- •1. Індикаторна діаграма дійсного циклу 4-тактного двз з іскровим запалюванням, її основні особливості.
- •2. Розгорнута індикаторна діаграма двз з іскровим запалюванням. Три стадії згоряння.
- •3. Індикаторна діаграма дійсного циклу 4-тактного дизеля, її особливості.
- •4. Розгорнута індикаторна діаграма дизеля. Чотири стадії згоряння.
- •5. Типові камери згоряння двз з іскровим запалюванням, вимоги до них.
- •6. Розділені камери згоряння дизелів, їх переваги та недоліки.
- •7. Нерозділені камери згорання дизелів, їх позитивні якості та недоліки.
- •8.Способи сумішоутворення в дизелях: об'ємний, плівковий і об'ємно-плівковий, їх особливості
- •9.Паливна економічність двз з іскровим запалюванням та дизелів.
- •10.Переваги і недоліки дизелів порівняно з двз з іскровим запалюванням.
- •11.Сили, які діють в кривошипно-шатунному механізмі.
- •12.Кінематика кривошипно-шатунного механізму.
- •13. Визначення переміщення поршня
- •14.Визначення швидкості і прискорення поршня.
- •22.Принцип дії нагнітальної секції високого тиску з дозуванням відсічкою.
- •23.Призначення грм. Яке розташування клапанів зустрічається в двз.
- •Схеми верхнього розташування клапанів, які зустрічаються в двз.
- •25.Основні джерела викидів шкідливих речовин транспортними двигунами.
- •26.Продукти неповного згоряння у відпрацьованих газах двз різних типів, причини утворення, їх вплив на людину і навколишнє середовище.
- •27.Причини утворення при роботі бензинових двз оксиду вуглецю та його дія на людину і навколишнє середовище.
- •28.Причини утворення при роботі двз вуглеводів, їх дія на людину та навколишнє середовище.
- •29. Поліциклічні вуглеводні.
- •30. Сажа у відпрацьованих газах дизелів. Причини її утворення, вплив на навколишнє середовище.
- •31. Причини утворення при роботі двз оксидів азоту (no, no2), їх дія на людину і навколишнє середовище.
- •32. Причини викидів з відпрацьованими газами в двз з іскровим запалюванням сполук свинцю, їх дія на навколишнє середовище і людину.
- •33. Каталітична нейтралізація.
- •34.Типи каталітичних нейтралізаторів, переваги і недоліки.
- •1.Взаємодія пневматичного колеса з дорожнім покриттям, що не деформується.
- •16 Визначення опору кочення
- •17 Складові опору кочення
- •18 Експериментальне визначення
- •19 Буксування гусеничного рушія, 20 Фактори, що впливають на
- •21 Центр тиску гусеничного рушія
- •22 Епюри тиску для
- •31.Тяговий баланс
- •35. Динамічний фактор.
- •41. Визначення маси тягача
- •42. Визначення передаточних чисел трансмісії
- •43 Принцип дії, будова та основні характеристики гідротрансформатора.
- •44 Узгодження режимів роботи гідротрансформатора та двигуна внутрішнього згоряння.
- •45 Принцип уніфікації гідротрансформаторів.
- •46 Визначення повертаючих моментів та моментів опору повертанню гусеничних тягачів.
- •Експлуатація
- •1.Оцінка ефективності використання машин.
- •2.Шляхи зменшення витрат на технічне обслуговування і ремонт дорожніх машин
- •5. Діагностування дорожніх машин, окремих агрегатів, його місце в проведенні технічних обслуговувань і ремонтів.
- •6. Заходи з підтримки машин в працездатному стані, передбачені системою планово-попереджувальних технічних обслуговувань і ремонтів (ппр).
- •7.Порядок планування і проведення технічних обслуговувань і ремонтів машин.
- •8.Терміни і визначення системи ппр.
- •10. Закономірність зміни технічного стану дорожньо-будівельної техніки.
- •11. Розрахунок річних планів ремонту дорожньо-будівельних машин. Методи його корегування.
