство |
|
|---|---|---|
|
|
|
Православне духовенство |