Рекомендації щодо вивчення окремих модулів і тем курсу

Семінарські заняття покликані допомогти студентам закріпити одержані знання та виявити свої творчі здібності.

Мета семінарського заняття полягає у тому щоб: по-перше, перевірити якість засвоєння студентами відповідної теми курсу на основі їхньої самостійної роботи з матеріалами лекції, основною та додатковою літературою, документами, нормативно-правовими актами та матеріалами юридичної практики. По-друге, сприяти формуванню творчого мислення студентів, допомогти їм оволодіти методикою самостійного засвоєння програмного матеріалу. По-третє, виробити у студентів уміння грамотно, логічно, переконливо формулювати й відстоювати під час публічного виступу свої думки, ідеї про право, державу, не «прив’язуючись» до конспекту.

Найбільш раціональною системою підготовки до семінару є система, яка включає в себе такі елементи:

– своєчасне ознайомлення з темою семінару і питаннями плану;

– встановлення зв’язку даної теми з відповідними розділами програми курсу;

– перегляд власного конспекту лекцій;

– вивчення відповідної теми за підручником;

– опрацювання основної літератури, що рекомендується до теми семінарського заняття;

– аналіз документів, нормативно-правових актів, судової практики;

– опрацювання додаткової літератури;

– безпосередня підготовка до виступу на семінарі (складання плану, тез, конспекту виступу);

– запис незрозумілих питань, які слід з’ясувати на консультації чи семінарі;

– самоперевірка готовності до семінарського заняття, що включає в себе перевірку засвоєння основних понять і категорій, які вказані до кожного семінарського заняття; самоперевірку можуть здійснювати декілька студентів, ставлячи один одному запитання.

На основі систематизації й узагальнення всього вивченого матеріалу слід самостійно підготувати на кожне питання плану семінару розгорнені відповіді, які повинні включати:

1) план виступу із зазначеного питання (розгорнутий чи стислий) або тези відповіді;

2) визначення (дефініції) відповідних понять, розкриття їх сутності;

3) характеристик родових і видових властивостей державно-правових явищ, їх закономірностей, класифікацію (типологізацію);

4) посилання на рекомендовані до семінару джерела, літературу;

Основна частина відповіді на питання семінару повинна бути викладена самостійно. Зачитувати дозволяється лише цитати з наукової та іншої літератури, документів, нормативно-правових актів, судової практики. Якість і рівень відповіді знижує бідність мови, неправильне вживання спеціальних термінів, неграмотна, нелогічна побудова речень, висловів, вживання русизмів.

План виступу на семінарі являє собою розкриття структури прочитаного підручника, монографії, їх розділів, глав та параграфів. Він не повинен механічно повторювати змісту самої роботи. Слід навчитись самостійно виділяти проблеми, питання, називати і розташовувати в логічній послідовності. Усі джерела потрібно вивчати крізь призму питань плану семінарського заняття.

Тези – це не простий перелік проблем, а коротко сформульовані положення роботи без детального викладу доказів, принципів, міркувань автора твору.

Конспект – це стислий самостійний виклад основних думок автора в їх логічній послідовності з наведенням найважливіших положень. Зміст конспектування полягає в поділі книги чи окремих глав, параграфів на частини і їх короткий виклад у стислому вигляді своїми словами. Зміст сторінки, наприклад, може бути викладено в одному абзаці. А зміст глави – на двох сторінках при збереженні логічної послідовності. Писати треба зрозуміло, чітко, послідовно. Основні ідеї, висновки виділяти, підкреслюючи їх, беручи у рамку.

На семінарських заняттях викладач оцінює не тільки знання студентами основного змісту питання, яке вивчається, а і їх уміння вести конспект. Під час підготовки до семінарських занять студентам слід раціонально використовувати навчальні посібники, монографії, словники, “Юридичну енциклопедію”, наукові статті та ін.

Особлива вимога висувається щодо усвідомленого, сталого і ґрунтовного засвоєння теоретичних питань, основних понять теми, основних ознак, рис, властивостей, принципів, різновидів державно-правових явищ.

Передумовою вищезазначеного є систематичне виконання схематичних завдань, які подаються до кожного семінарського заняття.

У процесі вивчення курсу філософії кожен студент мусить написати і захистити реферат, брати участь в обговоренні рефератів своїх колег.

Розпочинаючи вивчення курсу, студент обирає тему реферату, погоджує її з викладачем, одержує детальні рекомендації щодо добору та вивчення літератури, правил оформлення реферату.

Маючи на меті формування творчого мислення студентів, семінарське заняття передбачає обов’язкове письмове виконання практичних і теоретико-аналітичних завдань.

З метою вироблення у студентів уміння грамотно, логічно, переконливо формулювати й відстоювати під час публічного виступу свої думки, ідеї про право, державу, не «прив’язуючись» до конспекту семінар передбачає обов’язкові виступи, дискусії, обговорення при розв’язанні проблемних питань.

Рівень досягнення цілей семінарських занять перевіряється викладачами шляхом:

1) заслуховування й оцінки змісту, форми виступів студентів з питань плану заняття;

2) заслуховування й обговорення запитань. Що ставляться студентами впродовж семінару;

3) розв’язання практичних і теоретико-аналітичних завдань на основі обговорення запропонованих студентами відповідних творчих рішень;

4) систематичної перевірки конспектів семінарських занять студентів з письмово виконаними обов’язковими завданнями;

5) проведення загальних письмових контрольних робіт (модульного контролю).