Тема 8. Індексні карти та кадастрові номери

8.1. Вимоги до кадастрових номерів земельних ділянок та розташованих на ній об’єктів нерухомості

Кадастрові номери земельних ділянок та іншої нерухомості, пов’язаної з земельними ділянками (будівлі, споруди, їх частини, в т.ч. квартири та ін.), запроваджуються з метою їх однозначної ідентифікації в базах даних автоматизованої системи державного земельного кадастру. Головним критерієм формування структури кадастрового номера є забезпечення його унікальності в межах України. Система кадастрових номерів повинна також відповідати критеріям багатоцільового міжвідомчого застосування, надійності, універсальності та економічності (з точки зору мінімізації витрат на запровадження та супровід). Сформований кадастровий номер використовується тільки для кодування земельних ділянок та іншої нерухомості і не обов’язково повинен слугувати об’єктом синтаксичного чи семантичного аналізу з метою отримання будь-яких інших даних похідного характеру. Так, наприклад, для визначення місцезнаходження земельної ділянки або її адреси використовуються відповідні дані із реєстру земельних ділянок. Такий підхід дає змогу не змінювати вже присвоєні кадастрові номери при зміні меж об’єктів адміністративно-територіального устрою.

Кадастровий номер земельної ділянки – це унікальний на території України код, який присвоюється кожній земельній ділянці з метою її ідентифікації і залишається незмінним протягом всього часу фізичного та юридичного існування земельної ділянки як єдиного цілого.

При переході прав від одного власника до іншого та при зміні самого виду прав кадастровий номер земельної ділянки залишається без змін.

Стосовно присвоєння кадастрових номерів слід зауважити, що в світовій практиці при присвоєнні нових кадастрових номерів використовується декілька варіантів, але перевага надається так званому “похідному”, при якому наступний кадастровий номер є деяким розширенням попереднього. Це пов’язано в першу чергу з “докомп’ютерною” епохою запровадження такого підходу, коли кількість позицій в номері не відігравала суттєвого значення. Крім того, такий кадастровий номер ніс певне семантичне навантаження і спрощував процедуру пошуку реєстраційних даних в книгах реєстрації. В деяких країнах в якості кадастрового номера земельної ділянки використовується порядковий номер запису в Книзі реєстрації прав. Відомі також випадки застосування в якості ідентифікатора земельної ділянки координат центроїда полігону земельної ділянки. В Канаді та західних регіонах США з метою ідентифікації земельних ділянок використовується ієрархічна система координатних сіток, яка ділить територію регіону на фігури наближені по формі до квадратів. В сучасних умовах (при веденні комп’ютерних баз даних) доцільнішим вбачається підхід, при якому позиційна структура номера є фіксованою, а історія змін кадастрових номерів відслідковується автоматично за допомогою відповідних програмних засобів.

Передбачається також, що кадастровий номер буде виконувати функцію уніфікованого коду земельних ділянок та іншої нерухомості і в інших державних, відомчих чи галузевих кадастрах та інформаційних автоматизованих системах, в яких використовується інформація про земельні ділянки та іншу нерухомість. Застосування такого уніфікованого коду дасть можливість уникнути дублювання інформації, а також слугуватиме основою для забезпечення інформаційної сумісності вказаних систем та їх інтеграції в єдиний інформаційний простір України.

Застосування уніфікованого кадастрового номера має особливе значення при створенні та запровадженні в Україні Системи реєстрації прав на землю та об’єкти нерухомості. Якщо на законодавчому рівні буде передбачено міжвідомчий підхід до створення Системи реєстрації, то застосування уніфікованого кадастрового номера дасть можливість ефективної інформаційної взаємодії відповідних відомств і установ по формуванню необхідної інформації для цілей реєстрації та обслуговування користувачів.