6.2. Вимоги до точності виконання інвентаризаційних робіт

Усі геодезичні роботи по земельно-кадастровій інвентаризації земель виконуються у відповідності з інструкцією по топографічній зйомці в масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500 (1982 р.) та у відповідності до вимог Будівельних норм і правил — БНІП 1.02.07-87 “Инженерные изыскания для строительства”.

Основним фактором, що визначає усі параметри земельно-кадастрових зйомок, є вимоги до точності та детальності відображення кадастрових об’єктів. Ці вимоги, у свою чергу, визначаються цільовим призначенням, якістю земель і максимальними можливостями відображення в плані облікової одиниці площі. Такими обліковими одиницями повинні бути:

• у містах республіканського і обласного підпорядкування - 1 кв.м (0,0001 га);

• для ділянок садово-городніх товариств — 2,5 кв.м (0,00025 га);

• у містах районного підпорядкування і селищах — 15 кв.м (0,0015 га);

• у селах — 100 кв.м (0,010 га).

На основі вищевикладеного рекомендуються такі масштаби створення земельно-кадастрових карт (планів):

• у містах республіканського і обласного підпорядкування — не дрібніше 1:500;

• у містах районного підпорядкування і селищах — не дрібніше 1:1000;

• у селах — 1:2000.

Для забезпечення необхідної точності відображення прийнятої облікової одиниці площі похибка (гранична) точок знімального обґрунтування і межових знаків відносно найближчих пунктів державної геодезичної сітки не повинна перевищувати:

• у містах республіканського і обласного підпорядкування - 10 см;

• у містах районного підпорядкування, в селищах — 20 см;

• у селах — 40 см. Помилка взаємного положення суміжних точок межі не повинна перевищувати 0,1 мм у масштабі плану.

При виконанні виробничого етапу робіт необхідно керуватись наступними принципами:

• основою для створення робочого інвентаризаційного плану повинен бути планово-картографічний матеріал не дрібніше масштабу 1:2000, а в містах обласного (районного) підпорядкування — масштабу 1:500;

• відображення підземних споруд та рельєфу на вихідному матеріалі не обов’язкове;

• граничні похибки положення точок зйомочних мереж відносно планової опори не повинні перебільшувати: у містах республіканського і обласного підпорядкування — 0,1 м; у містах районного підпорядкування і селищах — 0,2 м; у селах — 0,4 м.

В доповнення до вищевказаного Положення Держземагенством було розроблено, а Постановою КМУ від 23 травня 2012 р за № 513 затверджено «Порядок проведення інвентаризації земель»

Порядок проведення інвентаризації земель

1. Цей Порядок встановлює вимоги до проведення інвентаризації земель при здійсненні землеустрою та складання за її результатами технічної документації із землеустрою щодо проведення робіт з інвентаризації земель (далі – технічна документація).

2. Інвентаризація земель проводиться для таких цілей:

ведення Державного земельного кадастру, регулювання земельних відносин, контролю за використанням і охороною земель;

встановлення правового режиму, фактичного стану використання земельних ділянок, їх меж, розмірів, складу угідь;

підготовка пропозицій щодо узгодження даних, отриманих у результаті виконання робіт з проведення інвентаризації земель, з даними документів, що посвідчують право на земельну ділянку, і Державного земельного кадастру;

прийняття за результатами інвентаризації земель Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування відповідних рішень.

3. Інвентаризація земель ґрунтується на принципах обов’язковості її проведення (в міру необхідності, але не рідше ніж один раз на 15 років), плановості, достовірності та повноти даних, послідовності та стандартності процедур, доступності використання інформаційної бази, узагальнення інформації з додержанням єдиних засад та технології обробки даних.

4. Об'єктами інвентаризації земель згідно з цим Порядком є: територія України, території адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, окремі земельні ділянки.

5. Інвентаризація земель проводиться в межах адміністративно-територіальних одиниць, у межах сформованих проектами формування території і встановлення меж сільських, селищних рад та в межах землеволодінь або землекористувань.

6. При проведенні інвентаризації земель винесення меж земельних ділянок в натуру (на місцевість) та виготовлення правовстановлюючих документів не здійснюється.

