4. Відповідальність за порушення вимог з охорони праці.

За порушення законодавчих чи інших нормативних актів про охорону праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці й представників профспілок, винні працівники, у відповідності до ст.43-44 Закону України «Про охорону праці», притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної та кримінальної відповідальності.

Дисциплінарна відповідальність полягає в накладені не посадову особу стягнень, що встановлені правилами внутрішнього розпорядку. Насамперед - це догана та звільнення. Інші форми стягнення не застосовуються.

Адміністративна відповідальність посадових осіб полягає в стягнені з винних у порушенні грошових штрафів. Штрафні санкції встановлюються статтею 43 Закону України «Про охорону праці», та передбачають сплати штрафу юридичними та фізичними особами, що використовують найману працю. Максимальний розмір штрафу не може перевищувати п'яти відсотків місячного фонду заробітної плати юридичної чи фізичної особи. Несплата штрафу тягне за собою нарахування на суму штрафу пені у розмірі двох відсотків за кожний день прострочення. Особи, на яких накладено штраф, вносять його в касу підприємства за місцем роботи. Рішення про стягнення штрафу може бути оскаржено в місячний строк у судовому порядку. Кошти від застосування штрафних санкцій зараховуються до Державного бюджету України. До адміністративної відповідальності мають право притягувати посадові особи органів державного нагляду.

Так, за порушення правил безпеки, які спричинили нещасний випадок, що не призвів до стійкої втрати працездатності працівника, підприємство сплачує штраф у розмірі середньомісячного заробітку потерпілого за період його тимчасової непрацездатності. При нещасному випадку із стійкою втратою працездатності та за професійне захворювання сплачується штраф у розмірі половини середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток втрати працездатності. У разі смерті потерпілого - у розмірі дворічного заробітку потерпілого.

Якщо виявлено факт приховування нещасного випадку, власник підприємства сплачує визначений штраф у десятикратному розмірі,

За порушення правил і норм охорони праці, а також за невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду на підприємство накладається штраф головою Держнаглядохоронпраці у розмірі 2% місячного фонду заробітної плати; заступниками голови - до 1,5% місячного фонду ЗП; начальником територіального управління - до 1%; начальником інспекції - до 0,5% місячного фонду заробітної плати.

Згідно з "Кодексом України про адміністративні правопорушення", ст. 41 "Порушення вимог законодавства про працю та охорону праці", - порушення вимог законодавства про працю спричиняє накладання штрафу на службових осіб до 10 мінімальних заробітних плат. Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці тягне за собою накладання штрафу на працівників до 5 мінімальних заробітних плат.

Матеріальна відповідальність передбачається ст.44 Закону України «Про охорону праці», та доповненнями, викладеними в главі 9 КЗПУ, і полягає в тому, що посадова особа, із провини якої стався нещасний випадок, зобов'язана повністю або частково виплатити грошову суму, яку підприємство втратило внаслідок нещасного випадку. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заробітної плати, за винятком випадків, передбачених законодавством.

На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського риску, а також за не одержані підприємством, установою, організацією прибутки і за шкоду, заподіяну працівником, що перебував в стані крайньої необхідності.

У відповідності з законодавством передбачена обмежена матеріальна відповідальність за умови:

1) працівники - за зіпсуття або знищення через недбалість матеріалів, продукції, в тому числі при їх виготовленні, - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.

2) керівники підприємств, їх заступники, а також керівники структурних підрозділів - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду заподіяно зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою обліку і зберігання цінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям, випускові недоброякісної продукції, розкраданню, знищенню і зіпсуттю цінностей.

Працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі у випадках, коли:

1) між працівником і підприємством, укладено письмовий договір про взяття працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості;

2) майно та інші цінності були одержані працівником під звіт;

3) шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;

4) шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані;

5) шкоди завдано недостачею, умисним знищенням, тощо;

Покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника, а керівниками підприємств та їх заступниками - за розпорядженням вищестоящого органу шляхом відрахування із заробітної плати.

Кримінальна відповідальність за порушення вимог охорони праці, грубих порушень безпеки праці, що призвели до нещасних випадків, каліцтва та смерті працівників, що підлягає під визначення злочин, установлена Кримінальним кодексом.

Злочином є порушення правил безпеки робіт, якщо воно заподіяло шкоду здоров’ю людей або завідомо могло спричинити людські жертви чи інші тяжкі наслідки і карається позбавленням волі на строк до трьох років або виправними роботами на строк до восьми років. Те ж саме діяння, якщо воно спричинило людські жертви або інші тяжкі наслідки, карається позбавленням волі на строк до восьми років.

Ознаки злочину є як у діях, так і у бездіяльності, тобто у невиконанні того, що слід робити на виконання відповідальних правил або інструкцій. Варто також відмітити, що термін «бездіяльність» кваліфікується як порушення правил охорони праці.