- •12. Розробка місячних планів-графіків то і ремонту дорожніх машин. Корегування планів.
- •13. Визначення технічного стану паливних насосів високого тиску на стенді ки 22205.
- •14. Визначення технічного стану підкачуючого насосу на стенді ки 22205.
- •15. Визначення технічного стану паливних фільтрів ки 22205.
- •16. Визначення технічного стану генераторів на стенді.
- •1. Забруднення на деталях, що підлягають відновленню та способи їх очищення.
- •2. Стадії миття деталей машин.
- •3. Характеристика дефектів деталей, які підлягають відновленню, та їх різновиди
- •4. Призначення та сутність дефектування і сортування деталей
- •5. Поняття про граничний та допустимий знос деталей машин.
- •8. Призначення та сутність процесу комплектування деталей машин
- •9. Розкрийте сутність методу відновлення деталей під номінальний розмір. Наведіть приклад.
- •10. Розкрийте сутність методу відновлення деталей під ремонтний розмір. Наведіть приклад.
- •11. Розкрийте сутність способу відновлення деталей пластичним деформуванням.
- •12. Перерахуйте способи відновлення деталей газотермічним напиленням ( металізацією). Назвіть переваги та недоліки способу.
- •13. Технологічні забруднення. Причини їх виникнення та способи очищення деталей.
- •14. Розкрийте сутність магнітного методу дефекації деталей.
21 Центр тиску гусеничного рушія
Координата центра тиску характеризує розподіл нормальних реакцій грунту на опорні поверхні гусениць. Якщо центр тиску розташований по середині опорних поверхонь гусениць, то розподіл тисків по довжині приймається рівномірним. [1] Координати центру тиску щодо осей ОХ і OZ, вважаючи, що рівень води Співпадає з верхньою кромкою затвора. [2] Координати центра тиску цієї сили відносно осей координат, проведених через точку О. [3] Координати центру тиску щодо осей ОХ і OZ, вважаючи, що рівень води збігається з верхньою кромкою затвора. [4] Координати центра тиску цієї сили відносно осей координат, проведених через точку О. [5] Координата центра тиску оперення, як і нормальна сила, змінюється під впливом вихорів крила. [6]
Координати центра тиску площі F знаходимо аналітично або графічно. Перевіряємо координати центру тиску графічним способом. [8] Перевірка координат центра тиску рівнодіючої сили описаним вище графічним способом буде неточною, оскільки епюра, площі якої пропорційна рівнодіюча вертикальних сил (епюра MM NN), являє криволінійну трапецію, а не криволінійний трикутник. Тому обмежимося тільки аналітичним розрахунком координат центра тиску рівнодіючої сили і, відклавши на рис. 1 - 56 в у відповідному масштабі значення х - 6 20 м і г - 4 22 м, виконаємо побудова. [9] Позначимо координату центру тиску Сд (рис. 17) і використовуємо відоме положення статики, що момент рівнодіючої системи сил дорівнює сумі моментів складових сил. [10] Для визначення координат центра тиску хг і zt знаходимо. [11] Тому величина координати центру тиску хп може служити критерієм поздовжньої стійкості гусеничного трактора на підйом. [12]
22 Епюри тиску для
різних типів гусеничного рушія.
Для більшості сільськогосподарських тракторів середнє значення тиску на грунт рср = 0.035 ... 0,06 МПа, для болотоходние модифікацій, що випускаються на базі звичайних сільськогосподарських тракторів рср == 0,02 ... 0,03 МПа. для спеціальних болотоходние тракторів рср <0.02 МПа. Для порівняння зазначимо, що для чоло ¬ століття, в процесі руху спиралися ¬ щегося на землю однією ногою, рср не перевищує 0,03 МПа.
Насправді тиску гусениць на грунт часто розподіляється ¬ ються нерівномірно.
