- •1. Індикаторна діаграма дійсного циклу 4-тактного двз з іскровим запалюванням, її основні особливості.
- •2. Розгорнута індикаторна діаграма двз з іскровим запалюванням. Три стадії згоряння.
- •3. Індикаторна діаграма дійсного циклу 4-тактного дизеля, її особливості.
- •4. Розгорнута індикаторна діаграма дизеля. Чотири стадії згоряння.
- •5. Типові камери згоряння двз з іскровим запалюванням, вимоги до них.
- •6. Розділені камери згоряння дизелів, їх переваги та недоліки.
- •7. Нерозділені камери згорання дизелів, їх позитивні якості та недоліки.
- •8.Способи сумішоутворення в дизелях: об'ємний, плівковий і об'ємно-плівковий, їх особливості
- •9.Паливна економічність двз з іскровим запалюванням та дизелів.
- •10.Переваги і недоліки дизелів порівняно з двз з іскровим запалюванням.
- •11.Сили, які діють в кривошипно-шатунному механізмі.
- •12.Кінематика кривошипно-шатунного механізму.
- •13. Визначення переміщення поршня
- •14.Визначення швидкості і прискорення поршня.
- •22.Принцип дії нагнітальної секції високого тиску з дозуванням відсічкою.
- •23.Призначення грм. Яке розташування клапанів зустрічається в двз.
- •Схеми верхнього розташування клапанів, які зустрічаються в двз.
- •25.Основні джерела викидів шкідливих речовин транспортними двигунами.
- •26.Продукти неповного згоряння у відпрацьованих газах двз різних типів, причини утворення, їх вплив на людину і навколишнє середовище.
- •27.Причини утворення при роботі бензинових двз оксиду вуглецю та його дія на людину і навколишнє середовище.
- •28.Причини утворення при роботі двз вуглеводів, їх дія на людину та навколишнє середовище.
- •29. Поліциклічні вуглеводні.
- •30. Сажа у відпрацьованих газах дизелів. Причини її утворення, вплив на навколишнє середовище.
- •31. Причини утворення при роботі двз оксидів азоту (no, no2), їх дія на людину і навколишнє середовище.
- •32. Причини викидів з відпрацьованими газами в двз з іскровим запалюванням сполук свинцю, їх дія на навколишнє середовище і людину.
- •33. Каталітична нейтралізація.
- •34.Типи каталітичних нейтралізаторів, переваги і недоліки.
- •1.Взаємодія пневматичного колеса з дорожнім покриттям, що не деформується.
- •16 Визначення опору кочення
- •17 Складові опору кочення
- •18 Експериментальне визначення
- •19 Буксування гусеничного рушія, 20 Фактори, що впливають на
- •21 Центр тиску гусеничного рушія
- •22 Епюри тиску для
- •31.Тяговий баланс
- •35. Динамічний фактор.
- •41. Визначення маси тягача
- •42. Визначення передаточних чисел трансмісії
- •43 Принцип дії, будова та основні характеристики гідротрансформатора.
- •44 Узгодження режимів роботи гідротрансформатора та двигуна внутрішнього згоряння.
- •45 Принцип уніфікації гідротрансформаторів.
- •46 Визначення повертаючих моментів та моментів опору повертанню гусеничних тягачів.
- •Експлуатація
- •1.Оцінка ефективності використання машин.
- •2.Шляхи зменшення витрат на технічне обслуговування і ремонт дорожніх машин
- •5. Діагностування дорожніх машин, окремих агрегатів, його місце в проведенні технічних обслуговувань і ремонтів.
- •6. Заходи з підтримки машин в працездатному стані, передбачені системою планово-попереджувальних технічних обслуговувань і ремонтів (ппр).
- •7.Порядок планування і проведення технічних обслуговувань і ремонтів машин.
- •8.Терміни і визначення системи ппр.
- •10. Закономірність зміни технічного стану дорожньо-будівельної техніки.
- •11. Розрахунок річних планів ремонту дорожньо-будівельних машин. Методи його корегування.
- •12. Розробка місячних планів-графіків то і ремонту дорожніх машин. Корегування планів.
- •13. Визначення технічного стану паливних насосів високого тиску на стенді ки 22205.
- •14. Визначення технічного стану підкачуючого насосу на стенді ки 22205.
