79

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки,

молоді та спорту України

29 березня 2012 року № 384

Форма № н-9.02

Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

Факультет філології та журналістики

Кафедра світової літератури

Дипломна робота

за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліст

на тему: Лінгвістичні особливості каламбуру та шляхи його відтворення у перекладах на прикладі казки Л. Керрола “Аліса в Країні Чудес”

Виконала: студентка ІІ курсу,

групи А ІІ ДО

спеціальності 7.02030302 Мова і література (англійська)

(шифр і назва спеціальності)

Федоряка О. В.

(прізвище та ініціали)

Керівник Кравцова Н. Г. .

(прізвище та ініціали)

Рецензент___________________________

(прізвище та ініціали)

Полтава – 2013 року

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………… 3

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ТЕОРІЯ КАЛАМБУРУ………………………………. 7

1.1. Основні напрями у вивченні каламбуру………………………….. ..7

1.2. Визначення каламбуру і його класифікації…………………...…... 10

1.3. Інформативні і контекстуальні характеристики каламбуру……....17

1.3.1. Інформативна структура каламбуру……………………... .17

1.3.2. Змінні компоненти каламбуру……………………….......... 20

РОЗДІЛ 2. ПЕРЕКЛАД КАЛАМБУРУ з англійської мови………...... 23

2.1. Шляхи пошуку відповідностей під час перекладу каламбурів…...23

2.2. Прийом компенсації як спосіб перекладу англійського

каламбуру……………………………………………………….......................... 26

РОЗДІЛ 3. КНИГА ЛЬЮЇСА КЕРРОЛА “АЛІСА В КРАЇНІ ЧУДЕС” ЯК ПРЕДМЕТ АНАЛІЗУ лінгвістів І ПЕРЕКЛАДАЧІВ………………….…34

3.1. Казка Л. Керрола як зразок літератури нонсенсу..………………. 34

3.2. Аналіз перекладацьких трансформацій і шляхів відтворення авторських каламбурів……………….….………………………………………53

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...72

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …....................………………………75

ВСТУП

Вибір теми дослідження каламбуру спричинений широкою репрезентацією цього явища у різноманітних текстах та мовних ситуаціях, а також труднощами, які виникають при спробах його адекватного перекладу.

При перекладі художньої літератури постає проблема передачі смислових ефектів, які утворюються завдяки співставленню значень слів, тотожних або близьких одне до одного у звуковому вираженні. На цьому принципі ґрунтується гра слів (каламбур).

Актyальнiсть дослiдження зyмовлена необхідністю комплексного вивчення лінгво-стилiстичних особливостей каламбуру для його цiлiсного й цiннiсного осмислення, системного аналiзy, який би уможливив виявлення особливостей перекладiв та своєрідність авторської манери перекладy. Комплексне дослiдження передбачає аналiз оригінальних та перекладних текстiв для виявлення домiнантних ознак стилю, основних вихiдних засад та принципiв стилiстики при перекладі каламбуру.

В українській та російській літературі ХІХ століття (особливо у прозі) передача гри слів була спорадичною (від грец. sporadikos – одиночний, випадковий; той, що виявляється час від часу), і зазвичай у відповідному місці тексту відтворювалося буквальне значення слів, пов’язаних в оригіналі звуковою тотожністю чи схожістю (або одне із значень двозначного в контексті слова), та робилася примітка про наявність в оригіналі гри слів, яка “не підлягає перекладу” (зі вказівкою на двояке значення).

Практика сучасних перекладачів принципово відрізняється від традиційної і полягає в пошуках омонімічних паралелей, які можна черпати із словарного багатства мови, за умови максимального збереження смислу слова, звукової схожості та їхньої ролі в контексті. Каламбури представлені не тільки в усіх жанрах української, російської та світової літератури, але також у повсякденному мовленні (анекдотах) та жанрах так званої поп-культури (коміксах, комедіях, рекламі, журналістських текстах тощо). Сьогодні важко знайти друковані твори, де б не використовувалися каламбури.

