Політичний лад Галицько-Волинської Русі

Здійснював усі функції державної влади -

Великий князь

законодавчу, виконавчу, судову. Літописи часто

називали великих князів «самодержцями». Данило

Галиць­кий був навіть коронований у 1253 р. Юрій

Львович, онук Данила Галицького, також

користувався титулом «Короля Русі».

І

Бояри-землевласники, «уроджені князі»

снувала рада бояр, без згоди якої не землевласники, запроваджувалась у життя будь-яка державна справа.

Відбувалися також князівські з'їзди, на яких укладалися різні угоди, договори та ін.

Міський патріархат

Нерідко скликалися «народні збори» для вирішення важливих питань. Але це було більше традицією. Ніякої чинності вони практично не мали.

Соціально-класова структура Галицько-Волинської Русі

У літописах вживаються терміни: бояри і проста челядь, бояри і прості, люди і бояри, луччі бояри і слуги, ліпші мужі тощо

Великий князь

володів доменом, роздавав доменіальні «землі».

Бояри-землевласники

серед боярства існувала верхівка — «уроджені князі», «луччі», «великі» й «нарочиті». «Великі» мали привілейоване становище при великих князях, служили в княжій «старшій дружині»; їхні сини обіймали посади двірних слуг на княжому дворі.

Вище духовенство

єпископи, ігумени монастирів.

Селяни

смерди, челядь, рядовичі, раби.

Міський патриціат

«городяни», або «містичні», поділялися на заможну верхівку («ліпші мужі») і середнє міщанство, «простих людей».

Адміністративно-виконавча влада

Система княжих управителів — призначалася з вірних бояр, утриму­валася за рахунок княжих земельних подарувань.

Тисяцький

Організовував оборону окремої землі. Тисяцькі нерідко командували полками та брали участь у дипломатичних пе­ реговорах.

Двірський (палатин)

Основна діяльність пов'язана із княжим двором; також виконував судові функції від імені князя.

Печатник

Хранитель державної печатки (ймовірно, він складав і тексти грамот і прикладав до них печаті; грамоти ж писав писар). Нерідко виконував важливі княжі доручення (зокрема печатник Кирило, який очолював князівське військо під час походів на бояр Пониззя та Пе­ремишльської землі).

Писар

Писав княжі грамоти.

Стольник

Здійснював управління князівськими маєтками (доменом).

Сідельник

Управитель княжим двором, довірена особа володаря.

Судочинство. На основі «Руської правди» міста, що володіли Магдебурзь­ким правом, мали окремий суд.

Надходження до державної скарбниці. Данина жителів міст і волостей. Збирався також побір, татарщина, ловче, мито з купців на торговельних шляхах, прибутки від продажу коломийської солі.