7. Вихідними даними для проведення інвентаризації земель є дані:

матеріалів Державного фонду документації із землеустрою;

Державного земельного кадастру у паперовому та електронному вигляді, у тому числі Поземельної книги; книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі; файлів обміну даними про результати робіт із землеустрою;

містобудівної документації;

планово-картографічних матеріалів, у тому числі ортофотопланів, отриманих у результаті виконання робіт відповідно до Угоди про Позику між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку;

Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень;

документів, що посвідчують право на земельну ділянку;

документів, що фіксують здійснення господарських операцій із земельними ділянками та сплату земельного податку;

обстеження земельних ділянок щодо їх фактичного стану використання.

8. Підставою для проведення робіт з інвентаризації земель є рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про проведення таких робіт та укладений відповідно до нього договір.

9. Замовниками технічної документації можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники та землекористувачі (далі – замовник).

10. Розробниками технічної документації є юридичні та фізичні особи, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою відповідно до закону (далі – виконавець).

11. Для проведення робіт з інвентаризації земель замовник укладає з виконавцем договір на розроблення технічної документації, у якому обов’язково відображаються вартість та строк проведення робіт із землеустрою, який не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору.

До договору додається технічне завдання щодо проведення робіт з інвентаризації земель (додаток 1) та кошторис на виконання таких робіт.

12. Комплекс робіт з інвентаризації земель включає наступні етапи: підготовчі роботи, топографо-геодезичні та камеральні роботи, складання і оформлення матеріалів технічної документації в паперовому та електронному вигляді.

13. Підготовчі роботи включають збір, вивчення та аналіз виконавцем вихідних даних для проведення інвентаризації земель та складання робочого інвентаризаційного плану.

14. Робочий інвентаризаційний план складається на основі чергового кадастрового плану або інших наявних планово-картографічних матеріалів, у межах окремої земельної ділянки у масштабі, що забезпечує чіткість зображення усіх контурів, у межах міст та селищ у масштабі не дрібніше 1:5000, у межах сільських населених пунктів у масштабі не дрібніше 1:2000, у межах сформованих проектами формування території і встановлення меж сільських, селищних рад у масштабі не дрібніше 1:10000, у межах районів у масштабі 1:25000, і на ньому відображаються межі:

об’єкта інвентаризації;

адміністративно-територіальних одиниць, які увійшли до об’єкта інвентаризації;

земель державної, комунальної та колективної власності;

земельних ділянок, які внесено до Державного земельного кадастру, їх обмежень (обтяжень), та угідь.

15. Межі земельних ділянок, які внесено до Державного земельного кадастру, їх обмежень (обтяжень), та угідь відображаються на робочому інвентаризаційному плані у масштабі не дрібніше 1:10000.

16. У разі відсутності відомостей у Державному земельному кадастрі виконавець по координатах поворотних точок з проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, формує в електронному вигляді межі цих ділянок, їх обмежень (обтяжень) і відображає їх на робочому інвентаризаційному плані.

При визначенні координат поворотних точок меж земельних ділянок точність визначається граничною похибкою масштабу плану.

17. Топографо-геодезичні роботи виконуються в єдиній державній системі координат або похідній від неї з метою визначення або уточнення фактичних меж земельних ділянок, їх обмежень (обтяжень) та угідь, які потребують уточнення або за якими неможливо визначити такі межі при проведенні підготовчих робіт.

18. При проведенні топографо-геодезичних робіт також здійснюється обстеження земельних ділянок на наявність/відсутність: електромереж напругою 0,4 тис. кВ і більше, магістральних трубопроводів та інших об’єктів, для яких створюються охоронні, захисні, та інші зони з особливими умовами користування.

19. Для забезпечення необхідної точності відображення прийнятої облікової одиниці площі гранична похибка поворотних точок меж земельних ділянок відносно найближчих пунктів державної геодезичної мережі не повинна перевищувати:

- у містах Києві, Севастополі та містах обласного підпорядкування – 0,1 метра;

- у інших містах та селищах – 0,2 метра;

- у селах – 0,3 метра;

- за межами населених пунктів – 0,5 метра.

20. При проведенні інвентаризації земель площа земельної ділянки вказується до 1 квадратного метра з урахуванням граничної похибки масштабу плану при визначенні координат поворотної точки межі до 0,01 метра.

21. Камеральні роботи включають в себе обробку даних, отриманих в результаті проведення топографо-геодезичних робіт.