Гра слів має багато форм вияву; вона чітко виражена в аналітичних моделях більшості мов світу. Широке використання каламбуру у низці літературних жанрів, агностичне відношення численних дослідників (С. Влахов, Ч. Джолдашева, В. Дяков та ін.) до каламбуру, зарахованого ними в список “неперекладних” явищ, обумовлює необхідність розробки цього прийому. Таким чином ,це зумовило вібір теми дослідження “Лінгвістичні особливості каламбуру та шляхи його відтворення у перекладах на прикладі казки Л. Керрола “Аліса в Країні Чудес”. Тема дослідження виявляє актуальність і в плані вивчення проблеми створення образності перекладу.

Дослідження цієї теми дозволяє не лише простежити генезу майстерності сучасної школи перекладу, а й визначити загальні тенденції у сфері творчій і разом з тим залежній від формальних елементів мови оригіналу і перекладу. Наше дослідження розглядає “стилістичний ефект каламбурів”, а також фокусує увагу на лінгвістичних закономірностях гри слів та техніці її відтворення при перекладі.

Метою дослідження є вивчення інформативної структури англійського каламбуру в тісному зв’язку з його контекстуальними характеристиками і встановлення найбільш адекватних відповідностей і можливих варіантів передачі цього прийому на інші мови.

Досягнення мети дослідження обумовило постановку таких завдань:

1. Описати інформативну структуру англійського каламбуру і встановити набір її постійних і змінних компонентів.

2. Вивчити контекстуальні характеристики каламбуру і виявити сферу його семантико-стилістичного поширення.

3. Визначити шляхи пошуку оптимальних відповідностей і варіантів передачі каламбуру у перекладі на основі встановлених особливостей його змістовно-контекстуальних характеристик .

4. Вивчити різновиди і особливості використання компенсації при відтворенні каламбурів в мові.

5. Виявити типові проблеми при перекладі каламбуру і встановити їх причини.

6. Проаналізувати роботи окремих перекладачів твору Льюїса Керрола “Аліса в Країні Чудес”.

Об’єкт дослідження: лінгвостилістичні особливості і структура англійського каламбуру.

Предмет дослідження: переклад англійського каламбуру в єдності його структурних і контекстуальних характеристик і контекстуального оточення на прикладі твору “Аліса в Країні Чудес” Л. Керрола.

Теоретичну основу дослідження становлять ідеї та концептуальні положення: теорії художнього перекладу (М. Алєксєєв, В. Виноградов, В. Ганієв, Г. Гафурова, Г. Гачечиладзе, П. Капанєв та ін.), теорії стилістики сучасної англійської мов (І. Арнольд, В. Комісаров, С. Влахов, В. Костомаров та ін.), теорії каламбуру (Н. Демурова, В. Набоков, В. Корнієнко, Б. Заходер та ін.).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що проведене дослідження є конкретною розробкою одного з аспектів принципу перекладності. До того ж, вперше піддано системному аналізу перекладацькі прийоми трансформації і трансляції каламбурів, що відображені у перекладі казки, виконаному українським перекладачем, членом Національної спілки письменників України Валентином Корнієнком.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання положень нашого дослідження при викладанні курсів стилістики , інтерпретації художнього тексту, теорії перекладу, типологічної стилістики у ВНЗ, на уроках та факультативах у ЗОШ та спеціалізованих школах і, головне, в перекладацькій практиці.

Відповідність та обґрунтованість результатів дослідження забезпечена чіткістю методолого-теоретичних положень, використанням доцільних, адекватних об’єкту, предмету, меті та завданням дослідження комплексу методів і організаційних форм; системним аналізом багатої зарубіжної і вітчизняної джерельної бази.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки дипломної роботи доповідалися і обговорювалися на засіданнях методологічного об’єднання вчителів іноземної мови Чутівського районного відділу освіти.

Матеріалом для дослідження став художній твір Л. Керрола “Аліса в Країні Чудес” і його переклади російською та українською мовами. Для аналізу перекладів каламбуру спеціально вибрано твір, що перекладався багато разів (Н. Демурова, Б. Заходер, В. Набоков, В. Орел, А. Щербаков, В. Корнієнко та ін.)

Методи дослідження: описово-логічний, компонентний, а також власне перекладацький аналіз. Перекладацький метод є комплексним діалогічним методом і складається з поєднання лінгвістичних і літературознавчих методів: компаративного, типологічного, трансформаційного аналізу, стилістичного експерименту.

Структура дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел.