- •Глава 1 Огляд системи правосуддя Сполученого Королівства
- •Глава 2 Система судів Англії та Валії
- •§ 1. Суди графств
- •§ 2. Магістратські суди
- •§ 3. Високий суд
- •§ 4. Королівський суд (Суд корони)
- •§ 5. Апеляційний суд
- •Глава 3 Про суди присяжних
- •Глава 4 Короткий нарис судової системи Шотландії
- •§ 1. Суди нижчого рівня
- •§ 2. Вищі суди
- •§ 3. Спеціальні суди
- •Глава 5 Короткий нарис судової системи Північної Ірландії
- •Глава 6 Суди спеціальної юрисдикції у Великій Британії
- •§ 1. Суд коронера
- •§ 2. Трибунал з питань трудових відносин
- •§ 3. Суд у справах про порушення свободи конкуренції
- •§ 4. Військові трибунали
- •§ 5. Церковні суди
- •§ 6 Інші спеціалізовані суди
- •Глава 7
- •§ 1. Організація
- •§ 2. Юрисдикція
- •Глава 8 Судді
- •§ 1. Професійні судді
- •§ 2. Мирові судді
- •Глава 9 Обвинувачення та представництво сторін
- •Глава 10
- •Глава 11
- •§ 1. Склад
- •§ 2. Юрисдикція
- •Глава 1 Конституційні основи правосуддя
- •90 Розділ II
- •Глава 2 Федеральні суди звичайної юрисдикції
- •§ 1. Окружні суди
- •§ 2. Апеляційні суди
- •1 Див. Таблицю 3 (за книгою д. Мідора "Суди в Сполучених Штатах". — 1991. - с. 24.).
- •§ 1. Суд претензій до уряду сша
- •§ 2. Податковий суд сша
- •§ 4. Апеляційний суд сша у справах ветеранів
- •116 Розділ II
- •§ 5. Суди з питань банкрутства
- •§ 6. Військово-апеляційний суд сша
- •§ 7. Суди спеціальної процедури
- •Глава 4 Верховний суд сша
- •§ 1. Організаційний статус
- •§ 3. Остаточна апеляційна юрисдикція
- •Глава 5 Загальний нарис судової системи штатів
- •Глава 6 Про суди присяжних
- •146 Розділ II
- •Глава 7 Судді
- •Глава 8 Персонал судів
- •§ 1. Юридичні помічники та штатні юристи
- •§ 2. Помічники в судах
- •§ 3. Адміністративно-допоміжний персонал суду
- •164 Розділ II
- •§ 4. Допоміжні організації
- •Глава 9 Аторней
- •Глава 10 Процедура судового розгляду справ у сша
- •§ 1. Цивільна процедура
- •172 Розділ II
- •§ 4. Перегляд рішень Податкового суду сша
- •§ 2. Кримінальна процедура
- •§ 5. Доказова процедура
- •§ 7. Процедура розгляду справ у Верховному суді сша
- •Глава 1 Конституційні основи правосуддя
- •Глава 2 Структура судів у провінціях
- •§ 1. Загальний огляд
- •§ 2. Провінційні суди
- •§ 3. Вищі суди
- •§ 4. Суд присяжних
- •§ 1. Огляд системи федеральних судів
- •§ 2. Федеральний суд Канади
- •§ 3. Податковий суд Канади
- •Глава 4 Військове правосуддя в Канаді
- •§ 1. Умови існування військового правосуддя
- •§ 2. Дисциплінарні суди
- •§ 3. Військові трибунали
- •Глава 5 Адміністративна юстиція
- •Глава 6 Верховний суд Канади
- •§ 1. Організаційний статус
- •§ 2. Юрисдикція Верховного суду
- •§ 3. Нормотворчі повноваження Верховного суду
- •Глава 7 Суддівський корпус Канади
- •§ 2. Дорадчі комітети
- •§ 3. Провінційно призначені судді
- •§ 4. Федерально призначені судді
- •§ 5. Оплата праці суддів
- •§ 6. Пенсія суддів
- •Глава 8 Уповноважений з федеральних судів
- •242 РозділІіі
- •Глава 1 Правові основи судового устрою
- •245 244 Розділ IV
- •Глава 2 Організація та компетенція судів
- •§ 1. Муніципальні суди
- •§ 2. Вищі суди
- •§ 3. Верховний Суд
- •Розділ V Судова система Індії
- •Глава 1 Загальний погляд на судову систему Індії
- •Глава 2 Суди нижчого рівня
- •§ 1. Внутрішня ієрархічна організація судового округу
- •§ 2. Організація судів президентського округу
- •Глава 4 Верховний суд Індії
- •§ 1. Основи організаційної діяльності Верховного суду
- •§ 2. Конституційна юрисдикція Верховного суду
- •§ 3. Апеляційна юрисдикція Верховного суду
- •§ 4. Рекомендаційні повноваження Верховного суду
- •§ 5. Адміністративні повноваження Верховного суду
- •284 Розділ V
- •Глава 5 Професійні судді
- •Глава 1 Конституційні основи правосуддя
- •Глава 2 Суди першого рівня
- •§ 2. Місцеві суди
- •§ 3. Сімейні суди
- •Глава 4 Верховний суд Японії
- •Глава 5
- •298 Розділ VI
- •Глава 6 Допоміжний персонал суду
- •§ 1. Службовці суду
- •§ 2. Незаінтересовані учасники судових процесів
- •12 Апеляційних регіональних судів сша Податковий суд сша федеральні розпорядчі органи Вищий
- •76 Судв
- •Судова система Канади
Глава 7
Суд Палати лордів
§ 1. Організація
- Вершиною кожної з пірамід, що схематично зображають структуру цивільного і карного судочинства, є Палата лордів. Апеляція до цієї палати теоретичне», але не на практиці являє собою апеляцію до Високого суду Парламенту — найстарішого в Англії судового органу, що розглядає справи за нормами загального права. Історія Палати лордів бере початок ще від часів урядової Ради, яка втілювала в життя кодекси англосаксонського періоду, і феодальної Великої ради часів норманського правління. За Генріха VII це утворення стало відігравати роль судового органу, оскільки було вирішено, що завжди, коли судочинство здійснюється за нормами загального права, "наказ про помилку" (тобто про передачу матеріалів справи до апеляційного суду на підставі того, що під час розгляду справи було допущено помилку) видається Палаті лордів Королівською лавою та Апеляційним судом державної скарбниці.