- •15. Визначення технічного стану паливних фільтрів ки 22205.
- •16. Визначення технічного стану генераторів на стенді.
- •1. Забруднення на деталях, що підлягають відновленню та способи їх очищення.
- •2. Стадії миття деталей машин.
- •3. Характеристика дефектів деталей, які підлягають відновленню, та їх різновиди
- •4. Призначення та сутність дефектування і сортування деталей
- •5. Поняття про граничний та допустимий знос деталей машин.
- •8. Призначення та сутність процесу комплектування деталей машин
- •9. Розкрийте сутність методу відновлення деталей під номінальний розмір. Наведіть приклад.
- •10. Розкрийте сутність методу відновлення деталей під ремонтний розмір. Наведіть приклад.
- •11. Розкрийте сутність способу відновлення деталей пластичним деформуванням.
- •12. Перерахуйте способи відновлення деталей газотермічним напиленням ( металізацією). Назвіть переваги та недоліки способу.
- •13. Технологічні забруднення. Причини їх виникнення та способи очищення деталей.
- •14. Розкрийте сутність магнітного методу дефекації деталей.
10. Закономірність зміни технічного стану дорожньо-будівельної техніки.
Кожна машина може знаходитись в трьох станах: роботоздатному, справному і несправному.
Роботоздатний стан машини – стан машини при я кому вона здатна виконувати завдані їй функції, зберігаючи значення показників якості в межах встановлених технічною документацією (залежить від надійності).
Технічний стан з справного, роботоздатного переходить у несправний із-за виникнення несправностей. Основні причини виникнення несправностей машин: – зношення тертьових поверхонь деталей (абразивне, стомленням, корозійне, ерозійне); – деформації і поломки деталей; – порушення посадки або співвісності деталей; – обгорання робочих поверхонь деталей двигуна із-за перевищення його допустимого теплового режиму; – виникнення накипу в системі охолодження, нагару в камері згорання (стінці головки циліндрів, днище поршня, головки клапанів); – відкладення смолистих речовин у всмоктуючому трубопроводі карбюраторного двигуна при застосуванні неякісного палива; застосування палив і змащуючи матеріалів, не відповідаючих вимогам нормативно-технічних документів, з вмістом в них механічних домішок.
Також фактори впливаючі на виникнення несправностей: – конструктивні або виробничі дефекти; – дорожні, кліматичні й інші умови експлуатації; – якість і чистота паливо-мастильних матеріалів; – кваліфікація водія; – своєчасність проведення ТО і Р; – раціональна організація експлуатації.
11. Розрахунок річних планів ремонту дорожньо-будівельних машин. Методи його корегування.
Річним планом встановлюється кількість ТО і Р для кожної машини або групи однотипних машин по дор. організації вцілому. Для розробки річного плану необхідно по кожній машині слідуючих показників:
1) дані про фактичне напрацювання з часу проведення останнього відповідно до розрахункового або з початку експлуатації (мото-год)
2) заплановане напрацювання машини на рік мото-год
3) показники періодичності ТО і Р машин (мото-год)
Кількість ТО і Р кожного виду для окремої машини розраховується за формулою [1]
КТОіР – кількість ТО і Р Нф – величина фактичного напрацювання з останнього ТО або з початку експл., мото-год НПЛ – планове напрацювання на розрахунковий рік, мото-год ТП – періодичність виконання ТО або Р, мото-год КП – к-сть всіх ТО і Р з більшою періодичністю за даний вид ТО і Р
Послідовність розрахунку:
1) кількість КР
2) к-сть ТО і ТО-3
3) к-сть ТО-2
4) к-сть ТО-1
Результат розрахунків заокруглювати в меншу сторону до цілого
Якщо по розрахунку вийшов КР, то визначити місяць його проведення по формулі [2]
КМ – порядковий № місяця, в якому проводиться КР
ТК – періодичність виконання КР
НФК – напрацювання машини від попереднього КР чи з поч. експлуатації
КР машин переноситься на наступний рік якщо № місяця виявився більше 12.
Допускається корегування строків КР в межах найближчих місяців з урахування техн. стану машин. Після розрахунків складається таблиця річного плану ТО і Р машин. Річний план ТО і Р машин затверджується головним інженером організації.