Тема 3. Аспекти державної реєстрації земельних ділянок та обмежень

3.1. Реєстрація земельної ділянки, яка виділяється із земель державної або комунальної власності

До Державного кадастрового реєстратора із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки можуть звертатися:

фізична особа, представник фізичної або юридичної особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності;

фізична особа, представник фізичної або юридичної особи − власника земельної ділянки;

представник юридичної особи користувача земельної ділянки державної або комунальної власності;

представник органу виконавчої влади – по земельних ділянках, які виділяються із державної або комунальної власності;

представник органу місцевого самоврядування – по земельних ділянках, які виділяються із земель державної або комунальної власності.

Для державної реєстрації земельної ділянки особи (далі – заявники) подають Державному кадастровому реєстраторові такі документи:

1) заява про державну реєстрацію земельної ділянки (далі – заява) (у двох примірниках);

2) оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації);

3) електронний документ у форматі XML;

4) документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації земельної ділянки;

5) копія кадастрового плану земельної ділянки;

6) копія каталогу координат;

7) копія документа, що посвідчує повноваження діяти від імені особи (якщо документи подає представник фізичної або юридичної особи).

Документи, зазначені у підпунктах 5 та 6 цього пункту є рекомендованими для надання Державному кадастровому реєстратору, їх відсутність не може бути підставою для відмови у прийнятті документів.

Документ, що посвідчує особу заявника, пред’являється Державному кадастровому реєстратору.

Разом із зазначеними документами, до Державного кадастрового реєстратора надаються їх електронні копії.

Електронні копії документів створюються із такими параметрами:

• формат аркуша – А4 (якщо планово-картографічні матеріали сформовані у іншому форматі, використовується інший формат ніж А4);

• тип файла, що міститиме зображення документа – JPEG, PNG;

• роздільна здатність зображення – до 150 dpi;

• палітра зображення − відтінки сірого (grayscale);

• для документів, у яких план земельної ділянки, обмеження використання земель та угідь виконаний у кольорі – палітра зображення – сolor, RGB.

Електронні копії документів, які містять більше 1 відсканованого аркуша, надаються у вигляді архіву (наприклад документація із землеустрою).

Для державної реєстрації земельної ділянки надається один із таких видів документації із землеустрою:

проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (частина 5 статті 79-1 Земельного кодексу України та стаття 50 Закону України “Про землеустрій”);

проект землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів (для формування земельних ділянок державної та комунальної власності частина 2 статті 79-1 Земельного кодексу України та стаття 53 Закону України “Про землеустрій”);

технічна документація щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (стаття 55 Закону України “Про землеустрій”);

технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок (частина 6 статті 79-1 Земельного кодексу України та стаття 56 Закону України “Про землеустрій”).

Документація із землеустрою надається Державному кадастровому реєстратору у двох примірниках після погодження її іншими органами згідно із положеннями законодавства.

Документація із землеустрою надається до територіального органу Держземагентства для погодження та державної реєстрації земельної ділянки.

Якщо документація із землеустрою підлягає обов’язковій державній експертизі, вона подається для державної реєстрації земельної ділянки із позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації та після погодження, в тому числі територіального органу Держземагентства у районі (місті).

Рахунок на оплату послуги із державної реєстрації земельної ділянки заявник отримує:

на стендах у територіальному органі Держземагентства у районі (місті);

під час особистого прийому працівниками територіального органу Держземагентства у районі (місті).

Відсутність документа, що підтверджує оплату послуги є підставою для відмови у прийнятті документів для державної реєстрації земельної ділянки (подання неповного пакету документів).

Заява подається заявником до Державного кадастрового реєстратора:

- під час особистого прийому;

- за допомогою поштового зв’язку шляхом направлення цінного (рекомендованого) листа з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Під час особистого прийому заявника, Державний кадастровий реєстратор:

1. Перевіряє повноваження заявника, шляхом:

• перевірки документів, що посвідчують особу;

• перевірки документу, що посвідчує повноваження представника особи

(якщо звертається представник особи);

• належність особи, що звертається.