22. При проведенні камеральних робіт на робочий інвентаризаційний план наносяться межі земельних ділянок, їх обмежень (обтяжень) та угідь, отримані в результаті проведення топографо-геодезичних робіт. Складаються поконтурні відомості з експлікацією, у яких відображаються номери контурів, площі земельних ділянок, їхні кадастрові номери (у разі наявності), площі угідь за фактом їх використання на момент проведення інвентаризації, площі обмежень (обтяжень), а також складається зведений інвентаризаційний план у масштабі згідно з вимогами пункту 14 цього Порядку.

23. Окремо складаються реєстри земельних ділянок (земель):

наданих у власність із кадастровими номерами;

наданих у користування із кадастровими номерами;

наданих у власність без кадастрових номерів;

наданих у користування без кадастрових номерів;

не наданих у власність та користування у розрізі угідь;

що використовуються без правовстановлюючих документів;

що використовуються не за цільовим призначенням;

невитребуваних земельних часток (паїв);

відумерлої спадщини.

24. На підставі складених реєстрів складається зведена порівняльна відомість даних інвентаризації земель з даними документів, що посвідчують право на земельну ділянку, і Державного земельного кадастру, у якій за наявності відображаються розбіжності між отриманими даними по землевласниках та землекористувачах.

25. На зведеному інвентаризаційному плані відображаються межі:

об’єкта інвентаризації;

адміністративно-територіальних одиниць, які увійшли до об’єкта інвентаризації;

земельних ділянок, наданих у власність та користування;

земель та земельних ділянок, що не надані у власність та користування;

земельних ділянок, що використовуються без правовстановлюючих документів або не за цільовим призначенням;

наявних обмежень (обтяжень);

невитребуваних земельних часток (паїв);

земельних ділянок відумерлої спадщини;

угідь;

елементів гідрографії і гідротехнічних споруд, дорожньої мережі, електромереж напругою 0,4 тис. кВ і більше, продуктопроводів та інших об’єктів, для яких створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування;

зрошуваних та осушуваних земель.

26. На зведеному інвентаризаційному плані чорним кольором відображаються межі земельних ділянок згідно з даними документів, що посвідчують право на земельну ділянку, і Державного земельного кадастру; червоним кольором – фактичні межі земельних ділянок за результатами інвентаризації.

27. За результатами проведення інвентаризації земель виконавцем робіт складається технічна документація, що включає:

1) технічне завдання щодо проведення робіт з інвентаризації земель;

2) пояснювальну записку, в якій зазначаються: коротка характеристика об’єкта інвентаризації; підстави для виконання робіт, реквізити виконавця, описуються використані матеріали при складанні технічної документації, зміст і склад проведених робіт із землеустрою;

3) текстові матеріали:

рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про проведення інвентаризації земель;

копії документів, що містять використані вихідні дані для проведення інвентаризації земель;

матеріали топографо-геодезичних вишукувань;

додатки, які складаються у табличній формі і містять дані, зазначені у пунктах 22 – 24 цього Порядку;

пропозиції щодо узгодження даних, отриманих в результаті виконання робіт з проведення інвентаризації земель, з даними документів, що посвідчують право на земельну ділянку, і Державного земельного кадастру.

3) графічні матеріали: робочий інвентаризаційний план; зведений інвентаризаційний план.

28. Технічна документація подається виконавцем до комісії з питань погодження документації із землеустрою, яка в установленому порядку погоджує її або надає мотивовану відмову у погодженні.

29. Погоджена технічна документація затверджується органом, який приймав рішення про проведення інвентаризації земель.

30. Відомості, отримані в результаті проведення інвентаризації земель, підлягають в установленому порядку внесенню до Державного земельного кадастру.

31. Копії матеріалів, отриманих у результаті проведення інвентаризації земель, розробник передає до місцевого фонду документації із землеустрою у паперовому та електронному вигляді.

32. Дані, отримані при проведенні інвентаризації земель у межах міст (крім міст обласного і республіканського Автономної Республіки Крим значення), селищ, сіл та в межах сформованих проектами формування території і встановлення меж сільських, селищних рад, систематизуються та узагальнюються районним органом земельних ресурсів у цілому по району.

33. Дані, отримані при проведенні інвентаризації земель у межах районів та міст обласного значення, систематизуються та узагальнюються обласним органом земельних ресурсів у цілому по області.

34. Дані, отримані при проведенні інвентаризації земель у межах районів та міст республіканського Автономної Республіки Крим значення, систематизуються та узагальнюються республіканським органом земельних ресурсів у цілому по Автономній Республіці Крим.