
- •Навчальний модуль «Державний земельний кадастр»
- •Черняга Петро Гервазійович, доктор технічних наук, професор, Київ, 2013
- •Тема 1. Закон України „Про Державний земельний кадастр” 17
- •Тема 9. Система класифікації земель та земельних ділянок 125
- •Тема 10. Системне моделювання в задачах землеустрою, 131
- •Програма навчального модуля
- •Тема 1. Закон України «Про державний земельний кадастр»
- •Тема 2. Геодезичні мережі, геодезичні методи при здійсненні землевпорядних робіт
- •Тема 3. Аспекти державної реєстрації земельних ділянок та обмежень
- •Тема 4. Іінформаційна взаємодія органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, та органу державної реєстрації прав
- •Тема 5. Застосування космічних знімків для забезпечення землевпорядних робіт та кадстру
- •Тема 6. Інвентаризація земель та організація території
- •Тема 7. Формування об’єктів нерухомого майна
- •Тема 8. Індексні карти та кадастрові номери
- •Тема 9. Система класифікації земель та земельних ділянок
- •Тема 10. Системне моделювання в задачах землеустрою, пов’язаних з кадастром
- •Робоча програма
- •Тема 4. Іінформаційна взаємодія органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, та органу державної реєстрації прав
- •Тема 10. Системне моделювання в задачах землеустрою, пов’язаних з кадастром
- •Тематичний план модулю
- •Література
- •Словник основних термінів та понять
- •Конспект лекцій Тема 1. Закон України „Про Державний земельний кадастр”
- •1.1. Закон України «Про Державний земельний кадастр»
- •Розділ і. Загальні положення
- •1.2. Земельно-кадастрова діяльність та земельно-кадастрові роботи
- •1.3. Об’єкти обліку державного земельного кадастру
- •1.4. Передумови автоматизації ведення державного земельного кадастру в Україні
- •1.5. Кадастр – 2014. Бачення кадастру майбутнього
- •1.6. Роль і місце земельного кадастру в національній інфраструктурі просторових даних
- •1.7. Правовстановлюючий документ як підстава набуття права власності на нерухоме майно, види правовстановлюючих документів на нерухоме майно
- •1.8. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру»
- •Тема 2. Геодезичні мережі, геодезичні методи при здійсненні землевпорядних робіт
- •2.1. Характеристика сучасної планової геодезичної мережі України
- •2.2. Сучасні геодезичні прилади та польові геодезичні роботи
- •Тема 3. Аспекти державної реєстрації земельних ділянок та обмежень
- •3.1. Реєстрація земельної ділянки, яка виділяється із земель державної або комунальної власності
- •3.2. Реєстрація земельної ділянки, яка утворюється у результаті поділу земельної ділянки
- •3.3. Реєстрація земельної ділянки, яка утворюється у результаті об’єднання земельної ділянки
- •3.5. Державна реєстрація обмежень у використанні земельної ділянки
- •3.6. Надання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку
- •3.7. Внесення архівних даних про земельну ділянку до Державного земельного кадастру.
- •3.8. Надання інформації про земельні ділянки на запити державного
- •3.9. Скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі на підставі рішення суду
- •Тема 4. Іінформаційна взаємодія органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, та органу державної реєстрації прав
- •Порядок надання органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, органу державної реєстрації прав доступу до перегляду кадастрових карт (планів)
- •Тема 5. Застосування космічних знімків для забезпечення землевпорядних робіт та кадастру
- •Тема 6. Інвентаризація земель та організація території
- •6.1. Завдання проведення інвентаризацій земельних ресурсів
- •6.2. Вимоги до точності виконання інвентаризаційних робіт
- •Порядок проведення інвентаризації земель
- •Тема 7. Формування об’єктів нерухомого майна
- •7.1 Роль формування об’єктів нерухомого майна в процесі кадастрово-реєстраційної діяльності
- •7.2. Світовий досвід формування нерухомості
- •7.3. Ідентифікація об’єктів нерухомого майна для державної реєстрації прав на них
- •Вимоги до складення, затвердження та оформлення індексних кадастрових карт (планів), кадастрових карт (планів)
- •Вимоги до складення та оформлення кадастрових планів земельних ділянок
- •Порядок присвоєння об’єкту нерухомого майна реєстраційного номера
- •Тема 8. Індексні карти та кадастрові номери
- •8.1. Вимоги до кадастрових номерів земельних ділянок та розташованих на ній об’єктів нерухомості
- •8.2. Кадастрова структуризація території України
- •8.3. Присвоєння кадастрового номера земельній ділянці
- •Тимчасовий порядок присвоєння кадастрового номера земельній ділянці Загальні питання
- •Структура кадастрового номера земельної ділянки
- •Коатуу: нкз: нкк: нзд,
- •Визначення та присвоєння кадастрового номера земельній ділянці
- •Визначення та присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, переданій у власність (користування) без проведення її державної реєстрації
- •8.4. Структура кадастрового номера земельної ділянки
- •8.5. Порядок присвоєння кадастрових номерів
- •8.6. Структура кадастрового номера інших об’єктів нерухомості
- •8.7. Індексні карти об’єктів адміністративно-територіального устрою України
- •8.8. Моделювання меж в кадастрових індексних картах
- •8.9. Практика присвоєння кадастрових номерів в Російській Федерації та Латвії
- •Тема 9. Система класифікації земель та земельних ділянок
- •9.1. Вимоги до системи класифікації земель та земельних ділянок
- •9.2. Система класифікації землекористувань єек
- •9.3. Основні вимоги до класифікаторів баз даних кадастру
- •9.4. Сучасний стан класифікації земель в Україні
- •Тема 10. Системне моделювання в задачах землеустрою, пов’язаних з кадастром
- •10.1.Системний підхід до організації та управління територіями
- •10.2.Системне моделювання землекористувань в задачах землеустрою
- •10.3. Методика формування земельних ділянок прибудинкових територій цілісних житлових комплексів
- •1. Визначення нормативних розмірів земельних ділянок прибудинкових територій
- •2. Встановлення меж прибудинкових територій.