2) Перевіряє розташування земельної ділянки на території дії повноважень відповідного територіального органу Держземагентства (за місцем розташування земельної ділянки, зазначеним у документації із землеустрою).

3. Перевіряє наявність повного пакета документів, необхідних для реєстрації земельної ділянки, зазначених у пункті 2.2 цих Методичних рекомендацій.

4. У разі відсутності у заявника документа, що підтверджує оплату послуг, Державний кадастровий реєстратор надає заявнику необхідну інформацію для проведення оплати послуг (назва послуги, розрахунковий рахунок для оплати, вартість послуги).

5. У разі відсутності у комплекті документів заяви, пропонує заявнику сформувати заяву за допомогою НКС.

6. Отримує від заявника електронний носій із електронним документом, складеним за результатами робіт із землеустрою (далі – електронний документ).

7. За допомогою наявного програмного забезпечення перевіряє електронний носій на предмет відсутності програмних кодів, які можуть завдати шкоди техніці, програмним засобам та/або інформації (далі – комп’ютерні віруси).

8. У разі відсутності комп’ютерних вірусів, копіює із електронного носія заявника на робочу станцію Державного кадастрового реєстратора:

- електронний документ;

- файли, які містять скановані зображення документів, що входять до складу документації із землеустрою;

- файли, які містять скановані зображення документа, що посвідчує особу заявника;

- файл, що містить скановане зображення документа, що підтверджує присвоєння особі податкового номеру;

- файли, які містять скановані зображення документа, що посвідчує повноваження діяти від імені особи (якщо документи подає представник фізичної або юридичної особи).

Відсутність файлів, які містять скановані зображення документів не є підставою для відмови у прийнятті документів або рішення про відмову у реєстрації земельної ділянки.

Після прийняття документів для опрацювання Державний кадастровий реєстратор:

1) перевіряє паперові документи на предмет:

- відсутності нерозбірливих записів;

- відсутності підчищень або дописок, закреслених слів чи інших не обумовлених виправлень, орфографічних та арифметичних помилок, записів здійснених олівцем, а також пошкоджень, які не дають змоги однозначно тлумачити зміст документів (пункт 67 Порядку);

- відповідності законодавству;

2. перевіряє електронні документи на предмет:

• відповідності геодезичній та картографічній основам, даним кадастрових карт (планів);

• вимогам до змісту, структури і технічних характеристик електронного документа;

• даним документації із землеустрою.

Планово-картографічні матеріали та відомості про обмеження у використанні земель у паперовому вигляді, які зберігаються у територіальному органі Держземагентства України (фонді документації із землеустрою), до їх трансформації в електронний вигляд та внесення до Державного земельного кадастру, використовуються для перевірки відповідності місця розташування земельної ділянки.

Строк перевірки документів Державним кадастровим реєстратором не повинен перевищувати 14 календарних днів із дня реєстрації заяви.

Перевірка документації із землеустрою та електронного документа здійснюється у повному обсязі.

За результатами перевірки, Державний кадастровий реєстратор виконує одну із таких дій:

- здійснює погодження документації із землеустрою (у разі якщо документація із землеустрою не погоджувалась) та державну реєстрацію земельної ділянки;

- приймає рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки.

У момент видачі документів заявнику, до органу місцевого самоврядування (якщо земельна ділянка виділяється із земель комунальної власності) або місцевій державній адміністрації (якщо земельна ділянка виділяється із земель державної власності) надається інформація про:

державну реєстрацію земельної ділянки (дату державної реєстрації та назву органу, що здійснив таку реєстрацію);

кадастровий номер, площу, місце розташування земельної ділянки;

кадастровий план зареєстрованої земельної ділянки в електронній (цифровій) формі.

У разі якщо органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування відмовлено у затвердженні документації із землеустрою на зареєстровану земельну ділянку − документація із землеустрою після доопрацювання (зміни) повторно подається до Державного кадастрового реєстратора.

Якщо у результаті доопрацювання (зміни) документації із землеустрою не змінені місцерозташування та/або конфігурація меж земельної ділянки, документація подається разом із заявою про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

Якщо у результаті доопрацювання (зміни) документації із землеустрою змінено місце розташування та/або конфігурація меж земельної ділянки документація подається разом із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки.