1.3. Інформативні і контекстуальні характеристики каламбуру

1.3.1. Інформативна структура каламбуру

Каламбур, як і будь-який стилістичний прийом, є носієм певної інформації. До складу каламбуру входять, принаймні, дві мовні одиниці, що мають, у свою чергу, складну семантичну структуру, елементи якої певною мірою впливають на формування змісту всього прийому [9, с. 34].

З іншого боку, не можна ігнорувати той факт, що каламбур входить до складу тексту, у зміст якого може бути внесені значні корективи в його інформативний обсяг. Таким чином, аналіз інформативної структури каламбуру передбачає вивчення його в двох аспектах:

а) виокремлення складових інформативної структури каламбуру як цілісного багатокомпонентного утворення;

б) встановлення взаємозв’язку і взаємного впливу каламбуру і тексту, елементом якого він є [30, с. 57].

Опис інформативної структури каламбуру в нашому дослідженні базується на основі наявних теорій семантичної структури слова і різних мовних явищ. При цьому бралися до уваги особливості каламбуру і мети конкретного дослідження.

У семантичній структурі каламбуру виділяється чотири постійних і два змінних компонента:

а) предметно-логічний;

б) експресивно-стилістичний;

в) асоціативно-образний;

г) функціональний;

д) фоновий;

е) соціально-локальний.

В основі створення будь-якого каламбуру лежить наочно-логічна інформація:

а) екстралінгвістична дійсність;

б) мовний матеріал [46, с. 117].

Наочно-логічна інформація – це фактична тема каламбуру, події, факти, які лягли в основу створення цього прийому і з’явилися поштовхом до його появи.

Так, призначення Плюмера (Plumper) Герберта Чарльза Онслоу (Великобританія, 1900–1903 рр.) заступником міністра з питань колоній з’явилося темою наступного каламбуру, опублікованого в журналі “Punch”. “The new under-secretary to the colonies! Onslow appointed! Hum! Did business go very fast? That we must get On-slow?” [55, с. 145].

У кожній мові є певний набір мовних засобів для створення каламбурів. У тому випадку, коли цей прийом створюється не для опису екстралінгвістичної ситуації, його наочно-логічною основою є сам мовний матеріал.

Так, можливість обіграти значення слів-омонімів school – “школа”; school – “зграя” з’явилася причиною виникнення наступної каламбурної загадки: “What animals are well-educated? – Fish, because they go round in schools” [9, с. 23].

Окрім наочно-логічної, наведені вище каламбури несуть експресивно-стилістичну інформацію. Цей вид інформації відображає авторське емоційно-оцінне відношення до предмету або експресивно-пізнавальну установку даного мовного оформлення думки.

У наведеному вище каламбурі з журналу “Punch” чітко просліджується негативне відношення автора до ситуації в міністерстві і до призначення пана Онслоу. Ця інформація і містить основу експресивно-стилістичного компонента прийому.

Що ж до каламбурів-загадок, то в них виражено відношення автора не до екстралінгвістичних фактів, а до можливостей мови. Якщо асоціативно-образна інформація є оказіональним компонентом семантичної структури слова, то у змісті каламбуру – це постійний компонент. Форма каламбуру поєднує принаймні два смислові плани. Це забезпечується можливістю використання одиниць мови в прямому і переносному сенсі, що наводить до “поєднаного бачення картини” і є основною образною інформацією. Коротка і точна форма каламбуру з журналу “Punch” ґрунтується на образному використанні мовних засобів. Саме асоціативно-образний компонент додає змісту прийому переконливий і яскравий характер.

Використання каламбуру, як і будь-якого стилістичного прийому, має конкретне призначення і підпорядковано певній комунікативній меті.

Функціональні характеристики каламбуру неодноразово розглядалися дослідниками (З. Фройд, Н. Якаменко), але не існує їх єдиної класифікації. Це, вочевидь, пояснюється тим, що вичерпної класифікації стилістичних функцій в літературі доки немає. Проте, спостереження за особливостями інформативної природи каламбуру свідчить про її поліфункціональність, тобто, в ній можуть бути поєднані зведення про різні функції одного і того ж прийому.

До найбільш типових видів функціональної інформації відносять естетичний компонент, що входить у зміст будь-якого каламбуру, він також характеризує, типізує та індивідуалізує його.

У творах для дітей обов’язковим компонентом функціональної інформації є освітній складник, оскільки каламбур для дитини – своєрідна розумова гімнастика, що розвиває її розумові здібності, культуру мови, виховує чуття мови.

У згадуваному раніше каламбурі з журналу “Punch” функціональна інформація містить постійний компонент – естетичну інформацію, мета якої – доставити читачеві естетичну насолоду. Проте, не менш виразною є й інформація, що характеризує пана Онслоу і ситуацію в міністерстві (характеризуючий компонент).

Окрім цього, функція каламбуру – залучити читача до описуваних подій і змусити його не лише посміятися над ними.