Згідно з результатами дослід ¬ ваний, гусениці передають тиск на грунт окремими активно-опорними ділянками, группирую ¬ щимися навколо опорного катка. Якщо катки розставлені настільки часто, що майже кожна ланка гусениці, що лежить на землі, знаходиться під їх безпосереднім впливом, то активно-опорною поверхнею явля ¬ ється вся опорна поверхня гусаку ¬ ниці. Згідно досвідченим даними, це досягається в тому випадку, якщо відношення кроку ковзанок, тобто расстоя ¬ ня 1к (рис. 4.4) між осями смеж ¬ них ковзанок, до кроку ланки гусені не перевищує 1,5 ... 1,7 .
Епюри залежно від положення центра тиску трактора можуть приймати наступні форми:
- Прямокутну - нормальні реакції грунту розподілені одно ¬ мірно по всій довжині опорної поверхні гусениць (рис. 4.4 а):
- Трапецієподібну - нормальні реакції грунту розподілені нерав ¬ номерно по довжині опорної поверхні гусениць (рнс.4.4 б):
- Трикутну з вершиною в передній кромці опорної поверхні гусениць - це крайня форма нерівномірної епюри, при якій тиску на грунт передаються ще всією опорною поверхнею гусениць (рис. 4.4 в);
- Трикутну з вершиною між крайніми кромками опорною з ¬ верхні гусениць - тиску на грунт передаються лише частиною опорної поверхні гусениць.
Нахил епюр при нерівномірному розподілі нормальних реакцій грунту по довжині опорної поверхні гусениць можливий не тільки в на ¬ правлінні, показаному на рис. 4.4, а й у зворотному напрямку, якщо центр тиску смешен вперед від середини опорної поверхні гусениць.
Результуюча нормальна реакція грунту повинна проходити через центр ваги фігури, що зображає епюру. Тому якщо відома епю ¬ ра, то можна визначити положення центра тиску трактора і, навпаки, за положенням центру тиску можна скласти уявлення про епюрі.
При прямокутної епюрі центр тиску трактора розташовується посередині опорної поверхні гусениць, тобто змішання центру тиску трактора одно нeлю. У цьому випадку дотична сила тяги Рк = РКМ-сопротивление перекатуванню трактора Рfn, = РFNXIN. що доведено численний ¬ вими дослідами. Чим більше змішання центру тиску, тим більше соп ¬ ротівленія коченню гусеничного трактора і менше дотична сила тяги.
Коефіцієнт змішування центру тиску гусеничного трактора vd = xd/Lryc- Значення vd = ± 1 / Lryc можна вважати гранично допустимим, оскільки при його перевищенні частина опорної поверхні гусениць прекра ¬ щает передавати тиску на грунт
Коефіцієнт зміщення центру тиску - основний показник, ха-теризується розподіл тисків гусениць на грунт, глибину Ь колін (осадку) гусениць. Чим менше vd, тим рівномірніше за інших рівних условиях епюра тисків.Результирующая нормальная реакция почвы должна проходить через центр тяжести фигуры, изображающей эпюру. Поэтому если известна эпюра, то можно определить положение центра давления трактора и, наоборот, по положению центра давления можно составить представление об эпюре.
При прямоугольной эпюре центр давления трактора располагается посередине опорной поверхности гусениц, т.е. смешение центра давления трактора равно н>лю. В этом случае касательная сила тяги Рк = Ркм- сопротивление перекатыванию трактора Рfn, = Рfnxin. что доказано многочисленными опытами. Чем больше смешение центра давления, тем больше сопротивление качению гусеничного трактора и меньше касательная сила тяги.
Коэффициент смешения центра давления гусеничного трактора vd=xd/Lryc- Значение vd= ±1/ Lryc можно считать предельно допустимым, так как при его превышении часть опорной поверхности гусениц прекращает передавать давления на почву
Коэффициент смещения центра давления — основной показатель, характеризующий распределение давлений гусениц на почву, глубину Ь колен (осадку) гусениц. Чем меньше vd, тем равномернее при прочих равных условиях эпюра давлений.