Слід сказати, що до 1876 р., коли Палату лордів було реформовано, її репутацію як судового органу було настільки Підірвано, зокрема тим, що ті лорди, які були адвокатами за освітою і брали найпомітнішу участь у здійсненні юрисдикції палати, аж ніяк не були старшими або найшанованішими «уйдями свого часу, що 1873 р. Парламент запропонував узагалі скасувати її повноваження щодо розгляду апеляцій, а єдиним органом з таким правом зробити Апеляційний суд. На практиці рядові судді часто запрошувалися для консультування їхніх світлостей з юридичних питань. Але внаслідок змін в уряді та обурення парламентарів — прихильників тра-диціоналізму цю пропозицію так і не було розглянуто, отож можливість паралельного апелювання існує донині.
Майже до кінця XIX ст. усі члени Палати лордів брали участь у голосуванні під час судових засідань; внаслідок цього ухвалені нею судові рішення поціновувались не надто високо. Цій практиці було покладено край у 1876 р. із заснуванням довічно оплачуваної посади пера, чиїм обов'язком стало розглядати апеляції (суто суддівська справа), які надходять з нижчих судів. Втім, лише із прийняттям Закону про
72
Розділ І
Судова система Великої Британії 73
апеляційну юрисдикцію від 1876 р., який передбачав, що оплачувані довічні пери розглядатимуть апеляції, закорінилася міцна традиція проти участі непрофесійних перів у судових засіданнях. Ці пери, яких було названо "лордами для розгляду апеляцій", або "ординарними лордами з питань апеляцій", належать до найвищих посадових осіб у системі судочинства. Як правило, вони переходять у Палату лордів з Апеляційного суду і зазвичай не беруть участі в політичних справах, поки ці справи не зачіпають царини правосуддя. Тобто таким чином у всієї Палати лордів, як верхньої палати англійського парламенту, відбиралися суддівські функції, що передавалися утвореному в складі цієї палати спеціальному утворенню — Суду Палати лордів.
Нині від імені Палати лордів справи розглядає Суд Палати лордів, який складається з лорд-канцлера (Голови суду Палати лордів), "ординарних лордів длялрозгляду апеляцій" і тих перів — членів Палати лордів, які вліинулому обіймали вищі судові посади, в тому числі посаду лорд-канцлера. З того часу на практиці більшість апеляцій розглядається виключно спеціально призначеними на те лордами. Вони є старшими особами судової професії, мають ті самі права, що й інші пери. Суд Палати лордів залежно від обставин складається з семи—одинадцяти осіб; двоє з них повинні бути шотландськими правниками, особливо коли розглядається апеляція на рішення Сесійного суду Шотландії.
Попри те, що навколо паралельної системи розгляду апеляцій досі точаться дискусії, сьогодні для неї, здається, серйозної небезпеки вже немає. Існує думка, що хоч така система може бути корисною для всієї системи судочинства загалом, це відбувається за рахунок окремих позивачів. Лунають також голоси, які вважають, що нібито збереження Палати лордів як апеляційного органу означає увіковічення цієї дорогої неповороткої та неефективної системи. Утвердження Апеляційного суду в ролі єдиної та найвищої апеляційної інстанції, безперечно, було б справою легшою, ніж масштабне реформування Палати лордів з метою зробити її спроможною впоратися зі значно більшим обсягом роботи в разі скасування Апеляційного суду. Слід, однак, пам'ятати, що Суд Палати лордів став судовим органом усього Сполученого Королівства, отож, виступаючи в ролі апеляційної інстанції, чиї рішення є авторитетними для будь-якого регіону
країни, в певних сферах судочинства вона могла бути більш корисною, ніж будь-який інший суд.
Згідно із Законом про апеляційну юрисдикцію від 1876 р. для розгляду апеляції необхідна присутність не менш як трьох осіб з числа названих нижче: лорд-канцлера, лордів для розгляду апеляцій та будь-яких перів, які обіймають "високі судові посади"; проте фактично Апеляційний комітет складається виключно з лордів для розгляду апеляцій. Остаточне рішення щодо прийняття чи відхилення апеляції виголошується у залі засідань Палати після всебічного розгляду аргументів "за" і "проти" на неформальному засіданні у приміщенні комітету. Кожен судовий лорд мусить висловити свою думку щодо справи; перебіг обговорення фіксується протоколом.