- •3. Закріплення прав на земельну ділянку прибудинкових територій при будівництві житлових багатоквартирних будинків за умови формування осбб.
- •4. Формування зон з особливими умовами використання територій при складанні проектів розподілу житлових кварталів.
- •5. Обґрунтування визначення складових частин власності одного власника осбб.
- •6. Порядок та методика визначення прибудинкових часток одиниць нерухомості житлових комплексів осбб.
- •10.4. Можливі шляхи та проблеми практичної реалізації положень зу "Про Державний земельний кадастр"
8.9. Практика присвоєння кадастрових номерів в Російській Федерації та Латвії
Урядом Російської Федерації 6 вересня 2000 року була прийнята постанова № 660 “Про затвердження правил кадастрового поділу території Російської Федерації та правил присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам”. Відповідно з Правилами кадастрового поділу території Російської федерації вся територія Російської Федерації, включаючи території суб’єктів Російської Федерації, внутрішні води та територіальне море, ділиться на кадастрові округи.
Кадастровим округом слугує частина території Російської Федерації, в межах якої здійснюється ведення державного реєстру земель кадастрового округу. Державний реєстр земель кадастрового округу є складовою частиною Єдиного державного реєстру земель.
Кадастровий округ включає в себе, як правило, територію суб’єкта Російської Федерації, а також акваторію внутрішніх вод та територіального моря, що прилягає до цієї території. Встановлення меж кадастрових округів та присвоєння їм відповідних кадастрових номерів здійснює Федеральна служба земельного кадастру Росії.
Територія кадастрового округу ділиться на кадастрові райони. Кадастровим районом слугує частина території кадастрового округу, в межах якої здійснюється державний кадастровий облік земельних ділянок та ведення державного реєстру земель кадастрового району.
Державний реєстр земель кадастрового району є складовою частиною державного реєстру земель кадастрового округу. Кадастровий район включає в себе, як правило, територію адміністративно-територіальної одиниці суб’єкта Російської Федерації. Акваторія внутрішніх вод і територіального моря може утворювати самостійні кадастрові райони.
Територія кадастрового району ділиться на кадастрові квартали. Кадастровий квартал є найменшою одиницею кадастрового поділу території кадастрового району, на яку відкривається самостійний розділ державного реєстру земель кадастрового району і ведеться чергова кадастрова карта (план).
Кадастровий квартал включає в себе, як правило, невеликі населені пункти, квартали міської або селищної забудови та інші обмежені природними та штучними об’єктами території.
В процесі кадастрового поділу кадастровим кварталам присвоюються кадастрові номера.
Кадастровий номер кадастрового кварталу складається з:
номера кадастрового округу;
номера кадастрового району в кадастровому окрузі;
номера кадастрового кварталу в кадастровому районі.
Кадастровий поділ території кадастрового округу на кадастрові райони і кадастрові квартали здійснює територіальний орган Федеральної служби земельного кадастру Росії на основі розроблених проектів кадастрового поділу відповідних територій.
Вимоги щодо кадастрового поділу і порядок обліку кадастрових одиниць встановлює Федеральна служба земельного кадастру Росії.
Кадастровий номер земельної ділянки складається з:
номера кадастрового кварталу;
номера земельної ділянки в цьому кадастровому кварталі.
Номером земельної ділянки в кадастровому кварталі є порядковий номер підрозділу, що відкривається для запису відомостей про дану земельну ділянку в відповідному розділі державного реєстру земель кадастрового району.
Порядок обліку кадастрових номерів земельних ділянок, що утворились, а також земельних ділянок, що перестали існувати, встановлює Федеральна служба земельного кадастру Росії.
Кадастровий номер присвоюється кожній земельній ділянці, яка формується і обліковується, права на яку підлягають державній реєстрації в Єдиному державному реєстрі прав на нерухоме майно і угод з ним.
Декілька відокремлених земельних ділянок, що представляють собою єдине землекористування, по заяві власника можуть бути враховані в якості одного об’єкта нерухомого майна з присвоєнням їм одного кадастрового номера.
Окремим сформованим частинам земельних ділянок (які входять в територіальні зони, мають обмеження (обтяження), які зайняті іншими об’єктами нерухомого майна) в процесі державного кадастрового обліку присвоюються облікові кадастрові номера.
Обліковим кадастровим номером частини земельної ділянки слугує порядковий номер запису, що містить відомості про дану частину земельної ділянки, в відповідному підрозділі державного реєстру земель кадастрового району.
В Латвії земельний кадастр являє собою багатоцільовий (територіальний) кадастр, в якому зосереджена інформація як про земельні ділянки, так і про будівлі, споруди, квартири та ін.
Об’єктом обліку кадастру є власність. До складу власності входять: земельні ділянки (одна чи декілька), будівлі та споруди на земельній ділянці (ділянках), квартири. Такий підхід щодо визначення об’єктів обліку та реєстрації хоч і знаходить застосування в деяких країнах, але на сьогодні не є найбільш перспективним.
Система кадастрових номерів базується на 11-ти позиційній структурі кадастрового номеру власності, який має три складових частини:
<хххх> - код території згідно адміністративно-територіального поділу;
<ххх> - номер кадастрової зони;
<хххх> - номер земельної ділянки.
Крім кадастрового номеру для складових частин власності використовуються також кадастрові позначення аналогічної структури.