Побудова пульсової криво

1. Обов’язковим є вимір ЧСС до початку уроку;

2. Далі проводяться вправи, якщо це

– ЗРВ, рухливі ігри і т.д., тобто безупинне фізичне навантаження, то виміри проводять через стандартні проміжки часу 3-5 хв.;

• В інших випадках (вправи на снарядах), то ЧСС проводять довільно: перед початком і після закінчення вправ.

3. ЧСС вимірюють 2-3 рази на протязі 2-3 хв. після виконання навантаження, після різних етапів заняття;

4. Через 3-5 хв. після закінчення заняття.

5. Показники пульсу до навантажень і після порівнюються.

Якщо пульс, як правило, частий на протязі 3 хв. не повертається до показників, що були до навантажень або стає повільнішим, то це розглядається, як тривожний сигнал, що свідчить про

• Велике навантаження, або

• Про відхилення сердечно-судинній системі даного учня.

Те і інше має привернути увагу вчителя. Вчитель веде постійне спостереження за самопочуттям учнів. Чим краще працює серце, тим менше часу витрачають на відновлення ЧСС.

Після усіх вимірів і складання протоколу роблять графічне зображення кривої навантаження.

По горизонтальній лінії від вихідної точки відкладають:

• час уроку, з вказівкою його частин;

• час виміру пульсу відзначають крапками;

• по вертикальній лінії від тієї ж вихідної точки визначають кількість ударів пульсу, починаючи від 70. Креслять криву, що відбиває рівень фізичної напруги.

За цією кривою роблять висновок про ефективність окремих частин уроку за фізичним навантаженням. Потрібно завжди пам’ятати, що зміни ЧСС відбуваються не тільки в залежності характеру і величини м’язової роботи, але і під впливом емоцій, які завжди присутні на уроках ФК і не рідко досягають значної сили.

Під час виконання однакової фізичної роботи ЧСС у дітей і підлітків більша ніж у дорослих, у жінок більша, ніж у чоловіків.

Максимально допустима величина ЧСС під час визначається за формулою:

ЧССмакс = 220 – вік (для дітей до 18 р.);

ЧССмакс=180 – вік (для дорослих)

Максимально допустимий пульс (ЧССmax) – це величина за якої серце досягає своєї максимальної частоти скорочень.

Піковий пульс – це максимальна величина ЧСС на уроці фізичної культури від 18 уд\хв до 200 уд\хв.

Пороговий пульс – це той пульс, за якого інтенсивність фізичного навантаження перевищує рівень фізичної підготовленості організму його визначають

ЧСС (в стані спокою) + 50% від max можливого зростання пульсу (від ЧСС max).

Оскільки анаеробний і аеробний потенціал кожної людини залежить від функціональних можливостей організму, то реакція на одне і теж навантаження у різних людей неоднакова.

Аеробний режим – виникає тоді, коли потреба кисню відповідає кисневому запиту організму (ритм.гімнастика, біг на довгі дистанції, кросовий біг, плавання, ходьба на лижах).

У фізичній діяльності аеробна продуктивність є важливим фактором, який забезпечує працездатність.

Анаеробна продуктивність – здатність працювати за умови кисневої недостатності (біг на короткі дистанції).

З метою оцінки оцінки діяльності серця, тих хто регулярно займається фізичними правами, як один із методів є метод присідання (проба Мартіна):

1. Учневі в стані спокою вимірюють ЧСС за 15 сек.

2. Учень в повільному темпі робить 20 глибоких присідань,

3. Відразу ж після присідань знову вимірюють ЧСС за 15 сек.

Прискорення пульсу після присідань на

• 20-25% - свідчить про відмінний фіз..стан;

• від 25 до 50% - про хороший стан;

• від 50 до 75% - про задовільний стан;

• понад 75% - про незадовільний стан.

Оцінку фізичної підготовленості визначають за допомогою виконання індексу Руфф’є так:

1. після 5 хв. відпочинку сидячи визначити ЧСС протягом 15 сек. (Р₁);

2. потім виконати 30 присідань (час – 30 сек);

3. сидячи, визначити ЧСС протягом 15 сек (Р₂);

4. потім сісти, після 1 хв. відпочинку, сидячи, визначити пульс протягом 15 сек. (Р₃);

І=(4(Р₁+Р₂+Р₃)-200)\10

якщо І менше 0, стан ФП – відмінний;

від 0 до 5 – добрий;

10-15 – поганий;

5-10 – задовільний;

більше 15 – дуже поганий.

Швидкість відновлення ЧСС після навантаження є показником оптимальності ФН під час занять фізичними вправами.